2082
Кремль відступає
— Енергетика
Минулої п’ятниці сталі відомі дані асоціації Європейських операторів підземних газових сховищ. Відповідно до них, запаси газу нашої країни зросли до 10 мільярдів кубометрів. Збереження таких темпів до того моменту (3 червня), коли Росія, відповідно до своїх погроз, може припинити подачу газу для України, дозволить накопичити в сховищах близько 11,9 мільярда кубометрів. Нагадаємо, що новопризначений заступник голови Міненерговугілля Ігор Діденко запевняє, що в літній період Україна може обходитися без імпортного природного газу й використовувати для власних потреб лише газ внутрішнього видобутку. Взимку ж до нього додасться газ зі сховищ, а також реверсні постачання з Євросоюзу. Звісно, країні доведеться вжити жорстких заходів для економії газу промисловістю, населенням і бюджетною сферою.
ЩО ВПЛИНУЛО НА ТОНАЛЬНІСТЬ КРЕМЛЯ?
Утім, газовий голодомор, яким нас лякає сусід, може мати небезпечні наслідки й для нього самого. І річ не лише у втраченій вигоді від блокади країни, що є одним з лідерів газоспоживання в Європі. Не менших збитків може завдати необхідність масово заглушати газові свердловини… Інакше куди за відсутності газосховищ дівати це паливо? Чи не тому в тональності Кремля з’явилися деякі компромісні нотки? Якщо раніше він навідріз, до повної сплати українського боргу, відмовлявся від переговорів щодо ціни на газ, то минулої п’ятниці дав задній хід. Глава Міненерго РФ Олександр Новак, відповідаючи на запитання, в якому випадку Росія готова знизити ціну на газ для України, за повідомленням Reuters, сказав: «Ми це обговорюватимемо, якщо вони сплатять хоча б борг на 1 квітня, а це $2,237 мільярда». («Газпром» оцінює весь борг України за постачений на початок травня газ у $3,5 мільярда).
Про готовність почати переговори про зниження ціни на газ при оплаті Україною боргу минулого тижня заявляв і російський прем’єр Дмитро Медведєв. Щоправда, він не називав суму, що є для цього попередньою умовою. Отже, певний прогрес, як то кажуть, очевидний. До нього можна додати й процес узгодження дати відповідних переговорів (26 травня). Для них, схоже, відводиться всього два дні, тому що вже 28 травня наша країна має намір попросити Міжнародний арбітражний суд перевірити правомірність такої високої вартості російського газу. Але найбільше на Росію могли вплинути висновки аналітиків енергетичної галузі, викладені агентством Bloomberg. Вони вважають, що Російська Федерація не зацікавлена в загостренні газового конфлікту з Україною. «Ескалація конфлікту з Україною може коштувати Росії $115 млрд у середньому 2015 року або більш як 3% її валового внутрішнього продукту, згідно з оцінками IHS Inc», — зазначає агентство. Проте пом’якшення позиції Росії — це поки лише розмови. А фактом залишається пред’явлена Україні непідйомна ціна газу ($485 за тисячу кубометрів) і авансовий рахунок $1,66 мільярда за постачання в червні.
ПРИНЦИПОВІСТЬ VS ЛОЯЛЬНІСТЬ
У п’ятницю на двосторонніх переговорах в Амстердамі, де відбувалася рада директорів проектної компанії «Південного потоку» South Stream Transport B.V., глава «Нафтогазу України» Андрій Коболєв передав керівникові російського газового монополіста Олексію Міллеру пропозиції для врегулювання спірних питань. Україна, як і раніше, наполягає на збереженні ціни на газ, встановленої на перший квартал цього року, — $268,5 за тисячу кубометрів. У повідомленні «Нафтогазу» за підсумками зустрічі наголошується: «Позиція української сторони залишається незмінною: вона готова розраховуватися за газ за умови збереження ціни на рівні першого кварталу цього року, тобто $268,5/тис. куб. м, і вважає запропоноване підвищення ціни російського газу більш ніж на 80% необгрунтованим і неприйнятним». Принциповість позиції, це, звісно, риса хорошого парламентера. Але чи варто було взагалі Коболєву показуватися в Амстердамі в період, коли там проходив згаданий захід, і демонструвати цим хоч мінімальну, але все-таки лояльність до ідеї газових потоків, що йдуть в обхід України?
