1772
Як українці віддають борги банкам
— Кредит&Депозит
Політична нестабільність і девальвація курсу гривні призвела до очікуваного зростання частки прострочених кредитів. До 1 травня 2014 року юрособи заборгували банкірам 69 млрд гривень, фізособи – 23,2 млрд гривень. Тоді як на 1 січня рівень прострочених і сумнівних боргів юросіб перед банками досягав 45,9 млрд гривень, фізосіб – 18 млрд гривень.
У 25 найбільших і великих банках, відповідно до класифікації НБУ, рівень простроченої та сумнівної заборгованості до 1 травня сягав 40% від кредитного портфеля. З нього безнадійна заборгованість становить до 15%, причому значна її частина – борги, отримані ще до 2009 року. Наприклад, у VAB Bank рівень таких безнадійних боргів становить 11%.
Одну з головних ролей у зростанні неповернень відіграла девальвація курсу гривні. «Основна частина проблемної заборгованості Фідобанка припадає на виданий до 2008 року кредитний портфель в іноземній валюті. В основному це забезпечені кредити. З 2009 року банк активно працює над зменшенням проблемного портфеля. Основні інструменти врегулювання і погашення заборгованості, які використовує банк – реструктуризація заборгованості, в тому числі конвертація валютних кредитів у гривневі, пролонгація терміну, індивідуальні програми дисконтування, добровільна реалізація застав для погашення проблемної заборгованості», – перераховує член правління ПУАТ «Фідобанк» Роман Шевців. За його словами, зростання проблемної заборгованості банку в абсолютному вираженні пов’язане з переоцінкою боргів у валюті, що приблизно відповідає рівню девальвації гривні.
Заступник голови правління ПУМБ Федот Єременко називає інші чинники, що вплинули на рівень прострочених боргів. На першому місці – анексія Криму, що створило додаткові труднощі в інкасації боргів і призвело до значного погіршення якості портфеля. «Далі – погіршення макроекономічної ситуації в країні, що суттєво позначається на платоспроможності населення і юридичних осіб», – продовжує Єременко.
Директор департаменту стягнення кредитів Альфа-Банку Україна Олексій Тесленко додає, що на деяких підприємствах мають місце скорочення і затримка виплат із зарплат, це впливає на платоспроможність. Директор з управління ризиками банку «Надра» Олена Домуз каже, що найбільшу динаміку прострочення має іпотечний портфель: «З початку року приріст простроченого боргу за іпотечними кредитами, в порівнянних курсах валют, становив 3,6%».
Опитані Forbes банкіри виділяють декілька груп позичальників, які залишаються найбільш дисциплінованими. «Серед корпоративного бізнесу найбільш дисциплінованими є сільськогосподарські підприємства та підприємства харчової промисловості, деякі забудовники, виробничники, транспортні підприємства, фармацевти, комунальний сектор», – констатує глава правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук. Серед населення він відзначає дисциплінованість іпотечних позичальників і людей, які відкривали кредитні лінії із зарплатних проектів.
Негативні кредити
При перерахунку в валюту рівень «нехорошого» портфеля за 4 місяці практично не змінився. Так, на 1 січня він становив 63,9 млрд гривень. З урахуванням тодішнього курсу гривні в 7,99 грн/$ виходить $7,9 млрд. До 1 травня рівень прострочення становив 92,2 млрд гривень, або, в перерахунку на курс в 11,4 грн/$ – $7,8 млрд. Тобто насправді загалом зростання проблемних кредитів нижче за 40% – приблизно, на частку валютних кредитів, які подорожчали самі по собі за рахунок курсової різниці.
Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь впевнений, що повною мірою дані не відображають рівень прострочених боргів. «Якщо банк визнає, що якийсь кредит не обслуговується, то він повинен сформувати під нього резерви. Але у банків немає вільних коштів для формування резервів, тому банки намагаються всіма шляхами обійти незручність і зробити так, щоб на папері борги виглядали як нормальні», – пояснює Жолудь.
Він вважає, що, враховуючи ситуацію в економіці, політичну нестабільність, інфляцію і девальвацію гривні, «дивно, що рівень неповернень не змінився». Таким чином, не виключено, що банки вручну приховують рівень прострочених позик. Така практика буде успішною мінімум до осені – до її середини великі і найбільші установи повинні будуть пройти стрес-тести, які покажуть, як насправді себе почуває банківська система України.
Крім того, самі банкіри визнають, що загальна економічна ситуація не сприяє поліпшенню стану кредитного портфеля. «Подальше зростання проблемної заборгованості у всіх банків в Україні сьогодні неминуче. Це пов’язано з усе частішими випадками втрати клієнтами роботи або бізнесу, складною процедурою погашення заборгованості для клієнтів з Криму і загальною нестабільною економічною ситуацією в країні», – підкреслює заступник голови правління АТ «Сбербанк Росії» Ірина Князєва.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
