1207
«Грузинський слід» українських реформ
— Казна та Політика
Амбітна заява Петра Порошенка про плани підписати заключну частину Угоди про асоціацію з ЄС вже до кінця червня, не може не викликати в українському суспільстві підвищені очікування. Тепер головне питання в тому, як обіцяні європейські стандарти швидко і ефективно перенести з паперу в реальне життя. Запит на реформи в українському суспільстві існує колосальний. І вже скоро воно вимагатиме наочних підтверджень того, що реформи проводяться, а головне – дають результат. Зрештою, це може стати не менш серйозним фактором згуртування суспільства, ніж мобілізація перед обличчям військової загрози.
Важливим сигналом того, що в кабінетах влади переважають рішучі настрої щодо реформ, стало запрошення для співпраці до Києва цілого «десанту» грузинських управлінців, яким у своїй країні починаючи з 2004 року, вдалося здійснити справжній реформаторський прорив. Тепер на їхній досвід розраховують в Україні.
Каха Бендукідзе, який з 2004 по 2008 рік координував економічні реформи в Грузії, особисто підтвердив своє призначення радником новообраного Президента Петра Порошенка, а також дав велике інтерв’ю «Українській правді» під загальним девізом: «Зволікання з реформами смерті подібне». Крім нього до консультативної ради входять два канадських і два американських радники.
Також 26 травня Віталій Кличко заявив про те, що одним з радників нового глави держави може стати екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі.
Цікаво, що буквально через кілька днів після цієї заяви, сам Саакашвілі в статті для американського «Wall Street Journal», розповів, що знає Порошенка ще з часів навчання в КНУ ім. Шевченко, і взагалі не скупився на похвальні відгуки в бік нового Президента України.
Офіційно Порошенко свого рішення щодо залучення Саакашвілі до радників ще не підтвердив. Водночас, журналіст Юрій Бутусов стверджує, що новообраний Президент в ході неофіційних переговорів з Михайлом Саакашвілі поставив питання про притягнення всієї команди грузинських реформаторів в якості радників та координаторів реформ в Україні.
Втім, «грузинський слід» у коридорах українського уряду з’явився досить давно. Голова Міністерства юстиції Павло Петренко ще на початку березня заявив, що в проекті модернізації реєстраційної системи його відомству допомагатимуть грузинські експерти на чолі з колишнім заступником міністра юстиції Грузії, а нині депутатом парламенту Георгієм Вашадзе. У Грузії Вашадзе був одним з кураторів проекту мережі Будинків юстиції, що стала однією з візитних карток нової Грузії.
Грузинська «фішка»
Ще 10 років тому Грузія була одним із «лідерів» за рівнем корупції, бюрократії та розкрадання фінансів. Але прихід до влади молодих і прогресивних реформаторів кардинально змінив і саму систему держуправління. Компліментарність цих слів легко підтверджує статистика.
За рейтингами «Doing Bussiness», в період 2004-2007 років, Грузія стала найбільш реформованою країною в світі. Зокрема, за три роки в рейтингу країн світу вона піднялася з 137 до 11 місця в показнику легкості ведення бізнесу. У 2013 році Грузія просунулася в цьому рейтингу вже на 8 місце, випередивши Німеччину, Францію і Японію.
Однією з ключових причин такого вражаючого стрибка стало успішне функціонування мережі Будинків Юстиції. Не буде перебільшенням сказати, що грузини пишаються цим проектом. Адже всі 13 філій у різних містах країни, крім виконання своїх основних функцій, є ще й привертають увагу творами сучасної архітектури. Що, мабуть, невипадково – грузини вважають, що імідж нової Грузії повинен сприйматися, в тому числі і візуально.
Більшість із понад 300 сервісів, що надаються, забирають у відвідувача в середньому від 5 до 15 хвилин часу. Послуги, заради яких українському громадянину досі доводиться блукати нескінченним бюрократичним лабіринтом РАГСів, ОВІРів, податкових та відділень міліції, можна отримати в максимально стислі терміни і в комфортних умовах.
Зрозуміло, проект з’явився не на порожньому місці. Для його успішної реалізації декілька років створювалася єдина державна база даних на все населення країни, до якої були підключені всі державні служби. Всі ці ступені доведеться пройти і Україні.
Будинок Юстиції по-українськи
Про необхідність створення якісно нової системи адмінпослуг в Україні говорить хоча б те, що досі українським громадянам доводиться отримувати близько п’ятдесяти видів адміністративних послуг в різних кабінетах органів влади, а корупційна складова сягала, за даними керівництва Мін’юсту, десятків мільярдів гривень на рік.
Тому у відомстві, очолюваному Петренком, розраховують в першу чергу на солідний практичний досвід Вашадзе (незважаючи на те, що грузинському політику всього 33 роки) під час створення українського варіанту Будинків Юстиції.
18 травня грузинська команда на чолі з Вашадзе вже презентувала Міністру юстиції концепцію проекту. Вона передбачає будівництво будівель центрів адмінпослуг, де під одним дахом можна буде оформити всі необхідні документи без черг за максимально короткий час.
У Міністерстві юстиції говорять, що в системі реєстрації необхідно поміняти саму концепцію відносин «громадянин – держава». Вона повинна стати не просто послугою, а сервісом і наданням гарантій з боку держави. Згідно з баченням керівництва Мін’юсту, однією з основ планованої реформи стане відсутність традиційних контактів між громадянином і державним реєстратором. З людьми працюватиме адміністратор, який тільки приймає документи і фіксує момент отримання та видачі відповідних документів. Терміни отримання сервісу будуть чітко регламентовані, щоб не було суб’єктивного фактора і бажання взяти хабар. Спеціальні адміністративні центри будуть формуватися на базі місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Поряд із запланованим введенням безвізового режиму з ЄС, створення нової – інноваційної та європейської – української мережі центрів адмінпослуг, яка змусить забути про нескінченну паперову тяганину, чиновницьке хамство і хабарництво, може стати таким самим серйозним козирем нової влади, як це сталося свого часу в Грузії.
Безумовно, і в керівництві Мін’юсту, і запрошені експерти розуміють відмінності в стартових умовах між Україною та Грузією до початку впровадження проекту. Втім, самі грузини завжди відзначають, що для успішного втілення подібних починань, насамперед, потрібна політична воля керівництва. Все інше – роздутий бюрократичний апарат, зарегульована система і тотальна корупція – проблеми, які можна і потрібно вирішити максимально швидко.
Тому й реалізацію своїх грандіозних планів у Мін’юсті бачать не тільки як якусь кінцеву мету, але й як важливий інструмент. Загальне завдання нинішньої команди уряду, каже Павло Петренко, полягає в тому, щоб провести максимально швидкі реформи і за допомогою грузинського досвіду увійти до двадцятки країн світу за простотою ведення бізнесу. Сьогодні відповідно до рейтингів «Doing Bussiness-2014» Україна посідає 112 місце.
Разом з тим, очевидно, що у цього проекту є й інша вагома роль. Отримавши великий кредит довіри, керівництво країни зіткнулося з цілою низкою об’єктивних факторів, які неминуче вплинуть на рівень його підтримки в суспільстві. З 1 травня подорожчав газ для населення, з 1 червня – підвищилися тарифи на електроенергію, найближчим часом зростуть ціни на комунальні послуги.
Враховуючи важкий стан в економіці й стримані прогнози на майбутнє, уряду вкрай потрібні яскраві та наочні перемоги. І перемоги там, де держава безпосередньо зустрічається з людиною, виконує свою якусь функцію і робить це зовсім інакше, краще, ефективно з увагою і турботою про людину. Потрібні перемоги – зримі, відчутні і зрозумілі кожному.
Реалізація цього й подібних проектів означатиме, що Україні під силу дуже багато чого. Що змінилося не лише українське суспільство, змінилося й ціленаправлення влади. І немає нічого поганого в тому, що процес реформ буде орієнтуватися на тих, у кого свого часу вийшло, і буде чітко видно «грузинський слід» українських реформ.
Андрій Кондратенко
За матеріалами: lb.ua
Поділитися новиною
