444
Портфелі прострочення подешевшали вдвічі
— Кредит&Депозит
Портфелі проблемних кредитів українських банків дешевшають. Якщо торік їх вдавалося реалізувати за 15-20% від номіналу, то до кінця першого півріччя нинішнього року вартість «проблемки» впала до 3-10%. Проте ані низькі ціни, ані розширення пропозиції поки не стимулюють активність у покупців, що віддають перевагу працювати за договором доручення.
Стрімке зростання обсягів простроченої заборгованості за кредитами спостерігається на банківському ринку від початку нинішнього року. Якщо в 2012 році цей показник скоротився на 8,5% – до 72,520 млрд гривень, а у 2013-му на 3,29% – до 70,178 млрд гривень, то в січні 2014 року тенденція змінилася на протилежну. За даними національної рейтингової агенції «Рюрик», тільки протягом березня обсяг простроченої заборгованості збільшився на 13,05% (10,83 млрд гривень), сягнувши до 1 квітня розміру в 93,802 млрд гривень.
Робота з проблемною заборгованістю дуже ресурсомістка, тому багато банків вважають за краще продавати “погані” активи. Цей ринок почав формуватися після кризи 2008 року, коли різко збільшився обсяг проблемних позик. Найбільш активно продавали і купували «погані» портфелі в 2011-2013 роках. Позбутися від таких позик в першу чергу намагалися банки з іноземним капіталом, які виявилися не готові працювати в українських правових реаліях, коли кредити не поверталися навіть після судового рішення. Покупцями виступали кредитні агентства («Укрборг», CCG-Credit Collection Group та ін), а також декілька банків (Дельта Банк, «Національний кредит», Альфа-Банк).
Найчастіше фінустанови намагаються не афішувати угоди з продажу кредитів. «Банки безпосередньо звертаються до колекторів з пропозицією продати конкретний обсяг «поганих» активів. Іноді самі колекторські компанії можуть ініціювати угоду після оцінки кредитної заборгованості конкретного банку», – розповів Forbes Віктор Мурга, комерційний директор CCG-Credit Collection Group. За його словами, набагато рідше банки продають кредити публічно, публікують на своєму сайті інформацію про проведення тендера.
Цього року пропозиція проблемних кредитів різко збільшилася через зростання неповернень, а кількість покупців, навпаки, скоротилася. Це спричинило значне зниження цін на «проблемку». «Все залежить від якості портфеля. Але зараз в середньому за більш-менш якісний портфель дають 5-7% від номіналу», – зазначає Костянтин Вайсман, голова правління ВТБ Банку.
Так, наприклад, ще в січні 2013 року ОТП Банк продав колекторам портфелі проблемних кредитів за 11-20% номінальної вартості, залежно від тривалості прострочення. А ПриватБанк торік був не проти придбати проблемні активи різних банків за 15% номіналу.
На ціну портфелів впливає валюта, термін простроченої заборгованості, кількість позичальників, чи був цей портфель на обслуговуванні у колекторів. Втім, ані зниження ціни, ані розширення пропозиції поки що не стимулюють покупців до активності.
«На ринку залишилося два-три колекторських агентства. Іноді [проблемні портфелі] купує Альфа-Банк», – пояснює Вайсман. «Купівельна спроможність зараз дуже низька, і з більшою частиною «нової» проблемки банкам доведеться працювати самостійно», – вважає акціонер банку «Національний кредит» Андрій Оністрат. «Обсяги операцій зараз набагато нижчі, ніж минулого року», – додає Вайсман. Для прикладу ВТБ Банк зняв з продажу портфель на суму 800 млн гривень. «Ми вирішили працювати з цим портфелем самостійно», – стверджує Вайсман. Також відмовився від продажу Platinum Bank, хоча всерйоз розглядав таку можливість, і навіть отримав відповідні пропозиції від покупців. «Нас не влаштувала запропонована ціна, тому було прийнято рішення поки залишити портфель на балансі. Зараз ми працюємо з кредитним портфелем самостійно», – підкреслює Грег Краснов, заступник голови спостережної ради Platinum Bank.
Основні покупці проблемної заборгованості – колекторські компанії – просто не поспішають обзаводитися простроченими банківськими кредитами в нинішній нестабільній ситуації. «Цього року наша компанія фокусується не на купівлі портфелів проблемної заборгованості, а на залученні таких портфелів на комісійній основі, тобто за договором доручення», – констатує Віктор Мурга.
Але з осені експерт прогнозує пожвавлення ринку, оскільки покупці зможуть більш зважено оцінювати портфелі і пропонувати ринкові ціни. Схожий прогноз дає й Михайло Демків, аналітик банківського сектора групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU): «Я не виключаю угоди з продажу таких кредитів. Однак має пройти деякий час, перш ніж ці кредити будуть визнані NPL, згруповані і виставлені банком на продаж. Таких угод можна очікувати наприкінці 2014 – початку 2015 року».
Тим часом учасники ринку очікують подальшого зростання пропозиції із проблемної заборгованості. За їх оцінками, до кінця року обсяг прострочених кредитів збільшиться ще на 30-40%. Основною причиною будуть події на сході України, а також зниження платоспроможності населення країни.
Основними продавцями портфелів проблемних активів виступлять фінустанови, що практикують масове споживкредитування: Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, UniCredit Bank, ОТП Банк, Platinum Bank, ВТБ Банк. Але значне падіння вартості спостерігатиметься лише щодо кримських і східноукраїнських портфелів, максимальні дисконти з яких залишать 99-99,9%. На думку голови спостережної ради банку «Національний кредит» Андрія Оністрата, вартість решти портфелів залишиться на нинішньому рівні або впаде незначно.
Острівне навантаження
Додатковим чинником зростання пропозиції є закриття українського банківського бізнесу в Криму. Банки виставили на продаж свої кримські активи. У тому числі й «погані» кредити. Наприклад, Platinum Bank іще в березні заявив про намір продати «кримський» портфель роздрібних беззаставних (споживчих) кредитів на суму 223 млн гривень. За 30% цих позик у клієнтів є заборгованість. В цілому, за оцінками учасників ринку, близько 40-60% кредитів, виданих на півострові, на сьогодні є проблемними. За кримським сценарієм розвивається і ситуація в Донецькій і Луганській областях. Учасники ринку відзначають і різке зростання неплатежів за споживчими кредитами, виданими фізособам. На сьогодні обсяг неповернень за такими позиками вже збільшився до 40-50%.
Незважаючи на те, що банки припинили свою діяльність в Криму, кредити, які видавалися на півострові, «висять» на балансах фінустанов. Охочих придбати такі портфелі мало. За словами Віктора Мурги, в них зацікавлені колекторські або факторингові компанії, які мають свої підрозділи в Росії: «Ці кредити цікаві на перспективу. Після того, як ситуація нормалізується, ці компанії передадуть ці портфелі на обслуговування своїм російським підрозділам».
Ціни на кредити з півострова зараз дуже низькі. Залежно від якості портфеля такі активи можна придбати за 0,5-5% від номіналу. А в деяких випадках, коли мова йде про кредити, видані до 2008-2009 років, ціна портфелів з кримською пропискою може становити всього 0,1-0,3% від номіналу. Вартість портфелів південно-східного регіону зараз оцінити складно. Банки не поспішають виставляти ці портфелі на продаж, боячись продешевити. Водночас і попиту на них особливо не спостерігається.
Тетяна Кріволапчук
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
