Ті, хто дорого заплатить за своє мовчання...


Ті, хто дорого заплатить за своє мовчання...

Українські бізнесмени в Криму починають розуміти, що заплатили за те, що вчасно не стали на підтримку української держави, коли півострів заселяли «зеленими чоловічками». З останніх дій і заяв самопроголошеної влади півострову стало очевидно: для українських бізнес-активів окупація Криму закінчиться розпродажем.

Росія вже почала «полювання» за ласими бізнес-активами на півострові. Це зрозуміло з заяви Олега Савельєва, який відповідає в уряді РФ за анексований Крим. За його словами, російський бізнес уже «торгується» з українськими власниками низки кримських підприємств, які не планують продовжувати роботу в Криму через «погрози санкцій для їх бізнесу на території України і в інших країнах». Заява, звичайно, вражає своїм цинізмом, але частка правди в ній є. Українські публічні компанії вже розуміють, що працювати в Криму — означає по суті взяти на себе тягар додаткових репутаційних та фінансових ризиків перед іноземними кредиторами.

Кримська ситуація має навчити український бізнес на сході (від дрібного до найбільшого), що мовчки миритися з загарбницькими апетитами Кремля не можна, кажуть опитані «Днем» експерти. Так, президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Миркевич сказав: «Те, що сталося з Кримом, показує ціну мовчання для кожного, хто своїм нейтралітетом присягне на вірність окупантам». Тож зараз власники найбільших українських компаній стоять перед цивілізаційним вибором: заплатити з власної кишені за подальшу самостійність, розпрощавшись при цьому з кримськими активами, і йти в напрямі цивілізованої Європи, чи лишитися і шукати інших шляхів, аби зберегти майно і залишити ризик перетворитися на елемент п’ятої колони Кремля.

Нижче пропонуємо детальне дослідження «Дня» основних економічних напрямів бізнес-діяльності в Криму та її долі на анексованому півострові.

АГРОСЕКТОР

В Криму містяться активи кількох великих публічних агрокомпаній: МХП, «Укрлендфармінг». «З усіх публічних компаній найбільше з Кримом пов’язана компанія KSG Agro (21% її земельного банку розташовано там). Від початку конфлікту (з 21 лютого) до початку травня її акції втратили в ціні майже 50%. Друга за величиною активів компанія МХП (за даними холдингу, близько 10% її операційного прибутку за 2013 р. зароблено в Криму). Акції цієї компанії втратили 22% до середини квітня, але зараз коштують вище, ніж до конфлікту», — оцінюючи вплив на діяльність агрокомпаній, розповідає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. За його словами, невелика залежність від Криму є і в «Авангарду», бо там формується 4% його виробничих потужностей.

«День» поцікавився у їхніх прес-служб, що власники планують робити з кримськими активами, куди зараз сплачують податки і що буде з інвестиційними планами. Втім, відповіді так і не отримали.

ЕНЕРГЕТИКА

Збереже чи втратить? Це питання мало б турбувати сьогодні власника найбільшого енергетичного кримського активу — «Крименерго» (входить в ДТЕК) Ріната Ахметова. «Станом на 16.05.2014 р. статус ДТЕК «Крименерго» не змінився. Воно керується нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність в сфері енергетики», — коротко відповіли «Дню» в прес-службі компанії. Що ж, юридичної прописки підприємство не змінило, але кому платить податки — Києву чи самопроголошеній владі — в прес-службі воліють мовчати. Як не дають остаточної відповіді й щодо продажу цього активу.

Тим часом директор енергетичних програм Центру «Новос» Михайло Гончар заявив «Дню», що «Крименерго» стратегічно цікавий і потрібний кримчанам об’єкт. Тож влада кримських сепаратистів боротиметься за нього, і тепер питання тільки в ціні. «Все залежатиме від ступеня лояльності Кремля. Якщо він буде лояльний, то йому заплатять за нього щось. В іншому разі просто націоналізують, а потім за смішні гроші продадуть російському власникові», — пояснює він. Такий сценарій, на думку експерта, може статися, бо український власник тривалий час мовчав. «Він зробив стратегічно провальний крок, підтримавши сепаратистів у Донбасі, чим по суті ввів сам себе в російську гру, де він правила гри не визначає… В цьому контексті бачимо спробу Ахметова грати в кремлівську гру, і він намагається зберегти свої кримські активи, але це йому не допоможе. Адже, зберігши їх, він ризикує втратити активи на всій території України, бо його відверта підтримка сепаратистів означає, що ценральна влада має діяти жорстко», — говорить Гончар.

ВІДНОВЛЮВАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА

Збитки і втрата робочих місць — головний наслідок для альтернативної енергетики на півострові. «Усі об’єкти відновлювальної енергетики в Криму на даний час зупинили свою діяльність. А це значні потужності. Так, у вітроенергетиці вони становлять 87,7 МВт (станом на 31 грудня 2013 року), сонячних станціях — 228 МВт», — розповідає «Дню» голова правління «Української вітроенергетичної асоціації» (УВЕА), віце-президент Агентства з відновлювальної енергетики Андрій Конеченков. Втрати — колосальні. «Збитки найбільшої сонячної електростанції України, яка розташована в Криму («АктивСолар»), можуть сягнути більш ніж 1 мільярд євро, а приватні інвестори у вітроенергетиці Криму вже втратили 300 — 400 мільйонів євро», — констатує він. Повна зупинка цих активів сталася, бо самопроголошена влада Криму не може з’ясувати з Росією, за якою ціною купувати енергію, яка виробляється цими об’єктами, бо в РФ немає «зеленого» тарифу, як і законодавчої підтримки відновлюваних джерел енергії. «Доки не вирішать ці питання, об’єкти стоятимуть. Коли буде рішення? Компанії сьогодні роблять все можливе, щоб довести: для Криму альтернативна енергетика дуже потрібна. Але самопроголошене керівництво не приймає ніякого рішення, чекаючи сигналу з Москви, а з Росії нічого не кажуть. Навряд чи відповідь буде позитивна, бо вже зараз поширюється інформація, що Росія розраховує на природній газ і взагалі не розглядає розвиток альтернативних джерел енергії на території АРК», — розповідає він. Але навіть не в збитках головна проблема, вважає експерт. «Штучне знищення в АРК альтернативної енергетики позначиться передусім на якості життя місцевого населення. Воно не отримуватиме достатньо тепла та електроенергії. Особливо відчутним це буде взимку. Зараз кримчани вже обмежені в поставках води, їм також не вистачає електроенергії», — говорить він.

СУДНОБУДУВАННЯ

Прихід Росії в Крим — поганий сигнал для більшості наявних там суднобудівних активів, вважає перший віце-президент «Укрсуднопрому» Віктор Лисицький. Зокрема, зауважує він, це стосується заводу «Залив» (Костянтина Жеваго). «Це — сучасний завод. На ньому можуть будуватися судна завдовжки 300 метрів і завширшки 60 метрів. На ньому є два шестисоттонні крани, окрема лінія для невеликих судів і велика ремонтна стінка для проведення судноремонту. До того ж він дуже вдало розміщений. Але чи завантажать росіяни його замовленнями? Навряд чи, бо росіяни левову частку свого танкерного флоту побудували в Південній Кореї, Японії, Китаї та аж у Хорватії, а послугами жевагівського об’єкта й в хороші часи не скористалися, навіть попри те, що він ближче і економічно вигідніше виробництво», — зауважує Лисицький. Загалом же, каже, росіяни «українське суднобудування в Криму просто потоплять». «Мені дуже не хочеться в це вірити, але це дуже ймовірний варіант», — підсумовує він.

МОРСЬКІ ПОРТИ

«Вантажовідправники вже бояться відправляти продукцію в кримські порти, а судновласники — заходити туди, бо статус Криму не визначено, і для них зростає вартість перестраховки і обслуговування… Тож потік вантажів на півострів призупинилися. Приватні порти там не працюють. Що буде далі? Усе залежить від розвитку подій між двома країнами: якщо напруженість зростатиме, то доведеться їх продавати», — розповідає «Дню» про долю морської перевалки консультант «Центру транспортних стратегій» Андрій Ісаєв. За його словами, державні порти сепаратисти вже націоналізували, і тепер черга за приватними. Розпродаж, найпевніше, світить тим активам, які входять до структури великих фінансово-промислових груп. «У Криму свій порт має компанія СКМ — «Авліта», — каже він.

ВИНОРОБСТВО

Повністю «ляже» виноробна галузь, що потягне за собою безробіття на півострові та суміжних областях, розповідає про вплив кримського фактора президент Асоціації «Українське бюро винограду і вина», власник виноробної торгової марки «Колоніст» Іван Плачков. «Буде біда… Кримським виноробним заводам нічого буде розливати, бо всі виробничі зв’язки з материковою частиною розірвано, й звідти від початку конфлікту сировина не постачається», — говорить він. Плачков нагадав, що кримські виноробні підприємства розливають виноматеріал, який виробляється в Одеській області, Херсоні та Миколаєві. Це понад 50% усього розлитого обсягу, констатує він. Щоб замістити ці потужності, продовжує Плачков, в Криму немає стільки виноградників. Але парадоксальним в цій ситуації є те, що, попри колосальні виробничі можливості галузі, росіяни навряд чи розвиватимуть її на півострові. Адже возити в Крим сировину вони не будуть, а з континентальною частиною України обмін закрито! «Як наслідок, сума цьогорічних збитків для виноробної галузі сягне майже одного мільярда гривень! А без роботи залишаться сотні тисяч людей. Повертаємося в 90-ті, коли підприємства стояли», — підсумовує він.

ФІНАНСИ

Не весело буде й банківським відділенням. Після заборони НБУ проводити діяльність в Криму до моменту завершення російської окупації, про вихід з півострова вже повідомили ряд банків. Тож тепер їхні активи — першочергові на продаж. Вони зацікавлять росіян, бо їх можна купити за безцінь. «Російські компанії виходитимуть із пропозиціями купівлі-продажу всіх великих активів, бо на анексованій території відбувається зниження вартості цих об’єктів. Для українських власників це погано», — говорить народний депутат Ігор Єремеєв.

Утім, фінансова епопея на розпродажі за безцінь не завершиться. Днями міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт закликав міжнародну спільноту закрити Крим для ведення бізнесу. В перекладі з мови дипломатів це означає — «стоп» міжнародного кредитування для кримських компаній.

Де-факто намір припинити співпрацю з кримськими компаніями «Дню» підтвердив і провідний радник із зовнішніх зв’язків ЄБРР Антон Усов. «За нашою класифікацією, Крим належить до спірних територій. А на таких територіях реалізовувати інвестиційні проекти ЄБРР не може. Адже це додатковий ризик», — розповідає він «Дню». Провідний радник із зовнішніх зв’язків ЄБРР сказав: якщо кредит попросить компанія, яка розташована в Криму, то це навряд чи відбудеться. Але якщо у публічної компанії є деякі активи в Криму і вони не є визначальними для її загальної роботи, то все залежатиме від конкретного випадку. «Хоча, звісно ж, це додатковий ризик. Треба дивитися на кожен індивідуальний проект окремо», — підсумував він.

А що ж великий бізнес? Найбагатший українець, власник СКМ Рінат Ахметов заявив, що не продасть свого бізнесу в Україні. Тим часом його бізнес-партнер, колишній російський бізнесмен, власник «Смарт-холдингу», а нині ще й народний депутат Вадим Новинський у коментарі «Дню» підтвердив, що продасть свої кримські активи, якщо надійде вигідна пропозиція. Мабуть, він добре розуміє, що працювати за російськими правилами, та ще й на окупованій території, м’яко кажучи, не дуже комфортно. Ще один український олігарх, власник Group DF Дмитро Фірташ, підтвердив «Дню», що не планує прощатися з кримськими активами. Позиція Олега Бахматюка, Юрія Косюка поки що невідома — їхні прес-служби не прокоментували їхньої позиції. «У тумані» бачення подальшого розвитку бізнесу інших олігархів.

Експерти ж радять визначатися. І то якнайшвидше. «Наявність активів у Криму завжди буде аргументом для потенційних інвесторів для того, щоб утриматися від покупки паперів цих компаній», — підсумовує зі сказаного керівник Аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. Саме тому, вважає він, українським компаніям буде простіше піти з Криму, таким чином повністю закривши питання можливих ризиків. Але про це простіше сказати, аніж зробити. «Додає невизначеності для прийняття рішення і той факт, що Україна так і не змогла врегулювати економічних відносин в Криму: закон про окуповані території ніяк не регламентує кримський бізнес, а спеціального закону для цього поки що не ухвалено», — говорить він.

Наталія Білоусова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua