737
Фірташ домігся вигнання російських конкурентів
— Фондовий ринок
У вівторок, 8 липня, під Брянськом були розвертуті і відправлені назад на завод 26 вагонів з аміачною селітрою, які прямували в Україну. Причина зміни курсу – публікація в газеті «Урядовий кур’єр» про підвищення антидемпінгових імпортних мит на аміачну селітру і про продовження терміну їхньої дії ще на п’ять років. Мита підвищилися з 9,76-11,91% до 20,51-36,03%. Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) при Міністерстві економіки України набуло чинності з моменту опублікування документа.
Не можна сказати, що ця зміна ставок стала для російських виробників повною несподіванкою. 25 червня Мінекономіки направило російським експортерам міндобрив лист, в якому повідомило про нові ставки податку: для експортера ВАТ “Дорогобуж” ставка підвищується з 9,76% до 20,51%. Для експортера ВАТ «МХК “Єврохім” – з 0% до 36,03%. Для всіх інших – а це близько 10 компаній – з 11,91% до 36,03%. Всі зацікавлені сторони могли подати свої коментарі до 27 червня. Однак ніхто не очікував, що це рішення набуде чинності в день публікації. Експортери розраховували на те, що у них в запасі є ще, як мінімум, місяць.
Вперше антидемпінгове мито проти російської селітри було введено в травні 2008 року. У травні 2013 року МКМТ вирішила переглянути їх. Ініціаторами як у першому, так і в другому випадку стали українські підприємства «Азот» (Черкаси), «Рівнеазот» (Рівненська область), «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» (Луганська область), а також концерн «Стірол» (Донецька область). Всі вони входять до холдингу Ostchem, який об’єднує українські підприємства азотної хімії Group DF Дмитра Фірташа.
Російська весна
Останні кілька років частка Росії в поставках аміачної селітри в Україну становила не більше 15%. Різке зростання – до 30% – стався в першому кварталі 2014 року. Його зумовили два чинники. Перший: падіння цін на селітру на світовому ринку і в Росії, в той час як в Україні ціни трималися високі. Другий – у четвертому кварталі 2013 року чотири українських заводи-виробника групи Ostchem припинили виробництво аміачної селітри.
На ринку був пік попиту на добрива – аграрії закуповували селітру для весняної посівної – і трейдери покривали його, збільшуючи імпорт. За даними ресурсу «Інфоіндустрія», було завезено майже 100 000 тонн – 68 800 тонн зайшло за мита 11,9%, а інший обсяг сформували безмитні поставки з Росії і Середньої Азії. З різким падінням курсу гривні по відношенню до долара привабливість імпорту селітри зменшувалася. «МХК “Єврохім”, єдиний, хто ввозив селітру без мита, кожного місяця скорочував обсяг імпорту, тому що навіть з нульовою ставкою не встигав за валютним ринком і фіксував «мінус». У травні компанія взагалі не здійснювала імпорт селітри. Нові мита найбільше вдарили саме по ній.
«Мито загороджувальне. З ним ми навіть не будемо везти селітру, тому що вона не продасться. Візьміть сьогоднішню ринкову ціну, за якою продає Ostchem, в районі 3650 гривень за тонну (ми продавали за такими ж цінами). Тепер просто додайте 36%. Тонна селітри коштуватиме 5000 [гривень]», – пояснює Євген Філонов, генеральний директор української «дочки» «Єврохіму» – «Агроцентр «Єврохім-Україна». Частку своєї компанії на українському ринку селітри він оцінює в 7%. Ця питома вага недостатня, на його думку, щоб говорити про принциповий вплив компанії на ринкову кон’юнктуру, і не може бути приводом для перегляду імпортних зборів. На підставі чого була виведена нова ставка мита, Євген Філонов не знає – Мінекономіки в свої розрахунки імпортерів не присвятило.
Вдячні виробники
Керівник юридичної служби компанії Ostchem Ігор Гольченко цілком підтримує триразове підвищення мит на імпорт селітри з РФ. «Ми задоволені прийнятим рішенням, і вважаємо, що тепер позиції російських та українських виробників зрівнялися. Ми готові до того, щоб конкурувати на рівних умовах», – запевнив він Forbes.
