1057
Кріптовалюта Bitcoin виходить із тіні в Росії
— Валюта
Банк Росії готовий до легалізації біткоїнів. Такий підхід лежить в руслі світової тенденції: у деяких країнах ставлення до кріптовалют змінюється зі строго негативного на прагматичне, оскільки їхнє визнання може дозволити регулювати їх обіг і збирати з цього податки. Але популярність біткоїнів як і раніше буде залежати від того, наскільки зручніші вони будуть порівняно з традиційними грошима.
«Ми прихильники акуратного підходу до біткоїнів, – заявив 2 липня на Міжнародному банківському конгресі в Санкт-Петербурзі перший заступник голови Банку Росії Георгій Лунтовський. – Спільно з Банком міжнародних розрахунків (організація, що об’єднує Центробанки світу. – «Газета.Ru») ми моніторимо цю ситуацію.
Не можна відкидати цей інструмент, можливо, за ним майбутнє».
Біткойн – найпопулярніший у світі вид кріптовалюти. Це віртуальна грошова одиниця, яка існує виключно в електронній, цифровій формі. Не існує єдиного емісійного центру біткоїнів – вони випускаються на декількох потужних комп’ютерах, їхню загальна кількість, яку може бути в підсумку випущено в обіг, визначено спеціальною програмою й обмежено. Функцію грошей вони виконують лише в тій мірі, в якій біткоїни користуються довірою людей, що їх використовують. Однією з найважливіших властивостей кріптовалют є анонімність транзакцій.
В улюбленому чиновницькому стилі перший заступник голови ЦБ також послався на зарубіжний досвід, тим більше що цей досвід завжди різний і його завжди можна використовувати в потрібному випадку. За словами Лунтовського, в Китаї біткоїни повністю заборонили, зате в Каліфорнії – легалізували. «У міру накопичення інформації приймемо рішення про біткоїни.
Зараз спільно з урядом проводимо роботу з вивчення цього питання. Можливо, через якийсь час приймемо рішення про законодавче регулювання цього питання», – сказав також Лунтовський.
Ця позиція означає зміну ставлення фінансового регулятора до біткоїнів, оскільки йде врозріз з його колишнім поглядом на проблему. Менше півроку тому, 27 січня 2014 року, прес-служба Центробанку (ЦБ) оприлюднила заяву, в якій попередила, що утримувачі кріптовалют ризикують втратити свої гроші: «за віртуальними валютами відсутнє забезпечення і юридично зобов’язані за ними суб’єкти». «Операції з ними носять спекулятивний характер, здійснюються на так званих «віртуальних біржах» і несуть високий ризик втрати вартості», – йшлося в повідомленні.
А обмін біткоїнів на «реальні» грошові кошти, згідно позиції ЦБ, означав участь у протиправній діяльності. «Банк Росії попереджає, що надання російськими юридичними особами послуг з обміну віртуальних валют на рублі і іноземну валюту, а також на товари (роботи, послуги) буде розглядатися як потенційна залученість у здійснення сумнівних операцій відповідно до законодавства про протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансування тероризму», – повідомляла прес-служба ЦБ.
В цілому негативне ставлення з боку грошової влади в світі до будь-яких альтернативниї способів платежів викликане небажанням ділитися монопольним емісійним правом. Зокрема, в Росії будь-які «самодіяльні» засоби платежу називаються «грошовими сурогатами» і їх випуск на території РФ відповідно до статті 27 Федерального закону «Про Центральний банк Російської Федерації (Банку Росії)» заборонений.
А в Німеччині біткоїни прирівняні до «приватних грошей».
Взагалі в історії відомі випадки випуску грошей окремими юридичними особами, наприклад, Британською Ост-Індською компанією. Ефективність грошової політики приватних емітентів у багатьох випадках перевершувала успішність подібної ж діяльності Центральних банків, оскільки вони не володіли монопольною владою і були більш зацікавлені в якості своєї валюти.
Однак ситуація з кріптовалютами складніша. Емітенти приватної валюти відомі, що полегшує контроль з боку регуляторів.
Анонімність транзакцій з використанням біткоїнів дозволяє звинувачувати їхніх невідомих власників у будь-яких незаконних фінансових операціях і підозрювати в ціновому маніпулюванні.
Щоправда, в деяких країнах ставлення до кріптовалют, що набирають популярності, вже змінюється з заборонного на більш прагматичне. Їх прирівнюють до звичайних товарів, а отже, з операцій з їх використанням можна стягувати податки. Тим чи іншим чином використання біткоїнів тягне за собою обов’язок перед державою, на думку місцевих регулюючих або податкових органів в США, Сінгапурі, Норвегії, Болгарії. У багатьох країнах влада не має певної позиції, і, подібно до ЦБ РФ, вони тільки збираються її визначити.
Виходячи з хронічних бюджетних проблем Росії, логіка законодавчої легалізації віртуальних грошей зрозуміла. Крім того, будь-яке зняття заборон дозволяє декриміналізувати проблему, вивести її з тіні, що, крім іншого, дає можливість кращого контролю.
«Як в інших світових фінансових організаціях, в ЦБ тверезо оцінюють масштаб ринку кріптовалют, а також податкові відрахування за такими операціями, які можуть поповнити бюджет Росії», – вважає головний редактор інтернет-видання TJournal Микита Лихачов. «Головна причина в тому, що біткоїни отримують все більш широке поширення, і регулювання цього ринку може, з одного боку, побічно вплинути на зменшення частки «кримінальних» платежів (продаж зброї, наркотиків і т.д.), з іншого боку, отримати додаткові надходження до бюджету, адже будь-яке регулювання передбачає певні відрахування», – зазначає директор департаменту продажів ІК QB Finance Зелимхан Мунаєв.
Але одна лише зміна ставлення регулятора не означає, що віртуальні валюти в Росії отримають широке поширення. «ЦБ веде дуже обережну політику щодо біткоїнів, – говорить заступник директора аналітичного департаменту компанії «Альпарі» Дар’я Желаннова. – З одного боку, їх не забороняють і навіть готують якусь платформу для регулювання. Таким чином, Росія йде в ногу з часом, не відгороджуючись від нових технологій. З іншого – мегарегулятор не рекомендує населенню і бізнесу використовувати їх».
«Як державна організація ЦБ не може просто взяти і легалізувати обіг біткоїнів: вони досі незрозумілі для масового споживача і викликають багато сумнівів в плані безпеки, що частково викликане попередніми діями самого ЦБ», – вважає Лихачов.
Ставлення до використання біткоїнів у різних експертів, регуляторів і населення залишається полярне. Річна волатильність більш ніж в 60% за 2013 рік наочно підтверджує ризики інвестування в біткоїни, відзначає аналітик ФК AForex Нарек Авакян. «Біткойн навряд чи серйозно приживеться в Росії через високу недовіру до нього і обмежень з боку влади, – вважає Желаннова. – Все більше людей у світі визнає біткойн вкрай небезпечним активом, тому чим менше йому дадуть ходу в Росії, тим краще». «Якби я мав змогу, я б запропонував свою допомогу пану Лунтовському в організації робочої групи з кріптовалют і закликав би експертів підтримати ініціативу щодо легалізації біткоїнів в Росії», – говорить Лихачов.
Павло Сморщков
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
