Реальний портфель проблемної заборгованості банків майже в 6 разів більший за офіційний


Реальний портфель проблемної заборгованості банків майже в 6 разів більший за офіційний

За останні п’ять років сума проблемних боргів населення в кредитному портфелі банків збільшилася з 67 млрд грн до 75 млрд грн. Це 45% загального обсягу боргів, повідомили «Капіталу» в Асоціації колекторського бізнесу України (АКБУ). При цьому дані Національного банку значно відрізняються від статистики колекторів. За інформацією регулятора, проблемна заборгованість фізосіб в абсолютному вираженні значно знизилася у 2009-2013 рр. на 35% – до 13 млрд грн.

«Наші цифри базуються на даних світових організацій: Світового банку, міжнародних рейтингових агентств. За даними Fitch Ratings, сума проблемної заборгованості по ринку становить не 10%, як каже НБУ, грунтуючись на офіційній звітності банків, а понад 40%», – розповів голова АКБУ Андрій Нижник. На його думку, одна з основних причин такої різниці в цифрах – «специфічний облік» проблемної заборгованості в Україні і, відповідно, некоректне формування банками резервів під неї, що занижує звітні показники.

Різниця в даних НБУ та МСФЗ про розмір проблемної заборгованості виникає через те, що за міжнародними стандартами реструктуризована заборгованість визнається також проблемною, пояснила начальник відділу рейтингів фінансової сфери рейтингового агентства IBI-Rating Анна Апостолова. «Чинні в Україні норми нічого подібного не передбачають, чим, до речі, користуються банки. Проводячи реструктуризацію кредитної заборгованості, а іноді не один раз, фінустанови штучно зменшують частку прострочених кредитів у звітності. Крім того, відповідно до МСФЗ, у випадку виникнення прострочення хоча б з одного платежу до категорії проблемних відноситься вся сума кредитної заборгованості», – додала експерт.

Приміром, за розрахунками «Капіталу» на основі річного фінзвіту Райффайзен Банку Аваль, складеного за МСФЗ, обсяг прострочених і знецінених кредитів фінустанови минулого року сягнув 12,5 млрд грн. Це означає, що частина поганих кредитів в його загальному кредитному портфелі становила 33%. У сукупності з портфелем дочірньої компанії Райффайзен Лізинг Аваль частка знецінених кредитів становила торік 30,6% кредитного портфеля, повідомив керівник відділу зі зв’язків з громадськістю Райффайзен Банку Аваль Леонід Зябрев. Водночас, відповідно до національних стандартів звітності, проблемних боргів у Райффайзен Банку Аваль на кінець 2013 р. було лише 9,3%.

Безповоротне зростання

Сприяють збільшенню проблемної заборгованості в абсолютному та відносному вираженні одразу кілька факторів, вказують фінансисти. Посилило ситуацію і різке зростання на 44% курсу долара за перші п’ять місяців 2014 р. Ця обставина в першу чергу збільшує кількість проблемних іпотечних позик, виданих ще до заборони валютного кредитування фізосіб. В умовах економічної кризи і рецесії доходи населення знижуються і, відповідно, частина хороших кредитів переходить до категорії проблемних, оскільки все більше позичальників виявляються не в змозі здійснювати виплати за зобов’язаннями, зазначив Андрій Нижник. Ускладнює обстановку і те, що нові кредити банки зараз видають меншими темпами, ніж до кризи, в результаті частка прострочених платежів у загальному кредитному портфелі фінустанов зростає.

Це підтверджують і банкіри. Приміром, за словами директора департаменту контролю банківських ризиків ВТБ Банку Наталії Василець, в останні два роки ВТБ Банк не виявляв особливої активності на ринку корпоративного кредитування. Як наслідок, кредитний портфель юридичних осіб фінустанови значно зменшився за рахунок погашення якісного портфеля. «Через повернення основної частини кредитів, виданих юрособам у попередні роки, збільшилася і питома вага проблемних кредитів», – уточнила Василець.

При цьому рівень поганих боргів фінустанов залишається високий ще з 2009 р. Банки активно працюють з позичальниками з врегулювання проблемної заборгованості, але кардинально поліпшити свої показники фінструктури не можуть через «недосконалість правових механізмів», підкреслив Зябрев. Існуюча законодавча база все ще не повною мірою сприяє зменшенню проблемної заборгованості – банкам складно стягувати борги і швидко продавати закладене майно. «Справа в тому, що судові тяжби щодо таких спорів тягнуться роками. Недобросовісні позичальники вдаються до різних шахрайських схем ухилення від виплати боргів», – додав співрозмовник.

Колекторський варіант

Один з найбільш ефективних способів позбавитися від поганих кредитів – продати портфель професіональним колекторським компаніям, нагадує Андрій Нижник. За останні вісім років було мінімум три спроби на законодавчому рівні заборонити або суттєво обмежити колекторську діяльність в Україні.

