На межі фолу: у кримської влади залишився один день, щоб уникнути дефолту за облігаціями — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

На межі фолу: у кримської влади залишився один день, щоб уникнути дефолту за облігаціями

Кредит&Депозит
4299
Сьогодні, 20 червня, владі Криму необхідно виплатити 133 млн грн за облігаціями, розміщеними в 2011 р. під 14,5% річних. Але для цього ще належить знайти інвесторів, у яких на руках перебувають папери. Після того як самопроголошена влада півострова в березні відключилася від системи платежів Державної казначейської служби України, зв’язок з власниками облігацій було втрачено. Пізніше Національний банк відмовився передати кримським чиновникам реєстр власників облігацій. Отже, технічної можливості здійснити виплату у керівництва регіону немає.
Замкнуте коло
Чи зможе влада півострова, анексованого Російською Федерацією, вчасно здійснити виплати, до останнього часу залишалося під питанням. Тим більше що в березні вона вже прострочила купонний розрахунок з інвесторами за відсотками, не виплативши держателям 4,8 млн грн. Міністр фінансів Криму Володимир Левандовський запевняв, що в червні все буде виплачено в строк.
Через місяць після простроченої виплати за відсотками в кримському мінфіні почали формувати реєстр на підставі заяв власників цінних паперів, заявив голова бюджетної комісії кримського парламенту Віталій Нахлупін. «У нас немає реєстру, немає кінцевих власників наших облігацій, – стверджує чиновник. – Ми були змушені піти на те, щоб не погашати відсотки, тому що ми платили відсотки андеррайтеру, але на сьогодні це нездійсненно. Сьогодні цей реєстр складається за прямим зверненням власників облігацій. Ми платимо держателям, яких ідентифікуємо».
Втім, в ІК Dragon Capital, яка була андеррайтером випуску, говорять про зворотне. За словами фахівця відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергія Фурси, вони готуються до того, що за цим випуском облігацій буде оголошений дефолт. «Ми, як власники паперів і як андеррайтер випуску, такої інформації від них не чули [про формування реєстру на підставі заяв]. Вони [влада Криму] по суті самоусунулися щодо цього питання», – сказав учора Фурса, уточнивши, що, найімовірніше, домагатися повернення коштів інвесторам доведеться в судовому порядку. У Міністерстві фінансів України не стали коментувати ситуацію, що склалася, залишивши запит «Капіталу» без відповіді.
Раніше директор департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Галина Пахачук говорила виданню, що оскільки йдеться про муніципальні запозичення АР Крим, Мінфін України в цьому випадку не виступає гарантом погашення. Ця місія покладається на Раду міністрів Криму. На думку Пахачук, найбільш прийнятним варіантом для тих, хто інвестував у кримські папери, дійсно буде звернення до суду. Як зазначив директор «Українського кредитно-рейтингового агентства» Станіслав Дубко, в Україні отримання рішення суду про те, що боржник повинен виконати свої зобов’язання, не складатиме труднощів для інвесторів. Інша справа, що ймовірність виконання рішень українських судів кримською владою є вкрай незначною.
Переведення стрілок
Небезпеку дефолту для кримського випуску паперів ще в квітні зафіксувало міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s (S&P), знизивши довгостроковий кредитний рейтинг емітента АР Крим до дефолтного рівня D. Такому рішенню передувала невиплата купонного платежу на 4,8 млн грн. Причому тоді заяви кримських чиновників суттєво різнилися, не даючи зсоги скласти загальне уявлення про причини невиплати. Зокрема, представник російського мінфіну Світлана Нікітіна розповідала, що Крим пропустив купонний платіж «через вивіряння заборгованості». Але голова самопроголошеної Державної ради Криму Володимир Константинов через декілька днів після її заяви сказав, що виплата за облігаціями переходить на рівень міжурядових домовленостей.
Те, що гроші на виплату за облігаціями у скарбниці автономії є або принаймні були, витікає з бюджету Криму, затвердженого на початку року. На погашення облігацій було передбачено 133 млн грн. У зкоригованому бюджеті анексованого Криму, за постановою від 4 квітня, фінансування за борговими операціями також передбачено в розмірі 505,4 млн руб. (близько 149 млн грн за нинішнього курсу НБУ 10 руб./3,39 грн). Але не вказано, на які саме цілі будуть направлені ці гроші. Втім, інших боргів у півострова не було.
Ростислав Шаправський
За матеріалами:
Капітал
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас