1633
Фірташ і Крим: розлучення за розрахунком
— Фондовий ринок
20 травня про зміну реєстрації Кримського содового заводу Дмитра Фірташа, який перебуває зараз під домашнім арештом в Австрії, розповіла новоспечена влада Республіки Крим. Перший віце-прем’єр Криму Руслан Теміргалієв повідомив наступне: «На Кримському содовому заводі процес перереєстрації завершений, менеджмент «Кримського Титану» запевнив нас, що перереєстрація буде закінчена до 15 червня цього року».
Напередодні в.о. глави Криму Сергій Аксьонов пригрозив, що ті бізнесмени, які відмовляться перереєструвати свої активи в Криму за російськими законами, отримають тимчасове управління майном з боку кримської влади. Фірташ належить до їх числа. Його керуюча компанія Group DF повідомляла, що кримські заводи бізнесмена змінили прописку на київську. Це робилося для того, щоб не опинитися в підпорядкуванні влади на анексованій території.
Але, як стверджують кримські ЗМІ, колективи «Кримського Титану» і Кримського содового заводу хочуть працювати за російськими правилами. Для цього вони готуються до страйку проти бажання свого господаря залишитися в Україні. Як на це зреагують в Group DF – поки що неясно. Запит Forbes у компанії залишився без відповіді.
Рішенням зареєструвати кримські заводи в Києві Фірташ показав свою незгоду з діями Аксьонова та його партнерів з приводу анексії Криму. Але тепер не виключено, що бізнесменові доведеться виконувати вимоги кримської влади. Інакше він втратить контроль над своїми заводами на півострові, з якими у підприємця пов’язані сподівання на успішний бізнес.
Юридичні тонкощі
Артем Пепа, адвокат, керуючий партнер «Адвокатської колегії «STATUS», вважає, що для самих заводів Фірташа перехід під юрисдикцію Криму, а відповідно, і Російської Федерації означає, що їхня діяльність буде здійснюватися відповідно до російського законодавства.
«Умовно позитивним моментом є те, що тепер вони можуть бути звільнені від сплати митних зборів і зборів при експорті їхньої продукції до Росії, оскільки більша частина їхньої продукції експортується саме до РФ», – вважає правознавець. З іншого боку, ці ж підприємства ризикують потрапити під дію європейських санкцій, що обмежить продаж їхньої продукції до країн ЄС.
Крім того, вважає Пепа, у «Кримського Титану» можуть виникнути значні проблеми із сировиною, яку він отримує від орендованих підприємств – Іршанського ГЗК і Вільногірського ГМК, що знаходяться на материковій частині України. Звідти ж підприємства отримують електроенергію і воду. «Виходячи з цього, введення тимчасової адміністрації у разі відмови підприємств Фірташа від перереєстрації в Російській Федерації буде неефективним для самих заводів», – упевнений юрист.
Для бюджету Криму перехід заводів під його юрисдикцію, безумовно, дуже вигідний, оскільки в цьому випадку він отримає значне фінансове вливання. Як повідомив 1 травня в інтерв’ю російській службі BBC сам Фірташ, Group DF приносить Криму 60% ВВП. А бюджет України від перереєстрації заводів Фірташа втрачає сотні мільйонів гривень у вигляді недоотриманих податків.
Вдала зупинка
Щоб уберегти свої азотні підприємства на Сході України від набігів сепаратистів, ще на початку травня Фірташ прийняв рішення зупинити горлівський «Стирол» і «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот». Тоді в його компанії Ostchem (управляє азотними активами) пояснили ці дії прагненням до безпеки на підприємствах. Як показують останні події, це було вірне рішення не тільки для власника, а й для самих жителів – 20 травня стався напад проросійських бойовиків на підприємство «Трансаміак».
За даними Горлівської міськради, нападники викрали автомобілі і комп’ютерну техніку підприємства, а також пошкодили будівлю. В управлінні цивільного захисту населення міськради повідомили, що загрози життю і здоров’ю горлівчан немає, оскільки підприємство на той момент не перекачувало аміак «Стиролу» – завод не працює. Про масштаби катастрофи, яка могла розігратися у разі витоку аміаку, можна тільки здогадуватися.
Зупинка хімзаводів на Сході збіглася з невдалим сезоном для продукції заводів Фірташа, а саме – виробленого ними карбаміду. Керівник компанії «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук ще в квітні повідомив про те, що випускати це добриво на хімзаводах для експорту в травні буде невигідно. Причина – стрімке знецінення карбаміду.
Тоді ж експерт прогнозував зупинку заводів Фірташа. Але в Ostchem парирували: заводи будуть працювати навіть у міжсезоння. Мовляв, на них буде здійснюватися ремонт і техпереоснащення. Але ці роботи також передбачають зупинку підприємств, як би Ostchem не ставилася до цього формулювання. Виходить, політична криза в Донецькій і Луганській областях виправдала закриття там заводів Ostchem.
На сьогодні зупинені не лише згадані заводи Фірташа, а й «Рівнеазот». Крім того, на черкаському «Азоті» припинена реалізація карбаміду і селітри. Як розповів Forbes Гордейчук, завод в Черкасах переробляє зараз обсяги виробленого аміаку і карбаміду на КАС – карбамідо-аміачну суміш, яка поки ще користується попитом у споживачів.
Газова економія
Розвантаживши азотні заводи, Фірташ не тільки прагне зберегти своє майно від псування сепаратистами. Він переслідує ще одну мету: економія придбаного торік у «Газпрому» природного газу. Цей ресурс Фірташ купив зі знижкою – по $268,5 за 1 тис. куб. м замість $410 за 1 тис. куб. м, яку платили споживачі за контрактом «Газпрому» і «Нафтогазу» в четвертому кварталі 2013 року.
Як повідомили Forbres в Group DF, з наявних зараз у сховищах «Укртрансгазу» обсягів газу (10 млрд куб. м. – Forbres) 5 млрд кубометрів належать Ostchem. 7 травня Фірташ заявив, що цих обсягів вистачить, щоб забезпечити безперебійну роботу чотирьох його азотних підприємств до кінця 2014 року.
Однак він промовчав, що зупинка цих заводів на невизначений термін дозволяє йому економити близько 500 млн куб. м газу на місяць. «На надлишкових обсягах газу цілком можна зробити хороший бізнес, реалізувавши ці обсяги на внутрішньому ринку за цінами, встановленими НКРЕ, а це понад 5000 гривень за 1 куб. м», – вважає Гордійчук. На його думку, наявні у Фірташа запаси – ідеальна можливість диверсифікації азотного бізнесу: збитки від простою заводів він може компенсувати доходами від продажів природного ресурсу.
Олена Воскресенська
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
