Ставки гірші за санкції


Ставки гірші за санкції

Враховуючи зростання напруженості між Росією і Заходом, експерти одностайно вважають, що в разі введення більш серйозних санкцій російська економіка серйозно постраждає. Російські компанії вже відчувають складнощі із залученням кредитів за кордоном. Проте є думка, що Росія шкодить власній економіці набагато більше – замість пом’якшення грошово-кредитної політики – щоб допомогти вітчизняній промисловості – ЦБ її планомірно посилює.

На хвилі ескалації напруженості між Росією і Заходом провідні економісти і політологи сходяться на думці, що в разі введення більш серйозних санкцій проти Росії занепад російської економіки неминучий. Є думка, що Росія сама шкодить власній економіці. Професор Деметріус Флудас у своїй колонці для Financial Times пише, що Росію швидше згубить її внутрішня економічна політика, ніж будь-які зовнішні санкції.

У той час як західні країни поступово оговтуються від кризи 2008 року, Росія скочується в рецесію. У 2013 році російський ВВП зріс лише на 1,3% проти прогнозованих 3,6%. За найоптимістичнішими прогнозами, цього року зростання становитиме 0,5%, хоча, швидше за все, наприкінці року Росія зіткнеться з падінням ВВП. Так, вже в першому кварталі російська економіка впала на пів відсотка, після чого Міжнародний валютний фонд (МВФ) констатував рецесію. Крім того, відтік капіталу з країни до квітня нинішнього року сягнув небачених $60 млрд доларів. За оцінкою МВФ, до кінця року з Росії виведуть вже $100 млрд доларів.

Іноземна кредитна голка

Досі багато російських фірм залежать від зарубіжних кредитів. Іноземні банки збільшили обсягів кредитів Росії до $242 млрд, з яких $121 млрд має бути реструктуровано протягом наступних 12 місяців. ВЕБ не так давно повернув трирічну позику у розмірі $2,45 млрд, наляканий новиною про можливі проблеми в отриманні іноземних грошей на тлі українських подій. «Роснефть» веде переговори з консорціумом європейських банків про отримання кредиту в $5 млрд за посередництва британської BP (їй належить 19,75% у «Роснефти»). Серед компаній, які обговорювали отримання іноземних позик ще до погіршення політичної обстановки – «Металлоинвест», «Уралкалий», «Вымпелком» і НЛМК.

Будь-які великомасштабні санкції проти Росії загрожують її компаніям ізоляцією від світових фінансових ринків і, відповідно, рецесією. «Кількість кредитів, схвалених іноземними банками російським компаніям, за останні два місяці зведено практично до нуля, – зазначав раніше «Газеті.Ru» генеральний директор ТОВ «МФО «Народна Казна» Олексій Лебедєв. – Хоча деякі європейські банки намагаються продовжувати працювати з Росією, незважаючи на загрозу нових санкцій. Ті банки, які готові надавати кредити, вимагають від російських позичальників прописувати в договорах негайне повернення кредиту в разі настання санкцій».

Це важка ситуація не тільки для окремих компаній, але і для російської економіки в цілому, вважають експерти. «Традиційно зовнішні запозичення обходилися їм дешевше і залучалися на більш тривалі строки», – зазначала раніше « Газеті.Ru» аналітик ТОВ «Совлинк» Ольга Біленька. Вихід – позичати у Росії. «Необхідність погашення вже наявних зовнішніх боргів за відсутності можливості їхнього рефінансування змушує компанії в терміновому порядку шукати інші джерела запозичень, у тому числі кредити російських банків, які в хороші часи для першокласних позичальників вважалися занадто дорогими», – говорить Біленька. «Проте можливості замінити зовнішнє корпоративне кредитування на внутрішнє обмежені відносно високою вартістю фондування для російських банків, у тому числі внаслідок дворазового підвищення ключової ставки ЦБ, і обмеженнями російських банків за достатністю капіталу», – попереджає Біленька. «Нішу зможуть зайняти азіатські банки з, наприклад, Китаю, – вважає генеральний директор фінансової компанії GKFX Дмитро Раннєв. – Але вони проводять дуже консервативну кредитну політику, і спроба зайняти місце західних гравців на російському ринку вимагатиме тривалого часу». За будь-якого з цих сценаріїв плата для російських позичальників зростає. «Це призведе до подорожчання продукції російських компаній, зниження конкурентоспроможності на глобальному ринку і подальшого уповільнення в економіці. Цілком можливо, що в деяких галузях це призведе до скорочення робочих місць», – зазначає Раннєв.

