562
Нуль з мінусом
— Світ
ВВП Росії буде зростати на 2% на рік, заявив прем’єр Дмитро Медведєв. Експерти такий оптимізм не поділяють, адже економіка вже скотилася в технічну рецесію і показує негативну динаміку два квартали поспіль. Головною причиною цього є протистояння Росії та України.
У 2014 році на російську економіку чекає «загальне погіршення», «уповільнення темпів зростання». Такий прогноз прем’єра Дмитра Медведєва, оприлюднений ним на засіданні уряду в четвер.
Наступного року ВВП буде краще: зростання становитиме до 2%. У 2017 році і зовсім 3%, впевнений Медведєв.
Він зазначив, що динаміка основних показників економіки на сьогодні трохи краща за прогноз. Нагадаємо, в базовому варіанті прогнозу Мінекономрозвитку на 2014 рік щодо зростання ВВП встановлений орієнтир 0,5%. У наступному році – 2%. Торік зростання економіки становило 1,3%.
«Ми тим не менше повинні бути готові до будь-якого розвитку подій. Причини я пояснювати не буду, вони всім тут зрозумілі», – додав Медведєв, але натяк не пояснив. Раніше міністр економічного розвитку Олексій Улюкаєв заявляв, що економіка вже пройшла найнижчу точку в третьому кварталі 2013 року, і зараз нібито спостерігаються обнадійливі симптоми і в промисловості, і в сільському господарстві, і в експорті, в тому числі несировинному.
Готуватися слід було б до гіршого варіанту розвитку подій, попереджають експерти.
У червні російська економіка продемонструвала нульові темпи економічного зростання, скотившись в технічну рецесію за підсумками першого півріччя, підрахував банк HSBC, проаналізувавши ділову активність у виробництві та сфері послуг.
Індекс PMI в червні хоча і збільшився до 49,8 бала, але залишився нижче критичного рівня 50 балів. Значення показника більше 50 пунктів вказує на зростання ділової активності, менше 50 – на зниження. PMI складається з п’яти компонентів – нові замовлення, обсяги виробництва, зайнятість, терміни постачання сировини і матеріалів, а також запаси сировини і матеріалів.
За даними HSBC, обсяги нових замовлень в російській сфері послуг стабілізувалися, проте попит залишився слабкий, а кількість робочих місць продовжила зменшуватися десятий місяць поспіль. Рівень оптимізму сягнув мінімальних значень за всю історію досліджень (з 2001 року), відзначають експерти банку.
Офіційних даних за півріччя поки немає. Але квартальні дані Росстату не дають приводів для радості. У першому кварталі економіка Росії додала 0,9% в річному вираженні, але скоротилася на 0,3% порівняно з кінцем четвертого кварталу минулого року, підрахував Росстат.
Скочування в технічну рецесію не стало несподіванкою ані для влади, ані для учасників ринку.
Мінфін ще в квітні передрікав російській економіці технічну рецесію. Негативний прогноз стосувався не тільки другого кварталу, але й третього. Про це заявляв директор департаменту довгострокового стратегічного планування Мінфіну Максим Орєшкін.
Причин для уповільнення декілька: серйозне ослаблення рубля, масштабний відтік капіталу, а також слабшання споживчого попиту через девальвацію рубля і зниження реальних доходів населення, відзначає головний економіст ФК “Відкриття” Володимир Тихомиров. Вплинуло й уповільнення темпів зростання експорту, що пов’язано з більш теплою весною цього року в Європі. Через погоду, пояснює Тихомиров, споживання енергоресурсів у Європі значно знизилося, відповідно, динаміка чистого експорту енергоресурсів негативна.
Один з ключових чинників, що сприяли технічній рецесії, – протистояння Росії та України. «Політичні події спровокували масштабний відтік капіталу, ослаблення рубля і жорсткість монетарної політики з метою приборкання зростаючої інфляції», – перераховує причини уповільнення головний економіст компанії “Уралсиб Кепітал” Олексій Дев’ятов.
Політичний фактор, втім, не єдиний, заперечує Василь Танурков, заступник начальника управління аналізу ринку акцій ІК «Велес Капітал». На його думку, до кінця 2013 року склалася ціла низка несприятливих факторів – це й уповільнення темпів зростання в єврозоні (це зробило суттєвий негативний вплив на експорт), і вкрай консервативна бюджетна політика уряду. У підсумку в реальному вираженні державні витрати, що становлять значну частку кінцевого попиту, скорочуються.
«Різко сповільнилися темпи зростання споживчих витрат, чому сприяло як зростання закредитованості населення, так і боротьба ЦБ з цією закредитованістю, – все це в сукупності призвело до зниження припливу грошей в економіку», – зазначає Танурков. Не сприяє зростанню і масштабна зачистка банківського сектора.
Основна причина уповільнення економічного зростання, крім політичної, – це уповільнення обсягу інвестицій в економіку, зазначає Андрій Шенк, аналітик УК «Альфа-капітал». «У свою чергу зниження інвестицій відбувається з низки факторів: зростання вартості позикового капіталу, а також відсутність зростання цін на ресурси (за деякими категоріями, наприклад вугілля, залізна руда, ціни перебувають на мінімальних від 2008 року рівнях). Це чинить тиск на грошові потоки промислових компаній, обмежуючи ресурси для подальшого інвестування, при цьому компенсувати це зниження за рахунок зовнішніх позик неможливо через високу вартість і вже досить високої закредитованості деяких компаній», – говорить Шенк.
Імпортозаміщення було помітним фактором, що утримав економіку від рецесії, але і цей фактор не може діяти в довгостроковій перспективі, відзначають експерти Вищої школи економіки Валерій Миронов і Вадим Канофа. Ослабленню економіки сприяв також вступ Росії до СОТ.
Резерви для зростання економіки вичерпані, вважають експерти. «Гряде зростання держвидатків, але вони неефективні і мало що додадуть економіці. ЦБ міг би знизити ключові ставки, але і це дасть приріст не більше ніж на 0,2-0,3%», – говорить Дев’ятов.
Пом’якшення вимог до деофшоризації економіки теж не надасть відчутних стимулів для зростання. «Деофшоризація закінчиться посиленням тиску на бізнес з боку чиновників. Грошей до бюджету, може, і вийде зібрати більше. Але це означає, що їх відберуть у бізнесу, прибутки якого і без того падають», – говорить Дев’ятов.
Резервів для зростання економіки при поточній кон’юнктурі сировинних ринків практично немає, зазначає Андрій Шенк. Для появи ресурсів, за рахунок яких компанії зможуть збільшувати обсяг інвестицій, необхідно стимулювати підвищення ефективності (тобто в поточних умовах – скорочення собівартості), однак високе соціальне навантаження в безлічі випадків обмежує можливість для реалізації подібних програм, а інших джерел для зниження собівартості без проведення реформ практично немає.
Основним довгостроковим завданням уряду є проведення комплексу заходів, направлених на поліпшення інвестиційного клімату, перелом тенденції відтоку капіталу і зниження вартості зовнішніх позик, впевнений Шенк з КК «Альфа-капітал».
Рустем Фаляхов
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
