288
Стратегічні підприємства РФ зобов'яжуть тримати гроші в 50 найбільших банках
— Фондовий ринок
Стратегічні підприємства зобов’яжуть тримати гроші тільки у великих банках; таких, за інформацією РБК, буде не більше 50. Банкіри говорять, що за фактом ця норма вже працює – після відкликання ліцензій бюджетні гроші стали перетікати до банків з державною участю.
Уряд схвалив вчора поправки до закону “Про банки і банківську діяльність”, що обмежують розміщення коштів стратегічних компаній в банках, повідомив за підсумками засідання кабміну міністр фінансів Антон Сілуанов. У законопроекті, на який посилається ІТАР-ТАСС, сказано, що банки, в яких ці компанії можуть тримати гроші, повинні мати капітал не нижче рівня, встановленого урядом за погодженням з Банком Росії. Також банки повинні перебувати під прямим або непрямим контролем Банку Росії або Російської Федерації.
Уряд встановить детальні вимоги до банків після прийняття закону. За інформацією РБК, розглянутий перелік включає від 30 до 50 банків. “Банк Росії наполягає на 50 банках – приблизно така ж кількість може бути визнана ним як системно значущі банки, уряд пропонує обмежитися 30”, – розповідає джерело РБК в уряді.
Обмеження на розміщення коштів стосуватиметься компаній з державною участю і стратегічних підприємств. За проектом, перелік може бути доповнений і компаніями, які визначать уряд та президент. Сілуанов зазначив, що забороняти компаніям мати рахунки в закордонних банках ніхто не збирається. За проектом якщо компанія, яка підпадає під дію закону, розміщує кошти в банках з іноземною участю, то вона зобов’язана повідомити про це уповноважений орган з протидії легалізації злочинних доходів (Росфінмоніторинг).
Компанії, що порушили вимоги закону, будуть оштрафовані. Проект передбачає штрафи від 100 тис. руб. до 1 млн руб. для посадових осіб та від 10 млн руб. до 60 млн руб. для юридичних осіб.
Перелік стратегічних підприємств, затверджений указом президента, містить наразі 552 компанії, насамперед великі держкомпанії. Останні і так вже працюють в основному з держбанками.
“Взаємодія Газпрому з банками відповідає вимогам, які можуть бути пред’явлені до компаній стратегічного значення в разі ухвалення цих поправок», – сказав представник компанії. Об’єднана авіабудівна корпорація (ОАК) та її “дочки” (більш ніж десять підприємств) кредитуються в основному у великих банках з державною участю, розповідає представник корпорації: «Частка ЗЕБа, ВТБ і Ощадбанку в кредитному портфелі ОАК становить понад 60% відсотків і постійно зростає. Це пов’язано, по-перше, з поліпшенням умов кредитування, по-друге, зі зростанням частки замовлень Міністерства оборони”. Представник Об’єднаної зернової компанії заявив, що тимчасово вільні грошові кошти, виділені з бюджету, компанія розміщує в банках з державною участю: “Прийняття цих поправок ніяк на діяльність компанії не вплине”.
Втім, за словами головного аналітика Ощадбанку Михайла Матовнікова, деяку частку коштів стратегічні підприємства тримають і не в дуже великих банках: “Я не думаю, що вона становить більш ніж 5%”. Як правило, говорить Матовніков, для невеликої кредитної організації стратегічне підприємство є її найбільшим клієнтом, незважаючи на те, що воно розміщує в цьому банку копійчану частку своїх коштів. “Тому для кредитної організації втрата такого клієнта буде серйозним ударом”, – вважає він.
Керівник банку за межами топ-50 говорить, що й у дрібних банків часто бувають серед клієнтів стратегічні підприємства. Заступник голови правління Інвестторгбанка Світлана Крошкіна розповідає, що після відкликання ліцензії у Інвестбанку держкомпанії отримали рекомендації розміщувати кошти у великих банках, тому майбутній закон лише формалізує те, що вже відбувається на практиці. “Норма неринкова, вона змушує ще раз поставити питання: а чи потрібні країні приватні банки? – нарікає вона. – Розмір банку не гарантує його надійність, ми бачили відкликання ліцензій і у великих банків”. З нею погоджується голова правління ФГ “Лайф” “(опорний банк – Пробізнесбанк, 88-е місце за капіталом, на його рахунках тримають кошти стратегічні підприємства) Олександр Железняк: “Кризи минулих років показали, що й великі банки можуть втратити ліцензію”.
За матеріалами: РБК
Поділитися новиною
