9033
Як свіже обмеження на зняття валютних депозитів може вилитись у новий виток девальвації гривні
— Казна та Політика
Національний банк України вирішив продовжити обмеження на зняття коштів з валютних депозитів, причому розмінюватись на дрібниці не став, і встановив обмеження відразу на три місяці – до 1 вересня. Про це йдеться в постанові Нацбанку № 328, яка набула чинності 1 червня.
Провірений хід
Ліміт встановлено у межах до 15 000 гривень на добу на одного клієнта ( в еквіваленті за офіційним курсом). Також передбачено продовження строком на три місяці обмеження продажу готівкової валюти на рівні максимум 15 тис. гривень в еквіваленті протягом одного операційного (робочого) дня в межах однієї банківської установи одній фізичній особі.
Ці обмеження були введені регулятором 28 лютого. Тоді Нацбанк зокрема дав банкам право в разі дострокового зняття коштів з валютних рахунків повертати їх у гривні за курсом банку на день проведення такої операції, а також зобов’язав банки обмежити видачу коштів з валютних рахунків через каси та банкомати до 15 тис. грн на клієнта в добу, виходячи з офіційного курсу НБУ.
За словами міністра фінансів Олександра Шлапака, відтік депозитів в січні-квітні поточного року перевищив 75 млрд грн. Тож такими постановами Нацбанк намагається обмежити відтік коштів з банків. Однак, є і зворотна сторона медалі – через такі обмеження інтерес до розміщення своїх заощаджень у банках в українців повернеться не скоро. У найближчі три місяці – так точно.
І хоча постанова прийнята в першу чергу в інтересах фінустанов, банкіри навіть звернулись до Нацбанку з проханням не продовжувати термін дії обмеження на зняття валютних вкладів. Наприкінці квітня Незалежна асоціація банків України направила в НБУ листа, в якому йшлося про вплив психологічного фактора на відтік депозитів. «Адміністративні обмеження на зняття готівки не тільки суперечать чинному законодавству України, а й посилюють негативні настрої населення щодо стабільності банківської системи», – написали банкіри у своєму листі.
Продовження дії постанови довелось узгоджувати і з МВФ – який був категорично проти. Однак, на межі закриття міг опинитися не один десяток банків, з яких почали б масово виносити депозити, тому експерти Фонду врешті решт погодились.
Центральний банк не має точних уявлень про свою валютну політику
Головна причина, чому НБУ прийняв рішення продовжити дію постанови – це маса фінансових проблем, які накопичились в країні, вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
“Однак, мені здається, що воно не до кінця належним чином вивірене. Зрозуміти ситуацію можна – центральний банк шукає стабільності, так як люди продовжують активно забирати свої фінансові ресурси. Але чому я кажу, що не до кінця зрозуміла логіка? Тому що , скажімо, на минулому тижні гривня почала дещо зміцнюватись. Але у п’ятницю, та й в понеділок, знову центральний банк допустив те, що гривня суттєво ослабла. Складається враження, що центральний банк не розуміє того, яку динаміку він хоче бачити для гривні”, – міркує експерт.
Пояснення представників керівництва центрального банку, що так він працює на зменшення валютних коливань, на думку експерта, дещо дивне, адже великих коливань не було. “Помічається певна тенденція до зміцнення гривні, що мало б мати дійсно стабілізаційний ефект, позитивний вплив на вкладників, на населення, які побачили, що дійсно так, як влада, як уряд, як центральний банк обіцяли, що відбудеться поступове зміцнення гривні, відкат курсу від 12 грн./$ ближче до 11, що так і є. Це, до речі, могло б призвести до покращення ситуації і до притоку коштів у банківську систему”, – припустив Юрчишин.
“Тут же центральний банк зробив свій крок, допустивши подальше послаблення гривні, тому що нібито сам в цей час скуповував долари. І в такій ситуації це може свідчити про те, що центральний банк не має точних уявлень про свою валютну політику”, – підсумував він.
І в такій ситуації населення буде дуже обережно ставитися до своїх коштів, до своїх ресурсів і навіть такого сорту обмежень на зняття депозитів, на операції з коштами, які знаходяться в проблемних банках. “Тут ситуація буде залишатися напруженою, і зрештою я не думаю, що населення буде підтримувати активні дії в банківській системі, вкладати в неї кошти. Звичайно, ситуація з ліквідністю, платоспроможністю, поверненням коштів, може посилитись”, – вважає експерт. На його думку, Національному банку потрібно дуже уважно займати певну позицію і з нею виходити на публікут та дуже чітко висловлювати свою позицію стосовно кожних дій.
“Наприклад, продовжили дію постанови – потрібно, аби голова центрального банку пояснив, чому така ситуація і чому не можна зробити по-іншому, і як це вплине на банківську систему. Відбулася зміна ідеології стосовно курсової динаміки – значить, треба пояснити, що центральний банк вважає рівноважним курс не 11 грн./$, а 12 грн. Тоді це буде зрозумілим”, – додав він.
“Тобто, знов дуже не вистачає публічності і раціональності. Знов мова має йти про конкретні тези й рекомендації центрального банку. А інакше це буде невпевненість, побоювання населення за свої кошти, а відтак будь-які дії центрального банку призведуть до того, що як населення, так і бізнес будуть дуже обережно ставитись до своїх коштів у банківській системі”,- підсумував експерт.
Коротка інструкція з того, як підгодувати девальвацію
Логіка у продовженні обмеження на зняття валютних депозитів лише одна – це дія в інтересах комерційних банків.
“В нинішній ситуації є підвищений попит на валюту. І таке обмеження на знімання валюти означає обмеження у задоволенні цього попиту. А це – в інтересах комерційних банків. Аби вони не втрачали своїх валютних вкладників, для цього вводяться такі обмеження”, – пояснив голова Комітету економістів України Андрій Новак.
“Коли є підвищений попит на валюту, він задовольняється з різних джерел. І якщо частина людей має потребу здійснити певні покупки в межах України, і для цього є потреба знімати валютні вклади і обмінювати їх на гривню, це також певною мірою сприяє задоволенню цього валютного попиту. А раз є обмеження – тоді є обмеження на задоволення цього валютного попиту. У підсумку це обмеження буде сприяти подальшій девальвації”, – вважає експерт.
З іншого боку Національний банк України також повинен враховувати і стан комерційних банків. “В цій сфері Нацбанку треба кардинально змінювати підходи до регулювання діяльності комерційних банків і ставати на підходи європейські, американські, коли проблемний банк, якщо він через своє неефективне управління дійшов до стану, коли не може виконувати зобов’язання перед своїми вкладниками, виставляється на продаж чи ліквідовується. Якщо немає бажаючих серед інших комерційних банків його купувати, то викуповує його держава, тобто націоналізує”, – навів приклад Новак.
“У нас підхід інший – якщо є проблемний банк, і в нього проблеми, значить, Національний банк надає йому рефінансування, а у наших умовах банкіри це рефінансування використовують не на вирішування проблем свого банку, а просто з цієї гривнею йдуть на валютний ринок і міняють її на долари. Таким чином, підживлюють попит на долари і сприяють девальвації. В наших умовах рефінансування і обмеження на зняття валютних вкладів – це підживлення девальвації гривні”, – переконаний він.
Відрізок часу в три місяці вже є у банків у кишені. Та що далі? Чи вирішать вони свої проблеми із ліквідністю до того часу, якщо кошти з рефінансування йдуть на покупку валюти? Якщо банки не змінять свою політику, у вересні Мінфін виголошуватиме чергову невтішну статистику по відтоку вкладів з фінустанов.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
