3638
Торгівля тікає із Криму в Одесу: але чи повернеться вона назад?
Сьогодні набула чинності заборона на вивезення продуктів з Криму. Міністерство аграрної політики і продовольства Криму наприкінці минулого тижня оголосило про таке рішення, мотивуючи його благою метою – забезпеченням продовольчої безпеки.
Спроби вирішити продуктові питання
Заборона торкнеться продовольчої пшениці (3, 4, 5 класу), борошна, олії, цукру, гречаної крупи, яєць, етилового спирту, м’яса і мясопродуктів (свіжих, охолоджених і заморожених). Крім того, з півострова заборонять вивозити молоко і молочні продукти, ковбасні вироби, а також м’ясні вироби і консерви.
Кримська влада вирішила, що різкий стрибок цін на півострові пов’язаний з тим, що росіяни почали активно скуповувати дешеві за російськими мірками товари в Криму з тим, аби перепродавати їх на материковій частині Російської Федерації. В результаті кримчани відчули значне зростання цін. Така логіка і продиктувала Мінагрополітики рішення обмежити вивезення продуктів харчування.
“Перевищення цін на окремі види продтоварів в Криму в порівнянні з Україною пояснюється низкою об’єктивних причин”, – заявили в прес-службі міністерства. На думку уряду, потреба жителів Криму в окремих продуктах харчування через відсутність їх виробництва на території Криму , як і раніше заповнюється завезенням в основному з регіонів України. Однак логістика доставки продтоварів несе додаткове цінове навантаження.
“Крім того, необхідно враховувати, що в Республіці Крим почалося поетапне підвищення пенсій і зарплат. Очікується, що доходи жителів півострова піднімуться до средньоросійського рівня” – намагаються заспокоїти кримчан у відомстві.
При цьому в Мінекономіки заявили, що ціни на 11 соціально значущих продуктів харчування (хліб з борошна пшеничного, хліб житньо-пшеничний, яловичина, сало, ковбаса варена, молоко, масло вершкове, сир, сметана, капуста та буряк) в Криму нижче середньоукраїнських показників.
Два тижні тому міністр у справах Криму РФ Олег Савельєв визнав: якщо українські рітейлери підуть з Криму і їхнє місце займуть російські, в магазинах різко зростуть ціни.
“Тотальний прихід наших компаній просто призведе до помітного підвищення цін, що ми вже спостерігаємо за деякими позиціями”, – сказав чиновник. Він закликав кримську владу по максимуму зберегти торговельні зв’язки з Україною.
“Тотальний прихід наших компаній просто призведе до помітного підвищення цін, що ми вже спостерігаємо за деякими позиціями”, – сказав чиновник. Він закликав кримську владу по максимуму зберегти торговельні зв’язки з Україною.
Водночас Одеса перебрала на себе велику частину товаропотоку з Криму: Держкомстат зафіксував значний приріст експорту товарів в Одеській області за перший квартал – він збільшився на 41,6%. При цьому імпорт впав на 23%. Портовики кажуть, що Одеса перетягнула на себе кримський вантажопотік. Також на руку континентальним портам зіграв великий урожай зернових. Частково кримський вантажопотік переорієнтується і на порти Миколаєва, Азовські порти і Херсонський МТП – особливо в частині перевалки зерна, яке ближче везти в ці порти.
Все що не робиться – на краще
Переорієнтація торговельних потоків на Одесу – природній й позитивний процес, а заборона на вивезення продуктів у першу чергу вдарить по самому ж Криму, переконаний директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
“Справа у тому, що навіть у таких сферах, як відпочинок і туризм, Одеса, Херсонська область цілком зможуть посперечатися з тими традиційними потоками відпочиваючих, які були раніше до Криму. Зараз треба виходити з того, що хочемо ми чи не хочемо, але Крим – це окупована територія, відділена від України. І нажаль, найближчим часом інструменти, якими буде відновлюватись економічна співпраця, неосяжні. Також треба розуміти, що бізнес не буде бігати з місця на місце. Якщо зараз підприємці зорієнтуються на Одеську область, то потім, навіть якщо відбудуться якісь зміни, не будуть швиденько тікати на якесь умовно кажучи старе місце. Тому що дуже велике значення для бізнесу має те, що зветься довіра, стабільність. Тому навіть якщо якісь зміни будуть відбуватися, то той бізнес, який переорієнтується на Одесу та інші південні області України, не буде кудись повертатись”, – вважає експерт.
Окупація призводить і до того, що значна частина бізнесу може не визнаватися світовою спільнотою, міжнародними торгівельними інститутами. “А це означає, що можливості для розвитку бізнесу зовсім не такі, як вони могли бути за звичайних умов. Тому якраз навпаки, доречно було б знайти механізми, які б допомогли і посприяли тим бізнесам, в тому числі і туристичним, які хочуть розвиватися у південних областях України, допомогти їм швидше ставати на ноги, включитися в інфраструктуру, отримувати позитивні результати. Переорієнтацію торгівельних потоків чи сфери надання послуг треба вітати”, – додав Юрчишин.
Заборона ж на вивезення продуктів з Криму насамперед сильно позначиться на економіці Криму. “Російський ринок навряд чи зможе перехопити на себе ті потоки, які раніше йшли в Україну, в тому числі і за рахунок складнощів доставки, і за рахунок набагато складніших процедур, і крім того, конкуренції, яку треба буде витримати підприємствам, які хочуть зайти на російські ринки. А це набагато складніше і вимагатиме коштів. Такі обмеження нібито робляться для того, аби зберегти продукти у Криму, для місцевого населення, але насправді це лише погіршить ситуацію. Ринки збуту і рівень попиту-пропозиції – це досить складні процедурні роботи, пов’язані й з інфраструктурою, і з логістикою, і зі зв’язками з поставниками, тому найбільше і найшвидше програють кримські виробники”, – підсумував експерт.
Основною перешкодою для товаропотоку в Криму є невизначений статсу півострова, вважає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
“На сьогоднішній день міжнародні компанії, які страхують вантажоперевезення, які йдуть через порти, в тому числі, через кримські, не мають розуміння, який юридичний статус Криму на сьогоднішній день. Відповідно, це не входить в страхові випадки і на сьогоднішній день очікувати, що Крим зможе за рахунок якихось вантажопотоків відновити усі обсяги, які були, поки що не варто. Ми можемо подивитися на приклад окупованої Туреччиною частини Кіпру. Вони не працюють ні з ким, окрім самої Туреччини, і звичайно що потоки там дуже незначні”, – порівняв Жолудь.
Повернення товаропотоків на колишній рівень залежатиме в першу чергу від того, наскільки вигідним буде кожен з маршрутів. “Наприклад, один з великих плюсів для Маріупольського металургійного заводу для транспортування через Крим було те, що транспортне плече було набагато меншим. І зараз в нього (заводу – ред.) будуть великі проблеми з транспортуванням через Одесу. Так само як і для деяких інших українських металургійних заводів. Водночас для інших це можуть бути приблизно однакові витрати і назад в Крим вони можуть і не повернутися”, – розповів аналітик.
Першими ластівками, які свідчать про те, що відзрізаність Криму від усього світу явно шкодить розвитку регіону, є закриття “Феодосійського морського торговельного порту” та “Євпаторійського морського порту”. За даними групи “Інформаційний Опір”, це в першу чергу пов’язане з тим, що після анексії Криму вони припинили перевалку нафтопродуктів, металопрокату, глини, піску, товарів народного споживання. Кажуть, від дурної голови і ногам клопіт. Але виходить, що від поганого господарювання місцевої влади – зле кримчанам.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