ЦБ проти своїх

Коли іноземні кредитори відмовляться продовжувати кредити (або їм не дозволять цього зробити), у російських компаній повинен бути доступ до грошових ресурсів усередині країни, що за нинішніх умов здається ледь здійсненним, констатує Флудас. ЦБ ж продовжує наполягати на тому, що зниження відсоткової ставки, а отже і доступ до російських кредитів, контрпродуктивно, оскільки призведе до зростання інфляції. Намагаючись утримати зростання цін, Центральний банк Росії підняв ключову ставку до 7,5%. Це вже друге підвищення ставки після відмітки 5,5% у лютому 2014 року. Щоправда, незважаючи на благу мету, стримати інфляцію на рівні нижче 6% не вдається, а ставка, що виросла, лише додала проблем російському бізнесу, який і без того бореться за виживання.

«В умовах стагнації російської економіки жорсткість грошово-кредитної політики – це, безумовно, не те, що хочуть бачити інвестори, – сказала «Газеті.Ru» аналітик QB Finance Мадіна Абаєва. – Але регулятор буде робити все можливе, щоб зменшити темпи інфляції в країні». При цьому, на думку Абаєвої, зростання курсу рубля негативно відіб’ється на експортоорієнтованих компаніях і зробить продукцію російського виробництва менш конкурентоспроможною на світовому ринку. «Тоді постає питання, що для країни на даний момент важливіше: помірні темпи інфляції або конкурентоспроможність російської продукції, – констатує експерт. – Досягти всього й одразу неможливо».

За словами Флудаса, якщо Росія хоче підвищити свою конкурентоспроможність, необхідно модернізувати інфраструктуру, підвищувати продуктивність праці, створити нові виробничі потужності і значно оновити існуючі. У минулому зростання російської економіки багато в чому було забезпечене великими інвестиційними проектами і зростаючими доходами в держсекторі, які були забезпечені зростаючими цінами на нафту і газ. Це дозволяло завуалювати реальний стан справ, відсутність необхідних структурних реформ і диверсифікованої економіки. Більше того, через нерівномірний економічний ландшафт, де видобувна промисловість і держсектор займають провідне місце, такі сектори, як промислове виробництво, сільське господарство та виробництво споживчих товарів поступово вмирають, задовольняючись потужностями, які толком не модернізувалися з 90-х років. Водночас продовжують зростати тарифи на електрику, газ і залізничні перевезення для промислових компаній, що підсилює інфляцію.

Тим часом, жорстка монетарна політика російського Мінфіну і Банку Росії призвела до того, що для великого та середнього бізнесу позики вже стали непідйомною ношею. Великі компанії зазвичай беруть позики під 10% річних, бізнеси менше – під 15%. Все б нічого, якби не короткий період кредитування, навіть великі корпорації насилу отримують позики більш ніж на 5-7 років. Враховуючи, що основних кредиторів всього три – Сбербанк, ВТБ і ВЕБ – компаніям-позичальникам доводиться пройти декілька кіл пекла, перш ніж вони зможуть отримати кредит на прийнятних умовах. Якщо порівняти ставки і терміни кредитування в Росії, на Заході і в Китаї, то стає ясно, що російські компанії опиняються зв’язаними по руках і ногах, що, в свою чергу, відбивається на їхній конкурентоспроможності. У російських банках вже намітився дефіцит ліквідності через відтік капіталу.

Нестабільність в банківському секторі також посилюється через дії Банку Росії: з одного боку, регулятор впроваджує розумні правила Базель-III, а з іншого – скорочує кількість банків. У регіонах проблеми ще серйозніші, оскільки лише декілька великих федеральних банків можуть фінансувати великомасштабні проекти. Витрати, пов’язані з управлінням банківською мережею в такій величезній країні, як Росія, роблять невигідним створення великої кількості філій. Тому банки найчастіше відкривають офіси тільки у великих містах. Через відсутність великих регіональних банків компанії змушені йти за фінансуванням до Москви. Тут вже регіональним бізнесам обирати не доводиться: позичають за тими ставками і на тих умовах, що є. У підсумку компанії не те, що не процвітають, а лише виживають.

Не повинно бути ілюзій про швидку зміну грошово-кредитної політики Росії, резюмує Флудас. Швидко вона не відбудеться. Але очевидно, що, тільки вирішивши свої внутрішні проблеми, Росія зможе стати конкурентоспроможною і створити сприятливий клімат для ведення бізнесу. А досягти цього можна лише за допомогою доступних позик і зниження ставок.

Іделія Айзятулова, Тигран Мордорян

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua