923
Отримати водійські права в Грузії можна за годину, а в Молдові довідку про несудимість можна замовити через інтернет
— Казна та Політика
Отримати водійські права в Грузії можна за годину. А в Молдові довідку про несудимість можна замовити через інтернет і отримати її через 24-48 годин, при чому – навіть додому. Коли ж в Україні нарешті стануть доступними електронні послуги?
Про рівень надання адмінпослуг в Україні самі за себе говорять цифри: приміром, лише 8% ЦНАПів (Центри надання адміністративних послуг) облаштовані відповідним чином для людей з обмеженими можливостями. Іще менше з них мають кімнати для тимчасового перебування дітей, в яких їх можна залишити, поки батьки сидять біля реєстратора чи чиновника і працюють з документами.
Електронні послуги в Україні можливі лише місцевого рівня і тільки декілька муніципалітетів готові їх надавати. “Це пов’язане із законодавчим полем, тому що немає якісної ідентифікації особи, немає системи надання цих послуг і це знаходиться у зародковому стані”, – пояснює виконавчий директор ГО “Подільська агенція регіонального розвитку” Олег Левченко. При чому лідерство по запровадженню електронних систем надання послуг в Україні належить не великим містам.
“Великі міста мають великі бюджети, але це не завжди ефективна система управління цими послугами і цими сервісами. Більш ефективні міста, де є політична воля і готовність бути відкритими. Для прикладу, Вінниця, Бердянськ, Івано-Франківськ – це не найбільші міста в Україні, і навіть не мільйонники. Теж для прикладу – я як підприємець отримав за 20 хвилин виписку з реєстру. І зробив це не виходячи з самого приміщення – тут же є і платіжний термінал, не відходячи від самого чиновника, який надає послуги. Тому головне – це змушувати великі міста-мільйонники працювати за таким зразком, і бізнес має спонукати їх до цього”, – вважає Левченко.
Питання не лише у грошах
Найближчим і найяскравішим прикладом для України зараз є Молдова. “Вони за 3 роки збудували дуже потужну і одну з кращих європейських систем. І це завдяки політичній волі та готовності команди це робити. І потрачено було всього-на-всього порядку 24 млн. дол. При чому сервіси й інструменти, які були збудовані, є дійсно одними з кращих в Європі, базуючись на тому, що є. Для прикладу, в Україні це приблизно тиражування один до чотирьох. Тобто, порівнюючи з Молдовою, в Україні треба потратити в чотири рази більше. На утримання електронних реєстрів – це 18 баз даних, – в минулому році витрачалося 5,2 млн. дол. в місяць, і інші суми, які космічні. Коли розповідали естонцям і молдаванам про те, які суми у нас витрачені в минулому році на цю систему, вони казали, що у своїй країні змогли б збудувати таких три, і ще й нам побудувати”, – зазначив Олег Левченко.
Тому, підкреслює експерт, треба розуміти, що не лише політична воля потрібна. “Сьогодні навіть, при новому уряді, при нових гравцях у відомствах і міністерствах – а у системі електронного урядування це 8 основних гравців, – потрібно не просто воювати з ними, а домовлятися і дійсно розуміти, який потрібен єдиний підхід, аби з нас не сміялася Європа.
На превелике щастя Україна підписала угоду, і підпише ще другу частину угоди. В ній є обов’язки України щодо приведення у відповідність законодавства до європейського. І там є чітко внормовано усе. Нам не треба видумувати велосипед і взяти за основу європейські директиви і з цих директив просто прийняти законодавство і на базі них збудувати цю модель”, – пояснює він.
На превелике щастя Україна підписала угоду, і підпише ще другу частину угоди. В ній є обов’язки України щодо приведення у відповідність законодавства до європейського. І там є чітко внормовано усе. Нам не треба видумувати велосипед і взяти за основу європейські директиви і з цих директив просто прийняти законодавство і на базі них збудувати цю модель”, – пояснює він.
