2393
Кабмін підготував концепцію податкової реформи: що нового чекає на Україну?
— Казна та Політика
Уряд нарешті представив проект концепції реформування податкової системи. На поточному тижні документ, копія якого є у розпорядженні «Капіталу», був розісланий на узгодження до профільних бізнес-асоціацій. За інформацією видання, бізнес має всього декілька днів, щоб підготувати свої пропозиції до документа. Після цього він буде винесений на розгляд Кабінету міністрів. Передбачається, що власне на основі цієї концепції буде розроблена нова редакція Податкового кодексу (ПК). Всупереч дорученням прем’єр-міністра Арсенія Яценюка розробити нову версію ПК «негайно» з концепції випливає, що процес забере як мінімум два роки. Тобто реформування податкової системи буде проходити протягом 2014-2015 рр., йдеться в документі. Загалом новий ПК повинен бути прийнятий до 2016 року.
Концепція реформи націлена на вирішення проблем у сфері оподаткування за чотирма напрямками. По-перше, планується налагодити між платниками податків і податковими органами партнерські відносини і передбачити у ПК відповідальність за неправомірні дії фіскалів.
Також нова версія ПК повинна скоротити перелік обов’язкових перевірок і забезпечити за платником право обирати спосіб проведення перевірки. За інформацією Федерації роботодавців України, якщо в 2012 р. кількість планових та позапланових перевірок становила 2,068 млн, то у 2013-му вона зменшилася до 1,487 млн. Торік в першій п’ятірці найбільш активних державних ревізорів опинилися служба надзвичайних ситуацій, санітарно-епідеміологічного служба, ветеринарна та фітосанітарна служба, Пенсійний фонд, а також служба гірничого нагляду та промислової безпеки України.
По-друге, передбачається продовження курсу на зближення бухгалтерського та податкового обліків, у тому числі за рахунок використання єдиного методу обліку при розрахунку доходів і витрат, податкового кредиту та податкових зобов’язань.
По-третє, Кабмін планує довести до кінця ідею скорочення кількості податків і зборів. У цьому Україна буде орієнтуватися на країни, де кількість податків і зборів не перевищує 10, наприклад Німеччину і Голландію (по 9 податків) або Китай і Францію (по 7 податків), або ж Норвегію зі Швецією, в яких існує по 4 податки. При цьому Кабмін не відмовляється від розширення бази оподаткування, що необхідно для компенсації недонадходжень, пов’язаних з ліквідацією податків, і скорочення податкових пільг.
І, нарешті, по-четверте, концепція націлена на створення стимулів для органів місцевого самоврядування за рахунок перерозподілу надходжень від податків і зборів з більшім зміщенням фінансових потоків до регіонів.
У процесі підготовки концепції учасники робочої групи при МЕРТ також обговорювали конкретні варіанти реформування окремих податків. Зокрема, міністерство запропонувало знизити єдиний соціальний внесок до 18%. За інформацією «Капіталу», на рівні робочої групи ця ідея викликала схвалення. «Ідея зниження ставок ЄСВ не нова – вона обговорюється вже кілька років і постійно впирається в пошук компенсаторів. Враховуючи дефіцит Пенсійного фонду, реалізувати її в короткостроковій перспективі буде досить проблематично», – зазначає керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Податок на прибуток може бути знижений з нинішніх 16% до 10% з одночасним введенням податку на основний капітал у розмірі 1% від об’єкта оподаткування (первинної вартості основних засобів). На думку партнера PwC Україна В’ячеслава Власова, ставка на прибуток 16% не є проблемою для України – вона далеко не найвища в Європі. «Я б на місці розробників податкової реформи думав не про ставку податку, а про механізм його адміністрування. Зараз бізнес веде чотири види обліків податку на прибуток – за західними стандартами, за українськими, управлінський облік і бухгалтерський облік. Потрібно реформувати податок на прибуток таким чином, щоб максимально спростити складання податкової декларації», – розставляє акценти експерт.
«Я не бачу в реформуванні податку на прибуток за заявленою схемою економічного сенсу. Наявність податку на капітал не стимулюватиме компанії офіційно збільшувати свій статутний капітал», – вважає партнер податково-юридичного департаменту Deloitte Андрій Серветник. На його думку, замість введення цього податку потрібно повністю впровадити правила «тонкої капіталізації», для того щоб стимулювати підприємців не «накачувати» компанії позиковими засобами, а вносити їх в капітал. «Поява такого податку буде заохочувати бізнес і надалі працювати зі статутним капіталом у кілька тисяч гривень, оперуючи при цьому мільярдами», – прогнозує експерт.
ПДВ також зазнає змін. На рівні робочої групи обговорюється ідея введення його диференціальної ставки за наступною схемою: 7% при розрахунках між платниками податку і до 17% на операції між неплатниками. За розрахунками експертів громадянської ініціативи «Реанімаційний Пакет Реформ», це дозволить збільшити надходження від податку до бюджету на третину – з 128 до 150 млрд грн, а то й 180 млрд грн, з урахуванням відшкодованого ПДВ. Оборотні кошти виробників збільшаться при цьому на суму до 100 млрд грн, а роздрібні ціни знизяться на 2,5%.
На думку опитаних «Капіталом» експертів, переваги від впровадження диференціальної ставки ПДВ не очевидні. В’ячеслав Власов вважає, що подібні зміни впроваджувати не варто. «Диференціація ставок ПДВ не відповідає європейській директиві. Більше того, в ній говориться, що базова ставка ПДВ повинна бути не менше 15%», – відзначає експерт. Якщо ця пропозиція буде прийнята, прогнозує він, то через три-п’ять років нам знову доведеться змінювати податкове законодавство, але вже відповідно до євростандартів.
Галина Калачова
За матеріалами: Капітал
Поділитися новиною
