3463
Продуктове безумство: чи перестане дорожчати їжа в Україні?
— Аграрний ринок
Згідно даних Держстату, індекс споживчих цін на продукти харчування у березні 2014 року склав 103,6% до аналогічного періоду 2013 року, та 102,5 % до лютого 2014 року. Найбільше зросли ціни на яйця – на 21,3%, фрукти – на 11,8 , цукор – на 10,4 %. І такі дані – ще квіточки, адже статистика була підрахована до свята Великодня, яке провокує масові закупи українців, а отже – і підняття цін на 7-10.
У квітні “борщовий набір” продовжив своє зростання. Значна девальвація гривні, подорожчання палива та ажіотаж перед святом підняли ціни подекуди на 40-50%, з них 25-30% припали саме на економічні чинники. Тому великодній кошик обійшовся для громадян мінімум у 700 грн.
Найбільше подорожчало м’ясо: свинина – на 17 грн/кг, курятина – на 4 грн. Додав у ціні і твердий сир – на 13. Цукор, гречка, соняшникова олія, молоко тепер обійдуться дорожче на 0,7-3 грн., в той час як у березні їх подорожчання було порівняно незначним – на 0,8-1 грн. Через зменшення запасів боляче вдарить по кишені покупка капусти – вона подорожчала майже на половину, та ріпчатої цибулі, за яку доведеться віддати на чверть більше грошей.
Підвищення цін на продукти має під собою кілька факторів, пояснює директор Інституту соціально-політичного проектування “Діалог” Андрій Міселюк. “Це і підвищення цін на газ, на пальне, які є одними із складових, які формують кінцеву ціну на продукти. І економічна нестабільність, яка зумовлює підняття цін на продукти у певних регіонах, де люди будуть намагатися створити запас продуктів наперед, що у свою чергу призводитиме до підвищення попиту і, відповідно, до підвищення цін. Тому протягом літа ці фактори ще можуть себе проявити. У багато чому політичний конфлікт у країні може накласти свій відбиток і на продуктовий ринок України”, – вважає експерт.
Особливе положення у Криму
У Криму склалась взагалі окрема ситуація. Там ціни на деякі продукти злетіли аж удвічі. Картопля з 6 грн/кг подорожчала до 8-11 грн, м’ясо, зокрема свинина, сягнуло в ціні 90-100 грн. Росія намагається витіснити з ринку українських товаровиробників і замінити їх на російських, що явно не сприяє насиченню кримського ринку продуктами. Так Росспоживнагляд 30 квітня запровадив заборону на постачання українських сирів на півострів. Раніше була встановлена заборона на ввезення свинини. Поставники молочної продукції, змушені по шість годин чекати на проходження таможні, також значно скоротили свою присутність на кримському ринку. “Росія оголосила про побудову транспортного переходу через Керченську протоку. Але скільки часу піде на реалізацію цього проекту? Тому про стабілізацію цін на півострові точно не йдеться”, – відмітив Міселюк.
Окрім того, Крим може зіткнутися з частковою або повною втратою врожаю в цьому році на площі до 120 тисяч га. Як відомо, материкова Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією, “нова кримська влада” не зробила жодної спроби домовитися про постачання води. Після того, як борг за вже поставлену воду досяг 1,7 млн грн., Держагентство постановило припинити постачання води.
Як повідомив міністр сільського господарства Криму Микола Полюшкін, на півострові вже загинув весь урожай рису. Під загрозою – кукурудза.“Рис вже нам не врятувати, навіть якщо зараз почнемо подавати воду. Поки вона дійде і заповнить чеки, пройде час. Про рис цього року можна вже забути”, – сказав Полюшкін. Нестачу рису в Криму планують перекривати за рахунок поставок з Краснодарського краю, але тут знову ж таки постає питання доставки на півострів.
Осінні прогнози
Свої побоювання щодо “золотої осені” висловлюють і аграрії. Може статися, що продукти в цьому сезоні самі стануть “золотими” – по вартості. Підвищення цін зумовлять здорожчання ресурсів, які затрачуються на вирощення врожаю, скорочення посівних площ через дорожнечу міндобрив та бензину, а неврожай може накрутити ситуацію до крайності. Водночас Антимонопольний комітет України (АМКУ) вже зараз надав рекомендації 18 найбільшим торговим мережам не допустити необґрунтованого підвищення цін на продукти харчування. Фермери опиняються у такій самій ситуації – ціни їм підвищувати не рекомендують, але і дотацій додаткових не дають.
“При вартості понад 4 тис. грн тонни аміачної селітри і вартості пального, яка сягає вже 14 грн за літр, – а вартість засобів захисту рослин, яка напряму пов’язана з валютою, бо її купують за кордоном, тобто вона зросла вже на 20% у гривневому еквіваленті, – це серйозна ноша і ризик, які лягають на плечі аграріїв”, – зауважив голова Асоціації фермерів Львівщини Ярослав Кардаш під час телеефіру.
“Кожного року рекордний врожай не може бути – у природи свої закони. До того ж, як ми спостерігаємо, навіть якщо Нацбанку вдасться стабілізувати валютний курс, на ринку пального ці зміни негайного відображення не знаходять. І це дорожчання буде знову ж таки закладено у вартість продуктів. Тому так, побоювання аграріїв щодо нового витка зростання цін восени мають під собою грунт”, – пояснив Андрій Міселюк.
Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень “CASE-Україна” Дмитро Боярчук вказує на ті ж причини цінового росту. “Основний фактор зростання цін – це здорожчання енергоносіїв на фоні девальвації. Основні енергоносії, бензин – це продукція імпортна, яка купується закордоном за валюту, тому падіння гривні дуже сильно вплинуло майже на усі товари через транспортні видатки”, – відмітив він.
“Зараз поки важко сказати, чи продовжиться здорожчання восени. Це в багато чому залежатиме від результатів врожаю. В будь-якому випадку, у аграріїв значну собівартість виробництва становить пальне, тому вони напевно якось будуть це в ціну закладати. Прогнозовано, подорожчання буде близько 12%”, – підсумував Боярчук.
Подальше підвищення цін ще більше змінить споживчий кошик українців – більшість покупців або сильніше затягнуть паски, або змістяться у більш дешеві сегменти. Така тенденція підштовхне українців і до утворення власних продовольчих запасів, і тут у виграші залишиться той, хто матиме можливість зробити великі закупи. А постраждають, як завжди, найбідніші.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
