3501
Що зробив Степан Кубів за 100 днів на посаді голови НБУ
— Казна та Політика
Минуло сто днів з моменту призначення Степана Кубіва головою Нацбанку. За цей час новий керівник встиг ввести тимчасову адміністрацію в 9 банків, усунутися від підтримки курсу гривні і покарати більше 20 кредитних установ за валютні махінації
Черга на вихід
Одна з основних заслуг нового глави регулятора – велика чистка на банківському ринку. Степан Кубів призначив тимчасову адміністрацію вже в дев’ять банків, серед яких як великі гравці – Брокбізнесбанк і Банк “Форум”, так і невеликі учасники ринку – Промекономбанк, Автокразбанк, Західінкомбанк, Південкомбанк, Реал Банк, Інтербанк, банк “Меркурій”. Частина з них була пов’язана з колишньою владою. Наприклад, Брокбізнесбанк належав Сергію Курченку. З групою ВЕТЕК пов’язували і Реал Банк. А в деяких установах – наприклад в Західінкомбанку – проблеми накопичувалися роками, однак колишнє керівництво Нацбанку закривало на них очі.
Учасники ринку з одного боку підтримують регулятора. Необхідність існування в Україні більш ніж 180 банків вже давно була під питанням, проте ті механізми, які є у Нацбанку і Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО), по факту не приносять бажаного результату. “За останні 3-5 місяців у нас немає позитивних прикладів, коли проблеми банку вирішувалися за рахунок нових інвесторів, я вважаю це провалом державної політики у фінансовому секторі, яка вимагає термінового втручання з боку новообраного президента”, – говорить головний фінансовий аналітик РА “Експерт-Рейтинг” Віталій Шапран.
Поки введення тимчасових адміністрацій – лише навантаження на ФГВФО, який змушений виплачувати депозити вкладникам збанкрутілих банків. Жодного інвестора знайти поки не вдалося.
“Як правило, введення тимчасової адміністрації для банку означає кінець. Тимчасовий адміністратор просто шукає інвестора. Якщо такий інвестор знайдений, його першим ділом просять внести в банк певну суму, яка практично відразу йде на виплату коштів вкладникам. Інвестор ще раз вносить гроші, але контролю над банком так і не отримує. У такій ситуації знайти охочого, який буде вливати гроші, але не зможе приймати рішення і керувати банком, практично нереально”, – говорить голова правління Укргазбанку Сергій Мамедов.
Укргазбанк, наприклад, пропонував взяти участь у порятунку Брокбізнесбанку і Банку Форум, однак його пропозиції щодо зміни чинного законодавства не були прийняті до уваги. В результаті 3 червня ФГВФО рекомендував Нацбанку ліквідувати Брокбізнесбанк, в якому закінчився термін повноважень тимчасового адміністратора.
Курсова чехарда
Не вдалося Степану Кубіву впоратися і з курсом. З 24 лютого вартість долара в Україні зросла на 32,8%: з 8,938 гривень до 11,87 гривень (дані станом на 4 червня). За весь час Нацбанк лише кілька разів виходив на міжбанк, як правило, з купівлею валюти. Наприклад, у першій половині березня він викуповував долари по 9,2 гривень. Учасники ринку очікували, що саме цей рівень виявиться новим орієнтиром. Але через кілька днів курс продовжував зростати.
Спочатку відмову виходити з інтервенціями в Нацбанку пояснювали вимогами МВФ і катастрофічно низькими обсягами золотовалютних резервів. “Зміцнення національної валюти відбудеться в найближчі два-три тижні після старту програми співпраці між Україною і МВФ, коли надійдуть перші кошти від Фонду”, – обіцяв в середині квітня Степан Кубів. Однак у травні, після отримання першого траншу МВФ, курс продовжував зростати, а регулятор з інтервенціями на ринок так і не вийшов.
Щоб утримати курс від подальшого зростання, Нацбанк максимально обмежив можливості для спекуляцій на валютному ринку: він заборонив безпоставкові операції на міжбанку і видачу готівкової валюти понад еквівалент 15 тис. грн. Щоденний обсяг торгів на міжбанку знизився до рекордно низьких $200-300 млн. У результаті ринок став ще більш чутливим до курсових коливань: будь-яка угода могла підштовхнути курс вгору.
Вирішити цю проблему Степан Кубів спробував покаранням “порушників”. За час своєї каденції глава регулятора за валютні махінації відключив від системи підтвердження заявок на міжбанку 22 банки: 14 – в середині квітня, а ще 8 – уже в травні. При цьому в одній з установ, що потрапила під санкції, розповіли, що причиною стала заявка на купівлю $30 тис. за дорученням одного з корпоративних клієнтів банку. “Контроль необхідний, передусім для того, щоб на ринку не було “технічних операцій”, коли валюту продають і купують “по колу”, створюючи видимість руху – це власне і є маніпуляція. Але таких дій ми не бачимо”, – говорить Віталій Шапран.
Ефект дежавю
Примітно, що при Степану Кубіву в Нацбанк повернулася частина команди, яка працювала ще з Володимиром Стельмахом. Серед них, наприклад, екс-фінансовий директор НБУ Ольга Кандибка, що вийшла в 2011 році на пенсію, екс-керівник апарату Станіслав Буковинський, який в 2014-му очолив раду Нацбанку, а також Олександр Біланенко, який за часів Володимира Стельмаха відповідав за валютну політику Нацбанку. Після приходу в НБУ Сергія Арбузова “люди Стельмаха” з різних причин покинули держструктуру, не повернулися вони і при Ігореві Соркіну. Поповнився штат Нацбанку і новими радниками глави регулятора. Наприклад, не маючи економічної освіти, їм став Андрій Дубас, 1987 року народження. Потрапити на цю посаду Андрію Дубасу допоміг його батько – перший заступник голови КМДА Богдан Дубас, який, як і Степан Кубів, був комендантом Майдану.
Втім, деякі кадрові рішення таки підтримуються ринком. Наприклад, при Нацбанку був створений департамент реформування банківської системи, який очолив виходець з Укрсоцбанку Владислав Рашкован. Банкіри відзначають, що змінювати систему треба було вже давно. Керівник департаменту регулярно проводить зустрічі з учасниками ринку – зараз йде робота над п’ятирічною стратегією. “Озвучуються дуже правильні ідеї, які прописуються в стратегії. Але от чи дозволить керівництво Нацбанку реалізувати їх – велике питання”, – зазначив один з банкірів.
Відсутність прозорості
Учасники ринку дуже неохоче коментують дії регулятора в принципі, а особливо його керівника. Але визнають, що прозорості при прийнятті рішень Нацбанку, як і раніше, не вистачає. Наприклад, коли банківська система зіткнулася з істотним відтоком депозитів, Степан Кубів обіцяв видавати рефінансування тим установам, відтік вкладів з яких був максимальним. Але як і раніше, отримати рефінансування можуть далеко не всі бажаючі. “Ми кілька разів подавали заявку на рефінанс, який видавався при відтоку вкладів, але жодного разу грошей нам не дали”, – розповідає голова правління одного з великих банків. При цьому відразу уточнює, що деякі банки, знаючи про особливості прийняття рішень, просили набагато більше грошей, ніж їм реально потрібно, і їхні заявки задовольнялися.
Бракує Нацбанку й прозорості при проведенні тендерів. Наприклад, на початку травня регулятор вибрав страхову компанію “Домінанта”, яку пов’язують з колишньою владою, для страхування автопарку за договорами ОСЦПВ. Працювати з Нацбанком компанія почала три роки тому, коли туди прийшов Сергій Арбузов, зберегла зв’язки і при Ігореві Соркіну: у 2012 році вона виграла тендер по страхуванню ОСЦПВ, в 2013 році – по КАСКО. При цьому, за даними Вісника держзакупівель, заявки на участь у тендері подали 15 компаній: “Аска”, “ПРОСТО-страхування”, “Глобус”, “ІНГО Україна”, “Альфа-Страхування”, “Брокбізнес”, “Дніпроінмед”, “Український страховий дім”, “Ю.Бі.Ай”, “Київський страховий дім”, “Оранта”, “Домінанта”, “Країна”, Українська пожежно-страхова компанія і “Перша”. Однак 13 з них було відмовлено, деяким – з формальних причин. У фінал вийшли “ПРОСТО-страхування” і “Домінанта”, остання запропонувала нижчу ціну, що стало ключовим при виборі партнера. При цьому “Домінанта” не входить в десятку лідерів у сегменті ОСЦПВ, а її цінова пропозиція була далеко не найдешевшою з 15-ти, поданих іншими учасниками.
Втім, незважаючи на всі недоліки, експерти вважають, що Степан Кубів збереже за собою посаду голови Нацбанку при новому президенті. Примітно, що коли Степана Кубіва тільки призначили на цю посаду, одним з його недоліків учасники ринку називали невідповідну підготовку для управління центробанком. Раніше він очолював невеликий Кредобанк. Водночас на посту глави регулятора необхідне комплексне макроекономічне розуміння процесів. Однак, схоже в Нацбанку знайшли спосіб, як вирішити цю проблему. “Складається враження, що Степан Кубів не приймає в НБУ важливих рішень: цим займаються зовсім інші люди, близькі до керівництва країни. У Степана Кубіва інше завдання: він представляє Україну на зустрічах з потенційними інвесторами і виконує все те, що йому спускають “згори”, – розповів в кулуарах щорічної конференції Європейського банку реконструкції та розвитку, яка проходила у Варшаві, представник однієї з іноземних інвесткомпаній.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
