1114
Кому дістануться держбанки
— Фондовий ринок
Зміна влади в країні призвела до політичної боротьби парламентських груп за контроль над державними банками. Після призначення нового голови Мінфіну – головного керуючого держбанків – над ними нависла тінь ймовірних кадрових перестановок в керівництві.
Найбільш «ласими» активами для депутатських груп на сьогодні є Укрексімбанк з активами в 105 млрд гривень і Укргазбанк з 21 млрд гривень. Ощадбанк, що має 110 млрд гривень активів, раніше вже відійшов до групи Яценюка – Іванчука – Пишного. Андрій Пишний був призначений головою правління банку ще 18 березня.
Що стосується інших двох великих держбанків, то головою правління «Укрексімбанку» як і раніше залишається Віталій Білоус, призначений 1 лютого 2013 року, а «Укргаз» перебуває під керівництвом Сергія Мамєдова, який досить успішно керує банком з 2011 року.
Тепер менеджмент цих фінустанов може змінитися. Обізнані джерела Forbes стверджують, що в процесі переговорів між парламентськими групами за участю прем’єр-міністра Арсенія Яценюка були досягнуті попередні домовленості про закріплення Укрексімбанку за свободівцями, а Укргазбанку за соборниками, групою Єремєєва – Фурсіна – Литвина.
При цьому, за інформацією Forbes, існує домовленість між ВО «Свобода» і бізнесменом Олегом Бахматюком про вплив останнього на кадрові призначення в «Укрексімі», якщо той перейде під контроль депутатської групи Олега Тягнибока. Вплив на банк може допомогти Бахматюку вирішувати фінансові проблеми підконтрольних йому «Фінансової ініціативи» та ВіЕйБі Банку, які отримали від НБУ вже понад 8,5 млрд гривень рефінансування. А на більше після гучного резонансу в ЗМІ вони поки навряд чи можуть розраховувати.
Тому, для того щоб вплинути на керівництво банків, депутати вирішили вдатися до допомоги прокуратури. Так, джерело Forbes у відомстві повідомило, що ГПУ 29 травня уповноважила прокуратуру Києва перевірити випадки фіктивного кредитування і факти виведення із запорук забезпечення за кредитами – документ є в розпорядженні Forbes.
У ньому значиться, що станом на 1 травня загальний прострочений борг за кредитами, наданими банківськими установами Києва суб’єктам господарської діяльності, становить більш ніж 40 млрд гривень, у тому числі перед банківськими установами з державною часткою (AT «Ощадбанк», ПАТ «АКБ «Київ», АБ «Укргазбанк», AT «Родовід Банк», ВАТ «Укрексімбанк»).
При цьому, як кажуть самі банкіри, прокурорські перевірки зазвичай пов’язані або з розслідуванням тих чи інших кредитних операцій, або з «розробкою» менеджменту банків – для подальшого пред’явлення звинувачень у перевищенні службових повноважень та завданні збитків державі. Як відзначають інсайдери держбанків, за колишньої влади таких перевірок не було – керівні крісла займали всі «свої».
Водночас в банках факти таких перевірок спростували. «Ми не маємо ніяких відомостей щодо намірів Генеральної прокуратури України і здивовані появою такої інформації. Перевірка в банку з питань, зазначених вами, не проводиться, і не проводилася», – відповіли в прес-службі УЕБ.
За інформацією Forbes, за дорученням на перевірку, виданим ГПУ 29 травня, прокуратура Києва повинна була шукати випадки фіктивного кредитування і факти виведення із застав забезпечення за кредитами членами правління Укрексімбанку.
Ключовою претензією перевіряючих до «Укрексіму» повинно було стати надання значного розміру споживчих кредитів членам правління банку за ставкою 1-1,5% річних. Джерела в прокуратурі називають суму 45 млн гривень, які могли бути надані чинному правлінню за пільговими ставками, і використовувалися, в першу чергу, на придбання нерухомості.
За словами джерела, значні обсяги кредитів надані «посадовим особам банку, що мають зв’язки з «сім’єю» Януковича». Особливо пильну увагу в ГПУ хотіли приділити члену правління «Укрексімбанку» Оксані Решетняк, яку вважають причетною до створення вугільної компанії Олександра Януковича «Донбаський розрахунково-фінансовий центр». Також у прокуратурі кажуть, що пільгові кредити в банку могли отримувати її родичі.
Крім Решетняк, в ГПУ хотіли пильно відстежити операції, пов’язані з членами правління банку Вікторією Кононихіною та Світланою Монастирською, які, на думку прокуратури, пов’язані з групами Фірташа – Льовочкіна і Андрія та Сергія Клюєвих.
В Укрексімбанку на запит Forbes відповіли, що станом на 31 грудня 2013 року ключовий управлінський персонал АТ «Укрексімбанк» кредитів у банку не мав. Це підтверджується річною консолідованою фінансовою звітністю за підсумками 2013 року, складеною незалежним аудитором PwC. В «Укрексімі» також підкреслили, що «банк працює виключно на комерційній основі і не надає кредитів клієнтам за пільговими ставками», а більш вигідні умови можна отримати лише в рамках спільних проектів з міжнародними фінансовими інститутами.
Що стосується Укргазбанку, то там теж про такі наміри ГПУ нічого не знають. «Укргазбанк активно співпрацює з органами прокуратури щодо повернення клієнтами банку проблемної заборгованості. Ніяких дій з перевірки дотримання вимог банківського законодавства в Укргазбанку прокуратурою в поточному році не проводилося», – пояснили в прес-службі фінустанови.
Водночас, крім доручення ГПУ, свободівець Олексій Кайда ще 6 червня направив депутатський запит щодо перевірки фактів використання банківської системи для здійснення протиправних фінансових операцій, реалізації корупційних схем банками «Укргаз», «Глобус» і «Центр». Особливу увагу прокуратура повинна була приділити правлінню банку, яке, на думку ГПУ, могло бути причетне до виведення коштів на пов’язані з топ-менеджментом держбанку фінустанови: банки «Центр» і «Глобус» (перший пов’язують з екс-топ-менеджером Украгзабанку Вадимом Ляшком, а другий – з чинним топом Сергієм Мамєдовим). У банку, в свою чергу, уточнили, що Мамєдов ніколи не був і не є акціонером жодного банку.
А на запитання з приводу кредитних відносин «Укргазу» з вищезгаданими фінустановами в банку заявили, що УГБ мають відносини з більш ніж 150 вітчизняними та зарубіжними банками. «Всі вони будуються на умовах дотримання встановлених законодавчих та регуляторних процедур, враховують можливі ризики і спрямовані на отримання банком максимального прибутку. Це передбачено стратегією розвитку банку, схваленою його акціонерами», – пояснюють у прес-службі.
Примітно, що наступного дня після відправлення запиту від редакції Forbes до банків на сайті ГПУ з’явилося повідомлення про те, що за результатами прокурорської перевірки в УГБ було виявлено численні порушення вимог закону, в результаті яких державі завдано значних збитків. Тільки звинувачується вже не менеджмент банку, як передбачалося раніше, а менеджмент закредитованого підприємства, проти якого відкрито кримінальне провадження.
Поки що офіційного повідомлення про перевірку, доручену 29 травня, немає. Відповідь свободівцю Кайді від прокуратури також ще не надійшла. Принаймні, на сайті парламенту інформація про це відсутня, з чого можна зробити висновок, що депутатські групи свої банківські амбіції задовольнили, формат перевірки вирішили змінити, а менеджмент держбанків буде змінюватися вже без широкого розголосу.
Олександр Моісеєнко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
