2531
Зарубіжні ЗМІ про перемогу Порошенко: найбільш спірні дні - попереду
— Казна та Політика
Президентські вибори, що вдбулися 25 травня, стали віхою для України. “Проте довга дорога до стабілізації і перетворення України тільки починається, – звертає увагу голова Мюнхенської міжнародної конференції з безпеки Вольфганг Ішингер у статті для The Financial Times. – Європа зробить серйозну помилку, якщо не зверне увагу на цей ключовий пункт”.
Ішингер зазначає, що найближчі дні можуть виявитися найбільш критичними від початку кризи в лютому цього року, маючи на увазі лінію, яку уряд обере щодо сепаратистів: “Криза в Україні заплутана і сповнена двозначностей. Ясно одне: військового вирішення у неї немає. Застосування сили поставить під загрозу майбутнє України”.
На щастя, як він сам переконався, будучи співголовою круглого столу під егідою ОБСЄ, факторів, що об’єднують в Україні більше, ніж тих, що роз’єднують: “Так, є невдоволення економікою, серйозні побоювання за майбутнє, а на сході країни – глибока недовіра до центрального уряду в Києві. Однак сепаратистські тенденції зовсім не такі сильні, як заявляють дехто. Уряд знає, що він має розпочати зі сходом діалог і зайнятися образами тамтешнього населення. У нового президента є можливість і обов’язок це зробити”.
Для розв’язання кризи Україні також буде потрібна більш активна і послідовна міжнародна підтримка. “Українці не можуть впоратися з кризою самотужки без налагодженого механізму, за допомогою якого ключові світові гравці будуть супроводжувати і підтримувати цей процес. Тут у гру вступає ідея про міжнародну контактну групу. Така група може складатися з так званих “женевських сторін” – Росії, ЄС і США, – які зустрічалися в квітні цього року. Її має підтримувати ОБСЄ”.
Одним з найбільш непростих міжнародних питань автору видається вимога Росії про позаблоковий статус України. Деякі називають його фінським варіантом, за аналогією з Фінляндією, яка в роки війни служила сполучною ланкою між СРСР і Заходом. “Однак подібна “фінська модель” також повинна означати, що за Україною залишиться принципова свобода вибору. Ми не повинні ставити підпис під угодою, що назавжди виключає членство в ЄС і НАТО, оскільки це йшло б у розріз з основами західної політики і принципів. Питання в тому, чи задовольнить Росію така фінська модель”, – пише дипломат.
“Хоча після виборів є підстави для обережного оптимізму, попереду чекає важка робота. Вибори не були кінцевою точкою. Вони були всього лише вкрай необхідним кроком вперед”, – підсумовує Ішингер.
Для німецьких аналітиків перемога на виборах президента України Петра Порошенка, яку йому передбачили екзит-поли вже за результатами голосування 25 травня, стала приємним сюрпризом, пише Deutsche Welle. Так, уповноважений уряду ФРН з міжгромадської співпраці Німеччини з Росією, країнами “Східного партнерства” та Центральної Азії Гернот Ерлер, наприклад, знав, що Петро Порошенко лідирує в опитуваннях громадської думки, але перемога мільярдера вже в першому турі виявилася для нього сюрпризом. “Для України добре, що рішення було прийнято вже в першому турі, – заявив Ерлер. – Тим самим країна буде врятована від трьох тижнів неясності, яка була б, якби знадобився другий тур 15 червня. Все це може прискорити стабілізацію України”. Ерлер вважає, що своїм однозначним вотумом українські виборці продемонстрували бажання залишити нарешті позаду хаос останніх тижнів і місяців. “Порошенко уособлює собою курс не на конфронтацію, а на єднання, – заявив він, – на відміну від інших кандидатів, наприклад, Юлії Тимошенко, яка займала жорстку і непримиренну антиросійську позицію”.
З точки зору Ерлера, Порошенко як президент України – з усіх кандидатів на цей пост – найприйнятніший і для Москви. Зараз, на думку експерта, багато залежить від того, як поведе себе Росія. “Захід завжди вимагав від неї визнати українські вибори. Путін казав, що Росія в принципі до цього готова, – нагадав Ерлер. – І якщо російський президент заявить, що вибори були легітимні і тепер є законно обраний президент, то це може привести до суттєвої розрядки ситуації у відносинах між Заходом і Росією”.