Ці перші й поки безрезультатні українсько-російські переговори на полях ради директорів не дуже дружньої Україні компанії в Європі сприйняли добре. Єврокомісар з енергетики Гюнтер Еттінгер, виступаючи в Афінах, висловив «помірний оптимізм» сподіваючись на те, що через 10-14 днів будуть вирішені розбіжності, що залишилися між Москвою й Києвом, і вдасться уникнути перебоїв у постачаннях газу. Еттінгер не виключає, що частину грошей, наданих нещодавно Єврокомісією і МВФ Україні як макроекономічну підтримку, Київ спрямує на оплату постачань газу і погашення боргів.
НЕПОРЯДНІСТЬ, НЕОБҐРУНТОВАНІСТЬ І… АДЕКВАТНІСТЬ
Тим часом, поведінку «Газпрому» під час дипломатичної стадії газової війни з Україною не можна назвати порядною. Добиваючись для «Нафтогазу» ціни в $485 за тисячу кубометрів, він тут-таки пропонує полякам газ по $270 через зареєстровану в Ізраїлі компанію GLI Ltd. Це на 35% дешевше за ціну, встановлену для польської PGNIG ($410). Польська Rzeczpospolita зазначає, що ця пропозиція може бути пов’язана з ситуацією в Україні. «Росіяни, навіть якщо б постачили таку кількість (газу. — Авт.), фінансово виграли б мало, але політично — дуже багато», — сказав на умовах анонімності представник PGNIG. Газета вважає загрозливим для енергетичної безпеки країни укладення контрактів з такими посередниками, оскільки одразу з’являється аргумент: навіщо інвестувати кошти в диверсифікацію постачань, якщо одразу можна купувати газ дешевше?
Тим часом, поведінку «Газпрому» під час дипломатичної стадії газової війни з Україною не можна назвати порядною. Добиваючись для «Нафтогазу» ціни в $485 за тисячу кубометрів, він тут-таки пропонує полякам газ по $270 через зареєстровану в Ізраїлі компанію GLI Ltd. Це на 35% дешевше за ціну, встановлену для польської PGNIG ($410). Польська Rzeczpospolita зазначає, що ця пропозиція може бути пов’язана з ситуацією в Україні. «Росіяни, навіть якщо б постачили таку кількість (газу. — Авт.), фінансово виграли б мало, але політично — дуже багато», — сказав на умовах анонімності представник PGNIG. Газета вважає загрозливим для енергетичної безпеки країни укладення контрактів з такими посередниками, оскільки одразу з’являється аргумент: навіщо інвестувати кошти в диверсифікацію постачань, якщо одразу можна купувати газ дешевше?
Є в українців питання й до позиції Євросоюзу в українсько-російському конфлікті. На згаданій прес-конференції в Афінах Еттінгер заявив: «Наші російські партнери вже понад 40 років є найважливішими постачальниками газу на ринок ЄС. Зараз у зв’язку з кризою ми в ЄС розглядаємо можливі санкції щодо Росії. Але в тому, що стосується енергетичної галузі, й особливо постачань газу, санкції не є доречними». Еттінгер також відкинув запропоновану прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском ідею створення енергетичного союзу ЄС, хоча раніше він її підтримував. «Запровадження визначеної політиками єдиної ціни (на газ) я не підтримую», — заявив він німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Кажучи про конфлікт України з «Газпромом», європейський політик назвав «необґрунтованим» підвищення ціни на газ для Києва до $485 за тисячу кубометрів. У той же час, на його думку, адекватною була б ціна на рівні $350—380 доларів, що приблизно відповідає тарифу, за яким розплачуються з Москвою європейці. Еттінгер також закликав Київ розрахуватися за боргами з «Газпромом». Після цього російський концерн має продовжити постачання й не вимагати оплати авансом, додав єврокомісар.
