5680
Путін отримав ціле море вуглеводневих запасів - The New York Times
— Енергетика
Анексія Криму – це панування над нафтогазовими родовищами і потужний удар по надіям України на енергетичну незалежність.
Разом з Кримом Росія захопила область морського шельфу з правами на ресурси, які потенційно коштують трильйони доларів, стверджує The New York Times. “Росія зобразила приєднання як повернення території, яка нібито належить їй, і не привертала увагу до нафтогазової лихоманки, яка останнім часом загострюється в Чорному морі”, – пише журналіст Вільям Дж. Брод. Але приєднання Криму – це панування над нафтогазовими родовищами і потужний удар по надіям України на енергетичну незалежність, вважає він.
Зі свого боку, прес-секретар президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков сказав, що між приєднанням Криму й енергоресурсами “немає зв’язку”, і, як переказує його слова газета, “додав, що нафта і газ Росію навіть не хвилювали”.
Exxon Mobil, Royal Dutch Shell та інші великі компанії вже провели геологорозвідку у Чорному морі. Деякі аналітики нафтової галузі стверджують, що потенціал Чорного моря може змагатися з ресурсами Північного моря. На думку американського геолога Вільяма Б. Ф. Райана, з приєднанням Криму Росія отримала потенційно “найкращі” глибокі родовища нафти.
На погляд аналітиків, перешкодою для освоєння ресурсів можуть стати санкції, які обмежать доступ до західного фінансування і технологій. Але вони зазначають, що Росія вже провела поглинання “кримського підрозділу української національної газової компанії”.
Видання нагадує хроніку “нафтогазової лихоманки”. Трохи більше двох років тому біля берегів Румунії було виявлено велике родовище газу. У квітні 2012 року прем’єр-міністр Путін підписав з італійською Eni угоду про геологорозвідку в російській зоні в північно-східній частині Чорного моря.
У серпні 2012-го Україна оголосила про угоду з групою компаній під керівництвом Exxon. Ставили завдання видобувати нафту і газ в Чорному морі. Російська компанія “Лукойл” претендувала на той же контракт, але Україна обрала заявку Exxon.
Зазирнувши в договір про приєднання Криму до Росії, автор виявив одну прісну фразу, яка свідчить, що розмежування морських просторів Чорного та Азовського морів “буде регулювати міжнародне право”.
24 березня румунська газета Romania Libera оголосила: “Румунія і Росія стануть сусідами” (зважаючи на новий морський кордон) – і навела думки експертів: Грузія, Туреччина, Болгарія і Румунія неофіційно визнають анексію Криму, “щоб уникнути відкритого конфлікту”.
Як би там не було, аналітики прогнозують, що після приєднання Криму буде змінено проект газопроводу “Південний потік” – його прокладуть не в обхід, через турецькі води, а по новоотриманій акваторії. Щоправда, українська криза поставила майбутнє “Південного потоку” під сумнів.
“Що стосується видобутку нафти у водах, на які претендує Росія, то компанії заявляють, що їхні колишні домовленості з Україною опинилися в підвішеному стані. На думку аналітиків, найближчим часом нові контракти навряд чи буде підписано, якщо врахувати продовження заворушень у регіоні та спроби США посилити тиск на Росію”, – йдеться в статті.
У квітні США ввели санкції проти “Чорноморнафтогазу” – компанії, націоналізованої урядом Республіки Крим. Заступник міністра торгівлі США Ерік Л. Хіршхорн заявив, що це енергійний прояв засудження російського “вторгнення на Україну і експропріації українських активів”.
За матеріалами: Inopressa
Поділитися новиною