Головний юрист Ostchem наводить у приклад аналогічні рішення Європейської комісії та Європейського суду, які також застосували «газові коригування» на користь місцевих виробників добрив. «В української хімічної галузі з’явилася перспектива виходу зі стагнації, що дозволить зберегти робочі місця і почати модернізацію зношеного з радянських часів устаткування», – зазначає Гольченко.
Таке пояснення викликає певний скептицизм, оскільки компанії Фірташа завжди отримували газ за окремими контрактами, і за окремою ціною, відмінною від умов, що діяли для інших споживачів України. У 2013 році Фірташ, наприклад, уклав прямий контракт із «Газпромом», і ціна газу становила $268 за 1000 кубометрів. Зупинка заводів Ostchem може бути пов’язана не з вартістю блакитного палива, а введенням у вересні 2013 року трансфертного ціноутворення, яке зробило вразливим бізнес українських олігархів.
На всіх вистачить
У Ostchem запевняють, що українські виробники мають все необхідне, щоб у повному обсязі і в строк забезпечити українських аграріїв усіма потрібними добривами. На сьогодні з чотирьох заводів-виробників працює лише один – черкаський «Азот». Прискореними темпами ремонтують «Рівнеазот», щоб запустити його через 10-14 днів.
Сумарна потужність цих заводів – 140 000 тонн на місяць. А осінні потреби аграріїв становлять 300-350 тис. тонн. Аміачна селітра знадобиться їм вже в середині серпня – початку вересня. У липні трейдери повинні були поставити 20 000 тонн, з них 15 000 вже були розподілені між покупцями, повідомляє інтернетресурс «Інфоіндустрія». Чи будуть виконані ці контракти, якщо мито вже діє, ніхто не знає.
«Можна завезти з високим митом, віддаючи собі звіт, що може бути далі. Є у нас такі трейдери шалені, які можуть піти на такий ризик», – вважає Дмитро Гордейчук, керівник проекту «Інфоіндустрія». Але, на його думку, навіть у цьому випадку мова може йти про непринципові для ринку обсяги – не більш ніж 5000 тонн. «До споживання ще півтора місяці, ми заморожуємо величезні гроші, адже потрібно буде заплатити державі податок одразу ж на кордоні. Це дуже ризикований бізнес, хіба що під клієнта. Якщо трейдери зараз вмовлять агрохолдинги [купити селітру], то це зробити можна», – говорить він.
Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа впевнений, що дефіцит селітри в період осінньої посівної Україні не загрожує. За його словами, річний пік споживання вже пройдено – як правило, аграріїв більше цікавить весняна підгодівля, тому вони роблять упор на купівлю міндобрив в січні-лютому.
«Попит фіксований. Він залежить від прибутковості аграрного виробництва. Якщо в попередні роки була досить відчутна динаміка збільшення обсягів споживання селітри, то в попередньому році і нинішньому йде стагнація, тому що в секторі не найпривабливіша фінансова ситуація. Ми не розраховуємо на загальне збільшення обсягу споживання», – уточнив експерт.
Однак, незважаючи на стабільність попиту, він упевнений в майбутньому підвищенні ціни: «Підвищення імпортних зборів розв’яже руки вітчизняному виробнику щодо питання встановлення вищих цін. Постачання з РФ скоротяться, але за відсутності альтернатив українська продукція, швидше за все, «підтягнеться» до російського імпорту в ціні». За інформацією Forbes, вже наступного понеділка Ostchem встановить нові ціни на свою продукцію: з 3650 гривень за тонну вона підніметься до 3850 гривень за тонну. А до вересня – до 3900 гривень за тонну. Вище 4000 гривень вона навряд чи збільшиться, тому що тоді практично зрівняється з середньоєвропейською ціною, і українські підприємства втратять свій козир.
Чи будуть російські експортери судитися з українським Міністерством економіки, поки що невідомо. Forbes направив офіційний запит до російського Союзу хіміків, що представляє корпоративні інтереси галузі. Після введення мита в 2008 році ВАТ “МХК “Єврохім” знадобилося майже два роки, щоб скасувати рішення лише щодо свого підприємства. Скільки знадобиться цього разу, ніхто сказати не може.
Інна Коваль, Богдан Хлімоненко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
