768
Чого очікувати від новопризначених силовиків
— Казна та Політика
Верховна Рада проголосувала за нового міністра оборони, запропонованого президентом Петром Порошенком. Крім цього, верховний головнокомандувач заявив, що призначить нового начальника Генерального штабу та першого заступника Адміністрації президента, який буде курирувати силовий блок.
На думку президента, силовий блок в умовах військової операції “вимагає посилення, а також серйозного комплексного і системного реформування”.
До Верховної Ради на пост міністра оборони Порошенко вніс кандидатуру начальника Управління держохорони генерал-полковника Валерія Гелетея, а начальником Генерального штабу запропонував генерал-лейтенанта Віктора Муженка, який зараз займає посаду заступника начальника Генштабу.
Також Порошенко підписав указ про призначення власника “Миронівського хлібопродукту” Юрія Косюка на посаду першого заступника глави Адміністрації президента з питань координації силового блоку.
Мільярдер в АП
Найбільше запитань викликала кандидатура мільярдера Юрія Косюка. У цьому деякі побачили зрощення бізнесу й політики. Колишній міністр оборони Анатолій Гриценко уїдливо охарактеризував це кадрове рішення: “Бізнес і влада окремо, ясна річ. Як і у мільярдера Верховного головнокомандувача”.
Ще два тижні тому в ЗМІ з’явилася інформація про намір президента призначити Косюка міністром оборони. Мільярдер тоді заперечував таку можливість і називав це нісенітницею. Вчора ж ZN.UA повідомило, що Косюк вже дав згоду на своє призначення першим віце-прем’єр-міністром з повноваженнями, які мав на цьому посту Віталій Ярема (курирування матеріально-технічного забезпечення і логістики силових відомств). Але врешті-решт Косюк отримав посаду в Адміністрації президента, яка не вимагає узгодження з парламентом або урядом. Політтехнолог Тарас Березовець вважає, що це той випадок, коли під людину шукають посаду, а на призначення Косюка до уряду у Порошенка не вистачило підтримки в парламенті.
Політолог Володимир Фесенко вважає призначення бізнесмена Косюка цілком логічним. “Зараз в країні величенний дефіцит кадрових ресурсів. У нас немає сильних топ-менеджерів. Якщо вдалі успішні бізнесмени готові попрацювати на країну, то це одне з рішень проблеми. Звичайно це експеримент з певними ризиками, потенційними конфліктами інтересів. Але зараз потрібні сильні ефективні менеджери, готові працювати на державу якийсь час”, – пояснює Фесенко.
При цьому експерти вказують, що Косюк повинен займатися тільки координацією адміндіяльності і не втручатися в роботу силових відомств. Тактикою і стратегією повинні займатися військові (Генштаб).
За словами директора військових програм Центру ім. Разумкова Миколи Сунгуровського, зараз дійсно слід розвивати стратегічний менеджмент. А Фесенко вказує, що одна з головних проблем в АТО – проблема ресурсів, а це проблема більш менеджерська. “Нам потрібно організувати ефективне забезпечення ресурсами армії на сході, роботу ВПК. І Косюк повинен зайнятися менеджерською логістикою в ресурсному забезпеченні нашої обороноздатності”, – вважає політолог.
Міліціонер вперше очолив Міноборони
За кандидатуру Валерія Гелетея в четвер проголосувало 260 народних депутатів. Напередодні у Раді Петро Порошенко озвучив завдання нового міністра: невідкладне реформування в армії. Характеризуючи Гелетея, президент сказав, що той на собі відчув, що таке “гібридна війна”. Нагадаємо, в травні Гелетей разом зі спецпідрозділом УДО “Булат” (у складі 50 бійців) зачистив від терористів гору Карачун біля Слов’янська.
Різке кар’єрне зростання Гелетея припадає на час президентства Віктора Ющенка. Наприкінці 2006 року він очолив головну службу з питань діяльності правоохоронних органів Секретаріату президента (тоді СП очолював його земляк Віктор Балога). Незабаром він отримав звання генерал-майора міліції. Через півроку Гелетей був призначений керівником Управління держохорони. Повернувся він на цю посаду 2 березня 2014 року.
Анатолія Гриценка бентежить, що Гелетей – міліціонер, і його важко порівнювати з російським міністром оборони Сергієм Шойгу. “В Україні я міг би назвати більш ніж 50 кандидатів на пост голови Міноборони, більш потужних і професійних, ніж Гелетей”, – підраховує Гриценко. Але кандидатури при цьому не називає.
Порівняння з Шойгу тут невипадкове. Як вказує експерт Микола Сунгуровський, новому міністру оборони після завершення конфлікту на Донбасі доведеться вести переговори з російським колегою, і тут буде важливий авторитет українського міністра.
Експерти в основному сходяться на думці, що міністром оборони має бути цивільна людина, яка буде більше займатися питаннями фінансового забезпечення, переговорами з партнерами по НАТО та іншими політичними і менеджерськими завданнями. А головнокомандувачем збройних сил є начальник Генштабу, який власне і займається виключно військовими питаннями.
Характерно, що деякі експерти відмовлялися коментувати призначення Гелетея, “не бачачи в цьому логіки”. За їх словами, він і не військовий, і не політик, а міністром оборони “повинен бути професіонал”. Щоправда, знову ж вагаються сказати – в чому.
У цьому плані важливо те, як нового міністра сприйме центральний апарат Міноборони. “Чи будуть його слухатися, чи будуть до нього належно ставитися, як до керівника… Я боюся, що буде відторгнення: мовляв, міліціонер прийшов тут керувати нами”, – вважає Сунгуровський.
Також серед викликів нового голови Міноборони називають можливий саботаж реформування відомства. А судячи з виступу в парламенті Порошенка, оборонне відомство очікує кардинальна реформа.
Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергій Каплін (“УДАР”) вважає, що перед новим керівництвом Збройних сил стоять великі стратегічні завдання. Крім розробки програми розвитку і модернізації української армії, слід створити нову військову доктрину країни.
Генштаб очолив бойовий генерал
Але абсолютно для всіх повністю зрозумілим і логічним виглядає призначення начальником Генерального штабу Віктора Муженка. Генерал-лейтенант, командувач силами Міноборони в зоні антитерористичної операції, викликає симпатії як у зовнішніх експертів, так і у самих військовослужбовців.
Експерти в цьому призначенні бачать лише один мінус – несвоєчасність. Адже тепер Муженко змушений буде покинути командування в зоні АТО. “В принципі, я бачу Муженка на посаді начальника Генштабу, але чи потрібно зараз це робити? Тут у мене виникають сумніви, – вважає Сунгуровський. – Начальником Генштабу можна було б призначити генерал-полковника Геннадія Воробйова, відому в Збройних силах людину, який пройшов велику школу”.
Але слід пам’ятати, що в разі введення воєнного стану керівництво операцією перейде до Міністерства оборони, а саме Генштаба. Тому фігура начальника Генштабу важлива в плані боротьби на сході країни. Сергій Каплін вважає, що Міноборони і Генштабу потрібна серйозна ротація, а АТО слід адаптувати під військову операцію – необхідно передати центр управління операцією до армії. Для цього, за його словами, Верховній Раді слід прийняти кілька поправок в антитерористичне законодавство. “Після цього нові призначенці зможуть показати свій професійний рівень”, – сказав народний депутат.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
