1845
Яке майбутнє чекає на Київ - з таким мізерним міським бюджетом?
— Казна та Політика
У травні КМДА повідомила, що фактичний бюджет Києва зменшився в два рази, порівнюючи із бюджетами попередніх років, які формувались на рівні 25 мільярдів гривень. Голова адміністрації Володимир Бондаренко вважає, що причиною тому є бездіяльність у напрямку його наповнення. Чим загрожує такий брак коштів?
Найменший за останні 7 років бюджет
“Бюджет Києва був 20 млрд. грн., тепер – 18 млрд. грн. Із цих вісімнадцяти 3 млрд. грн. не покриваються нічим – тобто, це вже 15 млрд. І 2,6 млрд треба віддати за борги попередніх років, бо у нас 20-ти мільярдний кредит і 10 мільярдів прибутку. З цих десяти треба ще більше двох мільярдів повернути, і заплатити по відсотках за кредит. Такого мінімального бюджету не було ще за останні 5-7 років”, – заявив під час прес-конференції голова наглядової ради “Київської муніципальної асамблеї”, експерт з питань місцевого самоврядування Іван Салій. На його думку, нові позички лише збільшуватимуть боргову діру.
Головна небезпека, яку несе за собою тотальне безгрошів’я – зупинка усіх ремонтних та будівельних робіт. Для порівняння, будівельні роботи в столиці в 2013 році зменшилися на 21% – майже четверть. І в цьому році спад продовжується – до зниження попереднього року додався спад ще на -5,7%, розповів Салій.
“Промислове будівництво в Києві у минулому році зменшилось на майже 10%. В цьому році воно упало іще на 11%, на додачу до тих мінус десяти. Так ми скоро прийдемо до нуля. Норматив ремонту доріг досягав запланованого рівня лише раз – у 2007 році. На 2014 рік передбачалось фінансування дорожнього будівництва набагато гірше, ніж навіть у попередньому році. Тому коли буде факт по 2014 року – ці цифри зовсім будуть близькі до нуля. Для того ж мосту метро на Троєщину потрібен мільярд в рік, виділено було 7,5 млн грн. плюс 140 тис. А потрібен же мільярд”, – зазначив Салій.
Так само у Києві припинили будувати нові дороги, додав експерт. “Поточний ремонт доріг також ніколи не підтримувався хоча б близько до запланованих нормативів. Якщо ми не ремонтуємо і не підтримуємо те, що є – то маємо ями і ситуацію, коли асфальт із нормативом використання 10 років експлуатується без ремонту 25-30 років”, – заявив він.
З тих же фінансових причин будівництво Поштової площі, Воскресенсько-Подільського мостового переходу та реконструкцію проспекту Перемоги в столиці в цьому році закінчені не будуть. “Останні роки вийшло так, що всі кошти централізуються і потім їх треба випрошувати. Раніше в Азарова (колишнього прем’єр-міністра України – ред.) просили гроші на розв’язку на Поштовій, а всі ці кошти повинні бути в Києві. А таких коштів в Києві немає”, – зазначив Салій. Не краще йдуть справи й з іншими інфраструктурними проектами, такими як будівництво метро на Троєщину.
Витиснути по-максимуму
Однак, маленьких ходів для наповнення міського бюджету є більш ніж достатньо, адже транспортна галузь володіє одним значним ресурсом – землями дорожнього фонду. До них належать землі, надані в користування під проїзну частину, узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви, кювети, мости, тунелі, транспортні розв’язки, водопропускні споруди, підпірні стінки, смуги відведення і розташовані в їх межах інші дорожні споруди та обладнання.
- паркування. У Києві парковки розміщені на проїжджій частині або на тротуарах, та де завгодно. “Моя позиція така – всю цю систему парковки передати на баланс управління “Київавтодору”, поставити доходи у 10 разів більші, і на ці доходи робити “кармани”, місця для паркування, тощо. Це буде серйозна дохідна галузь. Тому що коли ці кошти збирають і централізують, їх потім ніхто толком і не бачить. Також паркування треба зробити безготівковим, аби гроші ніхто і в руки не брав – ввести систему схожу на річний проїзний. Це одразу поповнило б можливості Автодору”,- переконаний Салій.
- реклама. Переважна більшість реклами знаходиться на придорожніх ділянках. “Якщо ми віддамо рекламу в підпорядкування “Київавтодору”, і право на видачу дозволу розміщення реклами біля доріг матиме саме він, а не корумпована структура “Київархітектури” (Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації – ред.), то це одразу оживило б дорожнє будівництво”, – вважає він.
Подібних варіантів для наповнення бюджету Києва є іще достатньо, додає експерт. “І вони не вимагають великих зусиль – для цього не потрібно міняти закони у Верховній Раді. Все це у компетенції київської влади. Такі заходи можуть додати 25-30% додатково до бюджету столиці – а це серйозна сума”, – підвів підсумки Салій.
Розумна концепція для Києва
Для подальшого розвитку міста та вирішення транспортних проблем столиці потрібно впроваджувати концепцію “smart city” (розумного міста) і запускати електротранспорт, вважають експерт Фонду “Скорочення ризиків” з питань кадрової політики Андрій Юхимець та експерт з електротранспорту Арсеній Абдураїмов. Головними критеріями для впровадження такої концепції є використання інформаційних технологій, високий професійний рівень кадрів, які працюють в управлінні містом та прозорість і підзвітність.
“При умілому впровадженні такої концепції у керуванні містом, одного співробітника буде достатньо, щоб замінити 20-30 чоловік. Проблема, яка зараз існує це проблема кадрів. І коштують такі технології теж дуже недешево. Але вони окупаються в такому місті, як Київ, протягом 5 років”, – розповів Андрій Юхимець. Наприклад, для керування чи вимкнення світлофорів не буде потреби у виїзды співробітника ДАІ на місце. Такі операції можна буде здійснювати із комп’ютерного центру.
Якщо порівняти ціни на електроенергію у Європі, Росії та Україні, то остання від запуску електротранспорту виграє найбільше: тут його використання у 8 разів ефективніше, ніж використання транспорту на дизельному паливі. Для успішного функціонування такого проекту бракує електрозарядних станцій. “Запуск проекту дозволить в рази знизити не тільки витрати на утримання муніципального транспорту, але і рівень забруднення в місті”, – пояснив Арсеній Абдураїмов. 86% у забрудненні атмосфери Києва припадає саме на вихлопні гази автомобілів. Поки що ж в Києві зареєстровано лише 70 електромобілів.
Втілення концепції “smart city” однозначно потребуватиме величезних інвестицій. Однак, за останній рік їх кількість різко скоротилась “Коли ми кажемо одне, а робимо геть інше, звісно, інвестор нам потім не вірить”, – пояснює таку ситуацію Салій. Тому, поки здається, що “розумним містом” Київ стане не скоро.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
