Як банківська система України розплачується за ілюзію стабільного курсу?


Як банківська система України розплачується за ілюзію стабільного курсу?

За період з січня по квітень банки зафіксували збитки у розмірі 4 452 млн. грн. Для порівняння, за відповідний період минулого року зафіксовано було загальний прибуток у 4087 млн. грн. Ці цифри красномовно свідчать про те, що екстремальні умови, в яких опинилась країна, явно не йдуть на користь банкам.

Видимість стабільності курсу

Головною причиною усіх сьогоднішніх негараздів є неадекватне правління, вважає президент Асоціації українських банкірів Олександр Сугоняко. “Ми мали його 4 роки перед цим, а якщо хочете, то і усі 24, починаючи від 90-го року”, – додав експерт.

“Створюється ілюзія стабільності курсу і стабільності низької інфляції за рахунок інших показників, на які більшість людей не звертають уваги, бо вони приховані. Це як айсберг – він був схований, і для більшості людей це було не зрозуміло – все нормально, ціни хороші, зарплати платять, курс стабільний. А зараз цей айсберг виповз на поверхню – чомусь девальвація, чомусь інфляція, тощо”, – пояснив Сугоняко.

Першою платою країни за стабільність гривні стали золотовалютні резерви. В 2010 р. вони становили 35 млрд. дол. У 2013 році їх обсяг знизився до 20 млрд. дол. Скоротились вони через штучне підтримання курсу. “Це перекладання проблеми на плечі українців, насамперед”, – зазначив експерт.

Розплачуватись за стабільний курс доведеться і через збільшення державного боргу. Так, сума державного і гарантованого державою боргу зросла на 7 тис. грн. на кожну людину (не залежно від віку і працездатності). Для порівняння, у 2009 році державний борг становив 40 млрд. дол, у 2013 році він виріс вже до 73 млрд. дол.

Економіка теж не залишилась осторонь: падіння промвиробництва тривало останні 25 місяців. Індекси промислової продукції у 2011 році становили 108,0%, а станом на квітень 2014 року – 94,7%. Для банків же штучне утримання курсу обернулося дорожнечею пасивів, що у свою чергу призвело до отримання ними збитків.

“Виймаючи гроші з економіки, НБУ в попередні роки створював недостачу грошей в банків. І банки змушені виходити на ринок депозитів і позичати, але позичати за ті кошти, за які люди несли. А несли люди за дуже високі проценти, 20-30%. І ми бачимо, що при падінні інфляції в 2010 році було 9% інфляція, а ставки були 15%. Різниця – 6%. У 2011 році ця різниця складала 12%. У 2012 році – 22% різниці між процентними ставками по депозитам та інфляцією. Банки набралися надзвичайно дорогих пасивів, що означає збитки для них. Вони у минулому році нарахували 81 млрд. грн. процентів”, – розповів Сугоняко.

Природно, що при такому стані економіки, нічого іншого не можна чекати, як падіння і кредитування, і проблем із депозитами. “Основні проблеми банківської галузі – дуже дорогі депозити, здешевлення активів (валютна частина кредитів дуже велика і через девальвацію їхнє повернення ускладнилося, що призвело до зменшення капіталу в банках), відтік депозитів, викликаний панічними настроями, війною та негативними курсовими очікуваннями, втрата 22 млрд. активів у Криму, природне падіння економіки”, – підсумував експерт.

На його думку, якби не було військової агресії Росії проти України, банки значно легше виходили б з цієї кризи. “Станом на сьогодні приріст депозитів склав 1,3 млрд. грн., якщо не брати до уваги Крим, Донецьку і Луганську області. А рахуючи з ними, ми виходимо десь на нуль”, – додав Сугоняко.

Депозитна втеча

Перша половина 2014 р. виявилася вкрай непростою для країни в цілому і населення зокрема, відзначає фінансовий аналітик Альпарі Олександр Михайленко. За даними НАБУ, обсяг депозитів фізичних осіб номінованих у гривні скоротився за цей період майже на 13%, або 33,346 млрд. грн. При цьому громадяни активно інвестували у валютні депозити. Обсяг «доларових» депозитів збільшився на 17,7%, що становить 26,521 млрд. у гривневому обчисленні, зростання портфеля депозитів у євро склав 16,4%, або 5,122 млрд. у гривневому обчисленні. У сумі депозитний портфель банків скоротився всього на 0,3%, або 1,418 млрд. грн.

Протягом перших чотирьох місяців 2014 р. депозитні портфелі найбільших учасників ринку змінювалися різноспрямовано. «ПриватБанк» наростив обсяг депозитів фізичних осіб на 3.29%, або 3,459 млрд. грн. (за даними banker.ua), тоді як «Ощадбанк» і «Дельтабанк» зіткнулися з відтоком коштів. Портфель Ощадбанку просів на 2.4% або 841 млн. грн., Дельтабанка – на 1.8%, або 470 млн. грн. У сумі ведуча трійка учасників ринку зіткнулася з припливом коштів, який склав 2,148 млрд. грн.

“Дана статистика може говорити про те, що фізичні особи в період погіршення макроекономічних показників і зростання геополітичної невизначеності активно перекладали свої заощадження з національної валюти в більш стійкі євро і долар, крім цього спостерігалася тенденція переведення коштів в більші банки”, – пояснює Михайленко.

“На мою думку, довіра до гривні, як засобу заощадження, підірвана попередньою кредитно-грошовою політикою ЦБ, яка провокувала хаотичні девальвації, що завдають шкоди національній економіці та іміджу національної валюти. Левова частка депозитів (51% за даними НАБУ) все ще номінована у гривні. Проте, для того щоб населення провело зворотну конвертацію своїх валютних заощаджень, необхідна стабілізація ситуації на південному сході і безумовна підтримка міжнародних кредиторів. Очевидно, що це питання перебуває скоріше в політичній, ніж економічній площині”. – додав аналітик.

Нова хвиля відтоку депозитів

Однак, уряд може спровокувати іще одну хвилю відтоку депозитів у липні, переконаний Сугоняко. Мова йде про оподаткування доходів з депозитів – зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» щодо стягнення цього податку набувають чинності 1 липня 2014 року.

Уряд наполягає на прогресивній шкалі оподаткування у залежності від суми доходу за ставкою від 0 до 25%, при чому усім власникам депозитів необхідно буде подавати податкові декларації до податкової служби.

“Введення податку на депозити може підсилити відтік вкладів. При цьому очікувати значних змін депозитного портфеля банків не має сенсу, оскільки середня сума депозиту в 2013 році становила 8000 грн., А оподаткування торкнеться лише тих громадян, сума доходу за депозитами яких за календарний рік перевищує 20 000 грн. (сімнадцять прожиткових мінімумів)”, – прогнозує Олександр Михайленко.

Станом за усі роки, обсяг депозитів в українських банках менший, ніж був у 1990 році, порівнює президент Асоціації українських банкірів. “А це основний ресурс для кредитування економіки. Якщо ми хочемо, щоб економіка відроджувалася, її треба кредитувати. Для того, аби кредитувати, потрібен ресурс, і бажано, аби він був недорогий. А якщо буде оподаткування, то відповідно, що процентні ставки так само будуть зростати. Але сьогодні справді є проблеми з бюджетом”, – відзначив Сугоняко.

“Пропозиція Міністерства фінансів і пана Яценюка показується як боротьба із багатими – мовляв, вони мають платити більше. А що, проценти по депозитах – це основний дохід наших багатих людей? Є розкіш – а чи є у нас оподаткування розкоші? Немає. Машини, які мають більше 2 літрів об’єм – оподатковуються додатково? Ні. Будинки, які мають більше 150 кв. м оподатковуються? Ні. А інші активи? Теж ні”, – наголосив Сугоняко.

“А коли запроваджується ця диференціація ставок оподаткування, тоді обов’язково треба усім вкладникам іти в податкову і звітувати. У нас 45 млн. усіх депозитних рахунків. Ви уявляєте собі, що ця армія додатково піде у податкову? Ця інформація одразу перестане бути банківською таємницею. І тоді люстрацію у нас буде робити не влада, а кримінал, отримавши відповідну інформацію скільки й у кого, і де”, – додав він.

На думку експерта кошти від податку на доходи з депозитів має знімати сам банк у момент нарахування процентів по депозитам клієнта. “І вираховував цей процент однаковий для усіх, а не розжовував, який у кого депозит. А потім автоматично відправляв ці кошти у місцеву податкову. А для уникнення зловживань чи помилок – встановити банкам колосальні штрафи”, – пропонує Сугоняко.

За його словами, банки на такий варіант погоджуються. “Але чому уряду обов’язково посилати усіх в податкову? Навіщо ліквідовувати банківську таємницю? Я хочу тут заявити пану прем’єр-міністру: якщо уряд не зійде з цієї позиції, це закінчиться тим, що з першого липня у нас буде новий відтік депозитів. І повна відповідальність за це все ляже персонально на Арсенія Петровича Яценюка, який намагається популістськими методами чогось досягнути, знищивши банківську таємницю і погнавши людей до податкової”, – іще раз підкреслив експерт.

Списувати усі біди на війну не можна – уявімо на хвильку, що російських найманців на Сході немає. Але немає і раптової безпричинної довіри українців до банківського сектору. Просто так вони свої гроші до банків не понесуть – лише чималенькі відсотки змусять їх це зробити. А відповідно – і прощавай доступне кредитування! Страждають в такій ситуації усі сторони. І якщо головною причиною цьому є погане управління, то ось воно, рятівне рішення – управляти, якщо не мудро, то хоча б нормально! Капітан очевидність.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua