Яке майбутнє чекає на Київ - з таким мізерним міським бюджетом?


Яке майбутнє чекає на Київ - з таким мізерним міським бюджетом?

У травні КМДА повідомила, що фактичний бюджет Києва зменшився в два рази, порівнюючи із бюджетами попередніх років, які формувались на рівні 25 мільярдів гривень. Голова адміністрації Володимир Бондаренко вважає, що причиною тому є бездіяльність у напрямку його наповнення. Чим загрожує такий брак коштів?

Найменший за останні 7 років бюджет

“Бюджет Києва був 20 млрд. грн., тепер – 18 млрд. грн. Із цих вісімнадцяти 3 млрд. грн. не покриваються нічим – тобто, це вже 15 млрд. І 2,6 млрд треба віддати за борги попередніх років, бо у нас 20-ти мільярдний кредит і 10 мільярдів прибутку. З цих десяти треба ще більше двох мільярдів повернути, і заплатити по відсотках за кредит. Такого мінімального бюджету не було ще за останні 5-7 років”, – заявив під час прес-конференції голова наглядової ради “Київської муніципальної асамблеї”, експерт з питань місцевого самоврядування Іван Салій. На його думку, нові позички лише збільшуватимуть боргову діру.

Головна небезпека, яку несе за собою тотальне безгрошів’я – зупинка усіх ремонтних та будівельних робіт. Для порівняння, будівельні роботи в столиці в 2013 році зменшилися на 21% – майже четверть. І в цьому році спад продовжується – до зниження попереднього року додався спад ще на -5,7%, розповів Салій.

“Промислове будівництво в Києві у минулому році зменшилось на майже 10%. В цьому році воно упало іще на 11%, на додачу до тих мінус десяти. Так ми скоро прийдемо до нуля. Норматив ремонту доріг досягав запланованого рівня лише раз – у 2007 році. На 2014 рік передбачалось фінансування дорожнього будівництва набагато гірше, ніж навіть у попередньому році. Тому коли буде факт по 2014 року – ці цифри зовсім будуть близькі до нуля. Для того ж мосту метро на Троєщину потрібен мільярд в рік, виділено було 7,5 млн грн. плюс 140 тис. А потрібен же мільярд”, – зазначив Салій.

Так само у Києві припинили будувати нові дороги, додав експерт. “Поточний ремонт доріг також ніколи не підтримувався хоча б близько до запланованих нормативів. Якщо ми не ремонтуємо і не підтримуємо те, що є – то маємо ями і ситуацію, коли асфальт із нормативом використання 10 років експлуатується без ремонту 25-30 років”, – заявив він.

З тих же фінансових причин будівництво Поштової площі, Воскресенсько-Подільського мостового переходу та реконструкцію проспекту Перемоги в столиці в цьому році закінчені не будуть. “Останні роки вийшло так, що всі кошти централізуються і потім їх треба випрошувати. Раніше в Азарова (колишнього прем’єр-міністра України – ред.) просили гроші на розв’язку на Поштовій, а всі ці кошти повинні бути в Києві. А таких коштів в Києві немає”, – зазначив Салій. Не краще йдуть справи й з іншими інфраструктурними проектами, такими як будівництво метро на Троєщину.

Витиснути по-максимуму

Однак, маленьких ходів для наповнення міського бюджету є більш ніж достатньо, адже транспортна галузь володіє одним значним ресурсом – землями дорожнього фонду. До них належать землі, надані в користування під проїзну частину, узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви, кювети, мости, тунелі, транспортні розв’язки, водопропускні споруди, підпірні стінки, смуги відведення і розташовані в їх межах інші дорожні споруди та обладнання.

- паркування. У Києві парковки розміщені на проїжджій частині або на тротуарах, та де завгодно. “Моя позиція така – всю цю систему парковки передати на баланс управління “Київавтодору”, поставити доходи у 10 разів більші, і на ці доходи робити “кармани”, місця для паркування, тощо. Це буде серйозна дохідна галузь. Тому що коли ці кошти збирають і централізують, їх потім ніхто толком і не бачить. Також паркування треба зробити безготівковим, аби гроші ніхто і в руки не брав – ввести систему схожу на річний проїзний. Це одразу поповнило б можливості Автодору”,- переконаний Салій.

– підземні переходи. В столиці їх більше ста, і вони знаходилися раніше на балансі “Київавтодору”. Згодом їх передали комерційним структурам, які платять за них певну оренду. “А коли доходить до обслуговування, то воно проводиться за бюджетні кошти. Тому треба повернути їх знову “Київавтодору”, який зможе мати з цього доходи для ремонту доріг”, – пропонує експерт.

- реклама. Переважна більшість реклами знаходиться на придорожніх ділянках. “Якщо ми віддамо рекламу в підпорядкування “Київавтодору”, і право на видачу дозволу розміщення реклами біля доріг матиме саме він, а не корумпована структура “Київархітектури” (Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації – ред.), то це одразу оживило б дорожнє будівництво”, – вважає він.

Подібних варіантів для наповнення бюджету Києва є іще достатньо, додає експерт. “І вони не вимагають великих зусиль – для цього не потрібно міняти закони у Верховній Раді. Все це у компетенції київської влади. Такі заходи можуть додати 25-30% додатково до бюджету столиці – а це серйозна сума”, – підвів підсумки Салій.

Розумна концепція для Києва

Для подальшого розвитку міста та вирішення транспортних проблем столиці потрібно впроваджувати концепцію “smart city” (розумного міста) і запускати електротранспорт, вважають експерт Фонду “Скорочення ризиків” з питань кадрової політики Андрій Юхимець та експерт з електротранспорту Арсеній Абдураїмов. Головними критеріями для впровадження такої концепції є використання інформаційних технологій, високий професійний рівень кадрів, які працюють в управлінні містом та прозорість і підзвітність.

“При умілому впровадженні такої концепції у керуванні містом, одного співробітника буде достатньо, щоб замінити 20-30 чоловік. Проблема, яка зараз існує це проблема кадрів. І коштують такі технології теж дуже недешево. Але вони окупаються в такому місті, як Київ, протягом 5 років”, – розповів Андрій Юхимець. Наприклад, для керування чи вимкнення світлофорів не буде потреби у виїзды співробітника ДАІ на місце. Такі операції можна буде здійснювати із комп’ютерного центру.

Якщо порівняти ціни на електроенергію у Європі, Росії та Україні, то остання від запуску електротранспорту виграє найбільше: тут його використання у 8 разів ефективніше, ніж використання транспорту на дизельному паливі. Для успішного функціонування такого проекту бракує електрозарядних станцій. “Запуск проекту дозволить в рази знизити не тільки витрати на утримання муніципального транспорту, але і рівень забруднення в місті”, – пояснив Арсеній Абдураїмов. 86% у забрудненні атмосфери Києва припадає саме на вихлопні гази автомобілів. Поки що ж в Києві зареєстровано лише 70 електромобілів.

Втілення концепції “smart city” однозначно потребуватиме величезних інвестицій. Однак, за останній рік їх кількість різко скоротилась “Коли ми кажемо одне, а робимо геть інше, звісно, інвестор нам потім не вірить”, – пояснює таку ситуацію Салій. Тому, поки здається, що “розумним містом” Київ стане не скоро.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:КМДА
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua