Мораторій на стягнення майна: за і проти


Мораторій на стягнення майна: за і проти

Проблема неповернення кредитів в іноземній валюті змусила вирішувати це питання на рівні законодавства. Поки валютні позичальники просили курс погашення кредитів 5.05 грн за долар, депутати порадували їх введенням мораторію на відчуження заставного майна. Подібне рішення навантаження на позичальників не знижує і може бути лише одним із кроків, спрямованих на поступливість банків. З іншого боку, банки зустріли таку ініціативу без особливого ентузіазму і побоюються масових неплатежів за кредитами.

Погашення боргу шляхом примусової реалізації заставного майна боржників було і так не надто привабливе для банків і без мораторію. Вторинний ринок продажів нерухомості малоактивний, а ціна новобудов у більшості випадків набагато менша, ніж заставна вартість житла, купленого в кредит у 2007-2008 роки. Зростання рівня прострочення може збільшитися на 5-10%. Водночас, банки шукатимуть оптимальні шляхи вирішення проблеми з неплатоспроможними позичальниками. Таким чином, цілком імовірна поява програм реструктуризації кредитів на більш лояльних до клієнта умовах, що в майбутньому дасть підвищення якості обслуговування кредитів і знизить ризик ще більших втрат.

Введення мораторію говорить про те, що сторони повинні сісти за стіл переговорів і дійти до обопільної згоди. До прийняття закону, банки вели односторонню жорстку політику, яка полягала у покладанні валютних та інших ризиків виключно на позичальників. Всі заяви про те, що банки йшли назустріч клієнтам – ніщо в порівнянні з тими ризиками, які отримували позичальники.

Підвищення курсу з 5 до 8 грн за долар, зміна ставок, нарахування величезних штрафних санкцій, пені і зліт курсу до 12 грн за долар сильно вдарило по позичальниках. З боку банків ніхто і нічого не збирався робити. Завдання було лише одне – в мінімально короткі терміни і будь-яким чином, навіть з сумнівними юридичними підходами, стягнути з позичальників побільше грошей. Банки через суди захищали себе, а борги зростали в геометричній прогресії. З цієї точки зору, прийняття закону про мораторій своєчасне і змусить банки шукати шляхи вирішення проблеми нарівні з позичальниками.

Для вирішення проблеми валютних позик було б логічно зобов’язати банки перевести валютні кредити в гривню за бажанням боржника і списати нараховані штрафні санкції. При цьому банкам має бути надано право звільнити резерви і знизити рівень обов’язкових гарантійних нормативів. Такий підхід дозволив би переформатувати валюту кредитних відносин.

З боку банкірів є побоювання, що мораторій на відчуження майна валютних боржників призведе до призупинення погашення валютних кредитів і може негативно позначитися на платіжній дисципліні позичальників. У роботі з кредитною заборгованістю примусова реалізація заставного майна є єдиним джерелом її погашення. Після введення мораторію таке джерело стане недоступним і призведе до величезних збитків банківської системи. Заборона на передачу проблемних кредитів факторинговим компаніям робить незаконним спосіб рефінансування банків шляхом укладання договорів факторингу за споживчими кредитами, а неможливість очищення активів від проблемних кредитів призведе до погіршення показників і можливого визнання деяких банків неплатоспроможними.

Розробка програм лояльності для валютних позичальників і рівноправний розподіл ризиків між банком, позичальником і державою стане найбільш оптимальним рішенням.
Крім того, для вирішення ситуації з проблемними кредитами було б доцільно врегулювати на законодавчому рівні такі питання, як банкрутство фізичних осіб, обмеження розміру стягнення вартістю застави, обмеження штрафних санкцій за аналогією з юридичними особами та заборону на стягнення єдиного житла.

Олег Жак, аналітик компанії TeleTrade

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua