541
Як впливають на економіку зарплати в конвертах
— Казна та Політика
У результаті зміни податкового законодавства рівень тіньової економіки з 2010 до 2014 року мав знизитися на 30%. Така динаміка була закладена у Програмі економічних реформ. На практиці у більшості українців цей період асоціюється з безпрецедентним поширенням корупційних схем. Зараз влада вкотре декларує черговий етап реформ, в результаті яких планується вивести економіку з тіні і створити механізми легалізації ринку праці.
У цьому контексті проблема зарплат в конвертах залишається однією з найбільш соціально чутливих. За даними Міжнародної організації праці, в Україні роботодавці не оформляють трудові відносини з 9% найманих працівників. Як наслідок, ці люди не мають права на гідне пенсійне забезпечення, оплату відпусток і лікарняних, умови їх роботи не контролюються державою на відповідність нормам охорони праці.
У Європі цей показник значно нижче. Неформальний сегмент ринку праці в ЄС становить від 1,5 до 5%. Але український показник неформальної зайнятості – 9% – не виглядає занадто високим на тлі статистики країн, що розвиваються. У РФ цей показник майже вдвічі більше, ніж в Україні, в Бразилії, Мексиці та Аргентині він сягає 25-30%, в Індії та Пакистані – майже 70%. З точки зору прав найманих працівників ці показники неприйнятні, проте такі умови надають цим країнам окремі переваги для ведення бізнесу. Неформальна зайнятість сприяє гнучкості ринку праці, зменшує податкове навантаження на бізнес і витрати роботодавців на охорону праці, спрощує процедури прийому на роботу та звільнення. Тому розміщувати підприємства, конкурентоспроможність яких забезпечується виключно за рахунок мінімізації витрат на робочу силу, найбільш вигідно саме в регіонах з тіньовим ринком праці.
Специфіка України – в наявності комбінованих форм оплати праці. У нас поширена схема, за якої офіційно оформленим працівникові легально сплачується лише частина його зарплати, а решта – в конверті. Якщо оцінювати цей обсяг на основі зіставлення статистичних даних за доходами населення і роздрібного товарообігу, рівень тіньових доходів домогосподарств може сягати 40-45%. Прямим наслідком такої ситуації є недонадходження до бюджету податку з доходів фізичних осіб та страхових внесків фондами соціального страхування. Орієнтовні втрати бюджету оцінюються на рівні понад 46 млрд гривень, а недоотримані соціальні внески складають більш ніж 97 млрд гривень на рік.
Правда, значна частина несплачених податків потрапляє на споживчий ринок, створюючи на ньому додатковий попит і стимулюючи бізнес-активність в економіці. У результаті щороку близько 22 млрд гривень зі споживчого ринку побічно направляється до бюджету у вигляді ПДВ.
Причини «тіні»
Основною причиною тінізації економіки вважається надмірний податковий тягар. За рахунок зарплат в конвертах дрібні і середні підприємці знаходять способи зберегти бізнес і робочі місця. Зараз, в умовах кризової ситуації на сході України, тіньова економіка може виконати свою класичну функцію подушки безпеки. Після порівняння загального навантаження на оплату праці в Україні з країнами Вишеградської четвірки, які вельми успішно пройшли шлях євроінтеграції, стає очевидно, що без радикального зниження певних податків і соціальних внесків вітчизняний ринок праці залишиться неконкурентоспроможний.
Податки з доходів фізичних осіб та соціальні внески в країнах Вишеградської четвірки диференціюються залежно від складу сім’ї та кількості дітей. Їхній середній рівень в Чехії оцінюється від 20 до 40%, в Угорщині – від 35 до 50%, у Польщі – від 30 до 35%, у Словаччині – від 20 до 40%. При цьому нижнє значення діапазону відповідає розміру податків і соціальних внесків, які сплачує одружений чоловік з двома дітьми, а верхнє – самотній. В Україні така диференціація відсутня, а середній рівень навантаження на оплату праці становить майже 60%.
Наведені цифри досить показові, але слід зазначити, що вони не враховують внески у приватні пенсійні фонди або за приватними програмами медичного страхування у Вишеградській четвірці. Забезпечення цих гарантій в Україні номінально намагається взяти на себе держава, що робить ринок праці негнучким і призводить до поширення тіньових схем.
У цій ситуації логічним кроком з підвищення легалізації заробітної плати та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного ринку праці має стати зниження податкового навантаження на оплату найманої праці.
Але, як показує практика, зниження податків необов’язково призводить до зниження рівня тінізації економіки. Щоб вивести певну діяльність з тіні, для підприємця має змінитися баланс між отриманими вигодами і ризиками. Можливість отримання дешевої готівки за допомогою так званих «майданчиків» буде нівелювати будь-які заходи щодо зниження податкового навантаження. Крім того, позитивну роль у процесах легалізації зарплат може зіграти спрощення декларування громадянами їхніх доходів та введення електронної звітності.
Тетяна Тищук, завідуюча відділом тіньової економіки Національного інституту стратегічних досліджень
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