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ
А тим часом Київський інститут енергетичних досліджень проводив за участю європейських дипломатів першу в своїй історії міжнародну конференцію. Розмова йшла про підвищення надійності й диверсифікації постачань, про перспективи й можливості інтеграції, про трансформацію енергетичної політики ЄС і України, про гармонізацію регуляторних правил. Президент КІЕД Олександр Нарбут підкреслив, що Україна, на відміну від ЄС, не використала уроки газових криз 2006 і 2009 років. Експерт підкреслив, що хоч би яка ціна газу, а тим паче тимчасова, була визначена для України під час багатобічних переговорів, для нашої країни вкрай важливо рухатися в напрямку створення відкритого, конкурентного, інтегрованого ринку, де споживач, тобто народ і створена ним влада, не залежатиме від монопольного диктату й політичної волі того чи іншого партнера.
А тим часом Київський інститут енергетичних досліджень проводив за участю європейських дипломатів першу в своїй історії міжнародну конференцію. Розмова йшла про підвищення надійності й диверсифікації постачань, про перспективи й можливості інтеграції, про трансформацію енергетичної політики ЄС і України, про гармонізацію регуляторних правил. Президент КІЕД Олександр Нарбут підкреслив, що Україна, на відміну від ЄС, не використала уроки газових криз 2006 і 2009 років. Експерт підкреслив, що хоч би яка ціна газу, а тим паче тимчасова, була визначена для України під час багатобічних переговорів, для нашої країни вкрай важливо рухатися в напрямку створення відкритого, конкурентного, інтегрованого ринку, де споживач, тобто народ і створена ним влада, не залежатиме від монопольного диктату й політичної волі того чи іншого партнера.
Кажучи про можливості України налагодити в умовах російської агресії реверсне постачання газу, Нарбут звернувся до словацьких партнерів із закликом бути готовими до можливих складнощів й мати на цей випадок не лише план А, а й план Б. Він навів як приклад чеських фахівців, які під час кризи 2009 року, «коли на вході до української газової системи був нуль, газ не подавався, досить швидко, не озираючись ні на «Газпром», ні на «Газпром експорт», розв’язали проблему реверсу й зробили все можливе, щоб технологічні можливості операторів забезпечили впевненість Словаччини в тому, що вона матиме необхідний ресурс». «Ми сподіваємося, що можемо розраховувати на такий же підхід зі словацького боку, якщо виникне якась несподівана ситуація й щодо постачань газу до України», — сказав президент КІЕД.
Глава «Нафтогазу України» Андрій Коболєв також зупинився на проблемі реверсу. Щоправда, він не став звертатися до колег зі Словаччини, яка, на загальну думку, має найбільший потенціал для організації реверсних постачань газу до України. Він повідомив, що наша країна має намір з 21 травня значно збільшити обсяги реверсу газу з європейських країн. «Буквально вчора був підписаний контракт з великою європейською компанією, що дозволить нам уже з 21 травня збільшити кардинально обсяги (реверсу газу. — Авт.), — сказав Коболєв, але не повідомив ні назви компанії, ні можливих обсягів імпорту газу. Хочеться вірити, що в цій заяві не було ніякого лукавства. Якби ще із залу не можна було спостерігати за відверто здивованою реакцією на ці слова делегацій країн Вишеградської групи.
Ґюнтер Еттинґер, комісар ЄС з питань енергетики запевнив, що ЄС зможе фінансово підтримати Україну щодо оплати рахунків за російський газ, однак ціна на газ має бути ринковою. Відповідаючи на запитання першого телеканалу німецького телебачення ARD, Еттинґер підкреслив, що ціна, за якою російський газовий концерн «Газпром» обраховує поставки газу до України нині, є неприйнятною. Єврокомісар зазначив, що Європейському Союзу потрібна Україна. «Це наш партнер та наша транзитна держава», — сказав він.
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