«Через існуючі до останнього часу розбіжності у трактуванні законодавства різними держорганами багато банків побоювалися продавати проблемні борги професійним колекторським компаніям. Йдеться, наприклад, про розпорядження Нацкомфінпослуг № 231, яке п’ять років заважало банкам продавати заборгованість фінансовим компаніям і лише кілька місяців тому було приведено у відповідність до Цивільного кодексу», – нарікає експерт. За цією постановою, Нацкомфінпослуг вважав неправомірним передання банком боргу фізичної особи фінансовій установі за договором факторингу.

Передаючи борги колекторам, банки отримують живі гроші за неживий портфель і знову направляють їх на кредитування, а також розформовують значні резерви, звертає увагу Нижник. «Також фінустанови нівелюють витрати на утримання власної служби стягнення. При цьому важливо не затягувати з продажем, не заводити портфель в прострочення 1,5-2 роки, як це часто відбувається в Україні, а продавати борги колекторським компаніям на ранніх етапах», – вважає він. Але найчастіше до передання проблемного портфеля кредитів колекторській компанії банки намагаються повернути їх самостійно, використовуючи внутрішні служби стягнення. «Якщо в перші півроку не вдається стягнути заборгованість, ймовірність повернення боргу в наступні місяці і роки різко знижується. А колекторські компанії взагалі, як правило, мають справу з безнадійними, на думку банку, боргами», – говорить Нижник.

Залучення колекторських агентств, на думку директора блоку управління ризиками в UniCredit Bank Павла Гашковця, є стандартною практикою. «Ми вдаємося до послуг таких агентств в основному для роботи з невеликими боргами, оскільки для банку більш ефективна концентрація своїх внутрішніх ресурсів для роботи з великими кредитами», – додав він.

Санаційне розведення

У 2011 р. для роботи з проблемними боргами державних і рекапіталізованих державою банків Кабмін вирішив створити спеціальний санаційний банк на базі Родовід Банку. Але цей напрямок не пішов – банкіри відмовлялися передавати в Родовід свої борги. Пізніше в пресі з’явилися повідомлення про різні махінації в цій фінустанові, неофіційно гравці називали Родовід найбільшим тіньовим центром конвертації в Україні. Таким чином, створення санаційного банку не допомогло знизити навантаження проблемних кредитів на портфель банківських активів. 22 квітня Всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України» (керівник Михайло Стрельников, радник голови Держінспекції з питань захисту прав споживачів) подала позов до Окружного адмінсуду Києва до НБУ про відкликання банківської ліцензії та припинення діяльності санаційного Родовід Банку. За заявами позивача, ця фінустанова займається не передбаченою законом діяльністю, оскільки із закону про банки і банківську діяльність в кінці 2012 р. зникла стаття, яка передбачає створення і роботу санаційного банку. У лютому Генпрокуратура також порушила кримінальну справу проти співробітників Родовід Банку у зв’язку з розкраданнями організованою групою в особливо великих розмірах.

  • Експерт – про проблеми банків*
  • Віктор Шулик, керуючий партнер адвокатського бюро «Радзієвський і Партнери»*

Питання достатності банківських резервів під проблемні кредити необхідно розглядати в двох площинах. Потрібно оцінювати фактичну можливість банків йти на збільшення своїх витрат в конкретний момент і якість його активів. У нормальній ситуації резервування – це інструмент управління прибутковістю банківських установ. Так, за великим рахунком витрати на формування резервів є лише записами на рахунках – вони впливають на фінансовий результат, але не призводять до зменшення грошових потоків. Накопичені резерви дозволяють безболісно для капіталу списувати проблемні борги.

Юрист – про способи вимагання

Юрій Радзієвський, керуючий партнер адвокатського бюро «Радзієвський і Партнери»

Інструменти, використовувані колекторськими компаніями для повернення проблемних боргів, можна розділити на три основні групи: дистанційні переговори і нагадування про борг за допомогою телефону, листів і sms-повідомлень; особисті зустрічі з позичальником; стягнення в судовому порядку. З юридичної точки зору сама по собі можливість використання кожного з перерахованих способів не викликає сумнівів, оскільки дистанційні переговори і особисті зустрічі здійснюються на підставі загальних норм законодавства, які передбачають можливість самозахисту кредитором своїх прав і досудового врегулювання спорів. А судове стягнення, в свою чергу, здійснюється на підставі Цивільного процесуального кодексу.

Марк Поллок

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Фондовий ринок
Все, що ми знаємо про:НБУ
Рейтинг популярності матеріалу «Реальний портфель проблемної заборгованості банків майже в 6 разів більший за офіційний» на Finance.ua - 2.1
В Контексті Finance.ua