Тому на втілення системи надання послуг, яка буде відповідати європейському рівню, потрібні два-три роки. “Важко сказати на сьогодні, але я думаю, що у нас є дуже гарні перспективи і ця політична воля утримається”, – зазначив Левченко.
“Треба пам’ятати, що 8 кандидатів у президенти із загального списку сказали, що хочуть, щоб було електронне урядування. Я не впевнений, що вони усі знали, що це таке, але от вже таке загравання з громадянами може спонукати до того, що доведеться це приймати. Тому є надія, є шанс. Технологічних проблем немає. Потрібно прийти до єдиного розуміння, що таке електронне врядування і почати робити його – невідкладно. Тому що це не панацея, але дуже важливий інструмент у верифікації роботи чиновників, уряду, взагалі держави”, – підсумував експерт.
Заважатимуть самі чиновники
Протидіяти нововведенням будуть самі ж чиновники, розповів заступник вінницького міського голови Володимир Слишинський. “Найбільша проблема – це супротив, який будуть створювати безпосередньо на місцях, чиновники в першу чергу середньої ланки: начальники департаментів, відділів, їх підлеглих. Для прикладу, коли ми запроваджували електронний документообіг, ми отримували ультиматуми “Негайно відмовляйтеся, інакше не будемо працювати!”. Таку психологію треба ламати”.
Зараз Вінниця за оцінками експертів з моніторингу поширення кращих практик надання адміністративних послуг посідає чільне місце у рейтингу 100 міст України, які досягли успіху в впровадженні електронних систем.
“З свого досвіду скажу, коли вже розроблений продукт, програма, для того, аби його запровадити треба мінімум 1 рік. А взагалі, для того, аби запровадити в Україні, після певної підготовки, коли є знову ж таки готові продукти, треба мінімум 1,5-2 роки. І окремі міста не можуть розвиватися самостійно, якщо не будуть запроваджені певні механізми на рівні державному”, – додав Слишинський.
Проблемну ментальність українських чиновників відмічає і Олег Левченко. “Треба, аби чиновники були готові віддати надання адмінпослуг машині, а не притримували її для себе, аби її контролювати і мати якусь для себе вигоду”, – вважає він.
Українці насправді хочуть комфорту
Водночас, українці від впровадження електронних систем очікують в першу чергу комфорту. “Запровадження електронного урядування у масштабах всієї країни – дуже амбітний план, натомість дослідження показують, що дуже часто громадянам бракує якихось елементарних невеличких моментів, які могли б підвищити ефективність або скоротити час, який вони витратять на отримання послуги, або підвищити рівень задоволеності від відвідування того чи іншого ЦНАПу”, – розповідає керівник проекту ЄС та ПРООН “Поширення кращих практик недержавного моніторингу надання адміністративних послуг” Олена Урсу.
“Наприклад, наше опитування показує, що у більшості ЦНАПів наявні певні елементи покращення фізичної інфраструктури, облаштовані місця для заповнення документів, території для очікування, наявна питна вода. В той же час немає тих маленьких аспектів електронного урядування, таких як банально можливість записатися з дому на прийом, аби не витрачати час у черзі. Або можливості на місці скористатися електронним терміналом самообслуговування, ознайомитись з переліком документів, з усією процедурою, аби не витрачати час на очікування консультації”, – вважає вона.
Громадянам, насправді, зачасту не так багато потрібно – аби з ними ввічливо спілкувалися та дали можливість звести до мінімуму той час, який вони витратять на отримання адміністративної послуги. “А такі аспекти не потребують якихось суттєвих змін у законодавстві – лише політичної волі тих керівників Центрів надання адміністративних послуг, які спілкуються з громадянами”, – підсумувала експерт
Міський голова Києва Віталій Кличко напередодні пообіцяв, що швидко запровадить “єдине вікно” для адмінпослуг – це дозволить киянам отримувати будь-яку довідку за 15 хвилин. Ось і є перша нагода переконатись, наскільки сильна згадувана раніше “політична воля” в українських політиків.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
