765
Якою буде нова Конституція України
— Казна та Політика
Україна має намір змінити Конституцію – в разі прийняття, це буде третій варіант основного закону в новітній історії країни, і десятий, якщо рахувати від конституції Пилипа Орлика. Вчора, 29 квітня, у парламенті відбулися громадські слухання, під час яких депутати в першому наближенні обговорили можливі зміни до документу.
Реформа основного закону необхідна в рамках реформи самоврядування і децентралізації влади, курс на яку взяв уряд. Зміни Конституції не передбачають ані зміни форми правління – парламентсько-президентська республіка, ані держбуду – унітарна держава. Презентуючи урядову концепцію нової Конституції, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк зазначив, що розраховує на погодження її всіма політичними силами до 25 травня: оскільки зміни припускають корекцію повноважень президента, кандидати й виборці повинні йти на вибори, розуміючи нові реалії.
Серед базових змін, запропонованих урядом парламенту в рамках децентралізації:
- Ліквідація облдержадміністрацій і передача їх повноважень виконкомам. Державні представники матимуть виключно контрольні функції;
- Перепідпорядкування судової гілки влади від президента до Вищої ради юстиції, скасування загального нагляду над органами прокуратури;
- Узгодження кандидатур голови МЗС і міністра оборони прем’єром (за погодженням з коаліцією і президентом);
- Скасування імперативного мандата, який прив’язує депутата до партії, від якої він обраний;
- Надання регіонам економічного ресурсу шляхом внесення змін до Податкового та Бюджетного кодексів.
Обговорення триває, низку пропозицій депутати озвучували в ході парламентських слухань. За словами Віктора Пилипишина, саме централізація, яка була в Україні останні роки, призвела до бунту регіонів – і на сході, і на заході, тому в Конституції мають бути чітко прописані повноваження місцевих органів влади. «Функції потрібно прописати у відповідних законодавчих актах», – говорить Пилипишин. Він вважає за необхідне відстояти для сільських і селищних рад максимально широкі права, а муніципалітети повинні користуватися рівними повноваженнями незалежно від масштабу міста.
Голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод називає принциповими зміни в тій частині Конституції, в якій визначається матеріальна основа місцевого самоврядування. «Потрібно закріпити мінімальний відсоток податків, які залишаться у розпорядженні району, області», – підкреслив він. Глав органів місцевого самоврядування пропонується призначати таємним голосуванням усіма жителями відповідних територій. Також серед оприлюднених депутатами в залі пропозицій – децентралізація правоохоронної системи. За словами голови комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрія Кожем’якіна, організація системи правоохоронних органів має дозволити центральній владі зберегти контроль над нею, і водночас надати можливість місцевому самоврядуванню забезпечувати порядок на їх території.
Окремі положення урядового концепту не знайшли однозначного схвалення. Зокрема, викликає тривогу необхідний тандем прем’єр-президент при узгодженні кандидатур на посаду міністра оборони і МЗС. «Це виходить, що гарантом нашої цілісності буде коаліція, яка може в будь-який момент змінитися?! Я – категоричний противник такої новели», – заявляє нардеп Олег Канівець.
Вічне болюче питання – російська мова – стало каменем спотикання і цього разу. Фракція Партії регіонів пропонує закріпити в новій редакції Конституції статус російської мови як другої державної. У свою чергу Микола Томенко, голова комітету Верховної ради з питань свободи слова та інформації, вважає такий варіант дестабілізуючим (як втім, і мономовну політику). «Тому має бути державна українська мова і вільний розвиток російської, – пояснює він. – Тільки треба прописати, що ми розуміємо під цим і як забезпечимо це в тих регіонах, де є така необхідність».
Економічний блок
Зміни до Конституції розробляє тимчасова спеціальна комісія в парламенті. Паралельно сформовані робочі групи, які працюють над економічною складовою цієї реформи. Новий Податковий кодекс, в якому будуть враховані оновлені норми розподілу коштів, має запрацювати, за словами Арсенія Яценюка, в 2016 році. Як стверджує прем’єр, в документі буде значно скорочено кількість податків – до восьми.