Після обрання нового президента України, вважає зовнішньополітичний експерт соціал-демократичної фракції в бундестазі Нільс Аннен, у Росії більше не буде відмовки, що, мовляв, в Україні немає легітимного партнера для діалогу. Позитивно оцінює успіх Петра Порошенко вже в першому турі і аналітик Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Ліана Фікс. Результат виборів, вважає вона, це ознака зростаючої стабільності в Україні. “Той факт, що Порошенко виграв вибори з великим відривом, – заявила вона в інтерв’ю DW, – додає йому додаткову стійкість і легітимацію. Особливо це стосується його майбутніх відносин з Росією”.
Водночас іспанська ABC пише, що “в Україні перемогло найменше з-поміж зол”. На думку автора, меншим злом є і той факт, що олігархи – єдині, хто може гарантувати громадський порядок і функціонування служб в багатьох частинах країни. Лідирування Порошенко на виборах – теж найменше зло. “Тому що він не належить до газових олігархів, тому що він не заплямований мафіозними структурами і, схоже, не кориться нічому і нікому, крім своїх власних інтересів”, – йдеться в статті.
Очікується, що реаліст Порошенко зробить реверанси в бік всіх і кожного: підтвердить європеїзм, але постарається послабити побоювання проросійських сил. Буде проводити курс на децентралізацію, але не на федералізацію. Є сподівання, що він знайде спосіб провести дострокові парламентські вибори. “У Києві всі жадають перегорнути сторінку, хоча і бояться того, що чекає на наступних сторінках”, – підсумовує автор.
А The New York Times зазначає, що в Росії про українського лідера заговорили зовсім іншим тоном. “У квітні російське телебачення показало жовчну передачу про Петра Порошенка, де він зображувався жадібним, непорядним і прихильником радикалів. Коротше кажучи, стандартним українським політиком, якими вони постають в очах росіян. Але, коли Порошенко став лідируючим кандидатом на президентських виборах, нападки припинилися, а шоколадна фабрика Порошенка на півдні Росії, раніше закрита поліцією, отримала дозвіл відновити роботу”, – йдеться в статті.
Путін останніми днями неодноразово заявляв, що буде працювати з будь-яким новим керівництвом, яке прийде до влади в Києві. Але є декілька застережень, зазначає видання: “Путін продовжує вважати Януковича легітимним президентом. До того ж, за його словами, конституційна реформа, яка надзвичайно необхідна, ймовірно, означатиме, що новий президентський термін виявиться недовгим”.
Аналітики визнали, що за цими висловлюваннями Путіна ховається двояка мета. “Головна мета Кремля – зберегти свій вплив на Україну будь-якими засобами, які знадобляться, але в ідеалі шляхом потужної автономії регіонів. Друга мета – для Кремля найкраще, щоб у Східній Україні нестабільність не скочувалася у війну силами ополчень”, – йдеться в статті.
“Москва не захоче працювати ні з Порошенком, ні з будь-яким іншим, хто не усвідомлює необхідність прагнути до безневинності України”, – зазначає видання. На загальну думку аналітиків і дипломатів, якщо хтось і зуміє станцювати хитромудрий менует, щоб улещувати Європу, не провокуючи Москву, то це саме Порошенко.
На погляд аналітиків, керівництво Києва в принципі усвідомлює, що потрібно вступити в прямий діалог з Кремлем. “Росія – занадто великий сусід, щоб його ігнорувати і тим більше втекти від нього. Є також вагомі економічні резони. Але Путін, схоже, готовий швидше повільно задушити цю країну, ніж допустити, щоб вона почала випромінювати те, що він вважає за небезпечне”, – йдеться в статті.
The Washington Post відзначає, що західні дипломати і деякі українські аналітики підозрюють, що Кремль готовий торгуватися з Порошенком або має намір говорити з ним через Фірташа та інших людей. У зв’язку з цим сходження до влади шоколадного короля є обнадійливою перспективою для адміністрації Обами, Німеччини та інших країн Європи, які вітають можливість відійти від конфронтації з Путіним. “Якщо Путін справді хоче домовлятися, – говорить один західний представник, – він може це зробити з Порошенком”.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
