1276
«Тимчасовий адміністратор»
— Фондовий ринок
Уряд і Міжнародний валютний фонд (МВФ) погоджували план реформ в рамках надання Україні кредиту сумою $17,01 мільярда. Кредит дається на два роки в рамках програми stand-by. Перший транш становитиме $3,19 млрд. Великих «сюрпризів» в тексті меморандуму з МВФ, розміщеному на офіційному сайті Фонду, немає. Документ складається з трьох частин: листа про наміри, меморандуму про економічну і фінансову політику і технічного меморандуму про порозуміння. У першій і третій частині прописано технічні умови кредиту, що виділяється. А ось друга розкриває, що конкретно має зробити Україна натомість за гроші Фонду.
Зокрема, КМУ зобов’язався скоротити 2014 року дефіцит поточного рахунку бюджету до 4,5% ВВП (до 2016 року — до 2% ВВП), інфляція — не більше 16% (через два роки відповідно — 6%), внутрішній борг — до 56,5% ВВП, зовнішній — 99,5% ВВП. Щоб досягнути цього, уряд повинен: скасувати заплановане на липень і жовтень 2014 року підвищення пенсій і мінімальної зарплати; не збільшувати держапарат; обмежити державні гарантії 25 мільярдами гривень; зберегти 20% ставку ПДВ; провести разовий випуск ПДВ-облігацій (під ринковий відсоток) на суму до 16,7 мільярда гривень (покриє податкову заборгованість держави, що виникла до початку 2014 року); звести дефіцит НАК «Нафтогаз Україна» до 56 мільярдів гривень і випустити рекапіталізаційні облігації для нього на 22 мільярди гривень; підвищити ціни на газ для населення (на 56% з 1 травня 2014 року), тарифи на теплопостачання (на 40% з 1 липня 2014 року) з подальшим плавним підвищенням тарифів до 2018 року; проводити постійний зовнішній аудит «Нафтогазу» (починаючи з червня 2014 року); зробити стрес-тести комерційних банків і здійснити рекапіталізацію слабких фінустанов. Крім того, Кабмін протягом 12 місяців має перейти до таргетування інфляції, дотримуватися політики гнучкого змінного курсу, підсилити боротьбу з відмиванням грошей і корупцією, а також — роботу з повернення викрадених у держави активів.
Фонд також залишає за собою право ввести додаткові структурні маяки для української економіки за підсумками першого перегляду цієї програми.
Що ж, набір зобов’язань для України вражає. Він спровокує структурні зміни практично в усіх секторах економіки. Примітно, що головна дія запланованих реформ торкнеться трьох основних напрямів: державних фінансів, банківського сектору і населення. Про плюси і мінуси наміченої КМУ спільно з МВФ програми реформ за цими напрямами «Дню» розповіли експерти.
ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ ЗАОЩАДЯТЬ
Левову частку всіх зусиль КМУ доведеться скерувати на те, щоб навчити країну жити відповідно до своїх статків. Це головний меседж МВФ. «Позитив полягає в тому, щоб збалансувати бюджетну систему країни. Зроблено кроки, щоб не зменшити прибуткову частину державної скарбниці, і при цьому урізувати надмірні витрати, які найбільше «з’їдали» і без того обмежені прибутки держави», — говорить «Дню» глава Комітету економістів України Андрій НОВАК.
Зокрема, йдеться про НАК «Нафтогаз України» і систематичне проведення його аудиту, що страхує компанію від надмірного зростання його дефіциту. Президент енергетичних програм Центру «Номос» Михайло ГОНЧАР пояснив, що «це 100% правильне рішення і єдино можливий шлях, які потрібно було прийняти позавчора. «Чиста математика. Причому важливо, що в питанні тарифів не йдеться про стрімке підвищення оплати для споживачів. Навпаки, пропонується повільне підвищення ціни з врахуванням платоспроможності споживачів», — говорить він.
Проте разом із звільненням держбюджету від роздутих соцзобов’язань, говорить Новак, проглядається не менш сильний негатив. «Виконуючи вимоги Фонду, українська влада не може дозволити реалізовувати стратегічні ініціативи. Це означає, що країна живе в режимі виживання і самостійно не може планувати свої проекти, тому що цілковито залежна від фінансування МВФ, а всі останні міжнародні кредитори орієнтуються на стабільність цього чинника співпраці», — пояснив він. Інакше кажучи, крок праворуч або ліворуч у бюджетному питанні посадить Україну на «сухий кредитний пайок» на міжнародній арені, щонайменше, на два роки.
БАНКІВСЬКИЙ СЕКТОР ЗВІЛЬНЯТЬ ВІД «СЛАБАКІВ»
Навести марафет у банківській системі — ще одне ключове поле для діяльності КМУ в межах досягнутого меморандуму. Механізми для цього — стрес-тести банків, поповнення власного капіталу фінустанов і рефінасування проблемних банків. Аудит банків триватиме мінімум один квартал, кажуть аналітики. Тому, якщо уряд почне його в травні, то на початку серпня будуть вже результати — і тоді можна приймати конкретні рішення. Максимум, на чому наполягатиме Фонд, вважають опитані виданням експерти, — на ліквідації «смертельно хворих банків». Зараз, за оцінками Новака, запитання у регулятора в принципі мали б бути до всіх банків, які перебувають нижче за першу тридцятку. «Слід чекати перерозподілу банківського сектора. Але в цілому це буде корисно: у населення з’являється більше шансів зберегти свої гроші», — вважає Новак.
«Не всі акціонери зможуть утримати банки. Підуть, мабуть, банки, акціонери яких не зможуть поповнити капітал і здолати тим самим кризові явища у вигляді відпливу коштів і девальваційних процесів, що позначиться і на якості портфелів і адекватності капіталу. За різними підрахунками, відхід з ринку загрожує від 20 до 30 банкам», — розповідає «Дню» перший заступник «Промінвестбанку» Вячеслав ЮТКІН.
ЗА ВСЕ ЗАПЛАТИТЬ… НАСЕЛЕННЯ
Платити за 17-мільярдний доларовий кредит і 23-річне відкладання реформ буде… населення. «Тягар кризи ляже на плечі простих платників податків, тому що уряд не може планувати навіть мінімальне підвищення зарплати і пенсій на цей рік, — пояснює Новак. Тобто люди стануть жити гірше, прогнозує економіст, адже ціни на продукцію та послуги вже зросли і продовжать зростати під тиском девальвації. «Коли ж реальні доходи не зростають, то автоматично відбувається погіршення рівня життя людей», — говорить він. Новак навів приклад, що на сьогодні в середньому пенсіонери отримують півтори тисячі гривень пенсії. З початку року вартість продовольчого кошика збільшилася. Наприклад, продукти харчування подорожчали мінімум на 1/4. На підході підвищення «комуналки». «На 56% навряд чи підвищиться оплата, але на 20% — точно (залежно від площі помешкання і категорії платника). У цілому ж за підсумками 2014 року, споживчий набір населення подорожчає на 1/5», — говорить він.
Платити за 17-мільярдний доларовий кредит і 23-річне відкладання реформ буде… населення. «Тягар кризи ляже на плечі простих платників податків, тому що уряд не може планувати навіть мінімальне підвищення зарплати і пенсій на цей рік, — пояснює Новак. Тобто люди стануть жити гірше, прогнозує економіст, адже ціни на продукцію та послуги вже зросли і продовжать зростати під тиском девальвації. «Коли ж реальні доходи не зростають, то автоматично відбувається погіршення рівня життя людей», — говорить він. Новак навів приклад, що на сьогодні в середньому пенсіонери отримують півтори тисячі гривень пенсії. З початку року вартість продовольчого кошика збільшилася. Наприклад, продукти харчування подорожчали мінімум на 1/4. На підході підвищення «комуналки». «На 56% навряд чи підвищиться оплата, але на 20% — точно (залежно від площі помешкання і категорії платника). У цілому ж за підсумками 2014 року, споживчий набір населення подорожчає на 1/5», — говорить він.
На думку опитаних «Днем» експертів, виходячи з цього, КМУ варто було б все-таки обстоювати підвищення «соціалки». Але, схоже, що аргументів не знайшлося. Економічне зростання за підсумками 2014 року добре якщо досягне 0% ВВП. Про позитиви для населення економісти говорять стримано: мовляв, якщо і будуть, то в середньостроковій перспективі. Але чи будуть? Залежить від того, чи «вистрілять» реформи, або ж все закінчиться парадом обіцянок і черговим заколисуванням кредиторів.
На думку опитаних «Днем» експертів, аналіз вимог МВФ вказує на їх єдину мету — упорядковування фінансової дисципліни в країні. По суті, Фонд виконав всю роботу зі створення антикризової програми замість КМУ і НБУ. Останнім залишилося її лише виконувати і пояснювати людям, чому саме їм зараз доведеться все тягнути на своїх плечах. Для МВФ важливо, щоб бюджет був платоспроможним, тому він і тисне на найбільш болючі точки українського бюджету. «МВФ увійшов до України, по суті, як тимчасовий адміністратор, і за допомогою системи антикризових дій намагається утримати економіку від краху», — підсумував Андрій Новак.
Наталія Білоусова
За матеріалами: День
Поділитися новиною