Робоча група, куди увійшли представники економічного блоку уряду і парламенту, провела вже два засідання (вони проходять раз на тиждень, по п’ятницях). Програма максимум, сформульована учасниками групи – створення нового масиву податкового законодавства, що сприятиме приведенню податкової системи у відповідність до пріоритетів держполітики економічного розвитку. Поки напрацювання існують лише у форматі мозкового штурму.
Загальна концепція припускає, що податком обкладаються ті ж об’єкти, що і в більшості країн з урахуванням специфіки української економіки та визначених стратегічних цілей (прибуток, додана вартість, дохід фізичних осіб, активи, природні ресурси, окремі види товарів тощо). Планується перегляд переліку місцевих податків і зборів. У рамках підвищення ролі органів місцевого самоврядування їм буде надано право введення місцевих податків і зборів або регулювання ставок. Контроль за їх впровадженням і відповідності до загального податкового концепту буде здійснюватися на загальнодержавному рівні. Уряд готовий відмовитися від непродуктивних податків, вартість адміністрування яких незначно відрізняється від суми надходжень. Вони можуть бути замінені платою за послуги комунальних підприємств.
За словами міністра регіонального розвитку Володимира Гройсмана, уряд працює над децентралізацією і «демонтажем» тих обмежень, які були накладені діючою системою. «У рамках бюджетної політики на 2015 рік ви побачите це – частина податків залишатиметься на місцях, щоб вони стали самостійно і більш ефективно працювати з усіх питань», – роз’яснює він.
Занадто терміновий закон
Більшість політичних сил згодні, що до Конституції необхідно внести зміни, щоб заспокоїти регіони і купирувати сепаратистські процеси. Але так само солідарні вони і в тому, що впоратися до 25 травня навряд чи вдастся. Народний депутат, член депутатської групи «Економічний розвиток» Віталій Журавський зазначає, що з урахуванням святкових днів і загальної складності документа встигнути до заданої прем’єром дати малореально, і «більше того, сьогодні прем’єр озвучив лише декларації, попередній текстовий варіант змін до Конституції відсутній». «Якщо ми фундаментально не відпрацюємо питання, то на 25 травня ми не вийдемо на нову Конституцію», – вторить йому нардеп від УДАРу Віктор Пинзеник. «Давайте скажемо чесно – до 25-го нереально написати Конституцію», – продовжує його колега по партії Ірина Геращенко. При цьому вона вказує, що написання основного закону в ейфорії президентських виборів загрожує заангажованістю авторів. Крім того, постріли на Сході країни – не найкращий акомпанемент для такої роботи. За її словами, потрібно прийняти низку точкових законопроектів, які знімуть напруженість у суспільстві та децентралізують систему.
Микола Томенко вважає проблемою те, що парламент хоче і написати, і погодити, і прийняти Конституцію, в той час як виконавців цих завдань слід розмежувати. «Ми робимо традиційну помилку, оскільки всі три питання взялася вирішувати Рада. Презентувати проект Конституції повинні юристи – підкреслює він. – Якщо писати нову Конституцію старими методами, то ефективність її буде, як у АТО, яку проводить наша влада».
Нардеп Володимир Яворівський, аналізуючи український конституційний процес, згадує, що Конституція 1996 року була визнана міжнародними експертами як одна з найбільш вдалих і найдемократичніших у Європі. «Ми вважали, що у нас новий етап розвитку, що Україна швидко вилізе з болота, – констатує він. – Але трапився третій тур виборів, і ми почали змінювати Конституцію під ситуацію. А потім обрали Януковича – і він знову поміняв Конституцію під себе». За його словами, ця українська практика змінювати основний закон під компроміс несе в собі ризики і для нинішньої влади. Після того, як регіони отримають більше економічних повноважень, вони вимагатимуть ще й політичної самостійності, впевнений політик. «Побачите, які пристрасті будуть. Ось чого треба боятися», – сказав Яворівський.
Анна Ковальчук
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
