7925
Туристичний голод: що чекає на Крим за підсумками курортного сезону-2014
— Казна та Політика
Крим розраховує прийняти цього року не менше 3 мільйонів туристів, заявив в.о. глави самопроголошеної Республіки Крим Сергій Аксьонов.
Це більш ніж оптимістичний прогноз, враховуючи, що в невійськовому 2013 році (за всі 12 місяців) в Криму відпочило 6 млн людей. Не варто забувати, що здравниці Криму пустують від початку окупації півострова в березні 2014 року, та й травневі свята значно не поліпшать стан справ у туристичній галузі півострова. Зараз завантаження готелів в Криму катастрофічне – падіння становить більш ніж 90%.
“На сьогодні завантаження готелів Криму становить близько 3-5%. В готелі і пансіонати їдуть в основному росіяни, та й то це ділові поїздки, а не на відпочинок”, – розповідає голова громадської організації із захисту прав споживачів “Курортний Крим” Олександр Бурдонов.
Не варто також забувати, що з усіх туристів, хто відпочив у 2013 році в Криму, лише 1,5 мільйона були росіяни. 70% туристів Криму – більше 4 мільйонів на рік – раніше складали українці, які тепер навряд чи захочуть їхати на півострів. При цьому 30% заповнюваності санаторіїв Криму забезпечував Фонд соціального страхування і профспілки України.
На перекладних
Варто визнати, що влада Росії прекрасно усвідомлює плачевність всієї економічної ситуації в Криму, де більшість населення живе за рахунок туризму. Щоб хоч якось виправити ситуацію, уряд Росії ввів держрегулювання цін на авіа- та залізничні квитки до Криму.
Так , Росавіація встановила граничну вартість квитка в один бік з міст Росії до Криму в розмірі від $70 (для Уфи і Кірова) до $191 (для Іркутська). Розмір держсубсидій для авіакомпаній буде аналогічний вартості квитка. При цьому джерело фінансування цих субсидій поки що не визначене, повідомив заступник міністра транспорту РФ Валерій Окулов, а отже авіакомпанії будуть неохоче літати до Криму собі у збиток.
Зупиняє авіакомпанії від польотів до Криму і той факт, що Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) рекомендувала перевізникам уникати повітряного простору над Кримським півостровом. Тим, хто порушить рекомендації ICAO, загрожують санкції, що відверто лякає російські авіакомпанії, які виконують і міжнародні рейси по всьому світу. Зокрема, авіаперевезення з Калінінграда до аеропорту Сімферополя неможливі через позицію Євроконтролю, і європейські диспетчери, відповідно до попередження Євроконтролю, не надаватимуть послуги з аеронавігаційного обслуговування літакам, що прямують до Криму.
Не найкращим чином йдуть справи і з залізничним транспортом. Через складнощі з перетином російсько-українського кордону влітку 2014 року кількість поїздів до Криму скоротиться майже вдвічі. У графіку руху поїздів до Криму через територію України на 2014-2015 рік, який буде діяти з 1 червня, узгоджений пропуск 36 поїздів до Криму. Для порівняння: влітку 2013 року між Росією і Кримом ходило близько 70 поїздів, взимку цього року – 45.
Якщо враховувати, що відповідно до закону України “Про окуповані території” (№ 1207-VII), що набув чинності 28 квітня, в’їзд іноземців до Криму допускається лише за спеціальним дозволом, то російські туристи зможуть потрапити на півострів тільки через Керченську протоку. Об’їзд території України виливається для росіян в труднощі з логістикою: потяг в Адлер їде набагато довше, ніж в Сімферополь (через Україну), а потім туристам необхідно буде пересісти на пором “Крим – Керч”, а далі добиратися до місця відпочинку на автобусі.
Три порома, які вміщають кілька десятків автомобілів, ходять між портами Кавказ і Крим, що знаходяться на відстані 5 км один від одного близько 7 разів на добу в кожному напрямку. Інтервал руху автомобільних поромів не перевищує трьох годин. За даними місцевих жителів, влітку, коли кількість автомашин значно збільшується за рахунок відпочиваючих, інтервал скорочують до двох годин. Але навіть у цьому випадку час очікування в черзі на пором сягає восьми годин, при тому, що сама переправа на інший берег забирає всього близько 20 хвилин.
Враховуючи, що основні туристи в Криму – це сімейні люди віком 30-40 років з дітьми, їм навряд чи захочеться добиратися на півострів на перекладних.
Та й інфраструктура півострова залишає бажати кращого. Полиці кримських магазинів стоять напівпорожні, міжнародні та українські торговельні мережі згортають свою діяльність на півострові, а готелі та санаторії не приймають до розрахунку банківські картки. Більше того, Крим може залишитися без світла й води. Так, “ДТЕК Крименерго” може вимкнути електрику для населення півострова через заборгованість, яка складає 741 млн грн (це в 4 рази більше, ніж “ДТЕК Крименерго” платить щомісяця в “Енергоринок” за електроенергію для півострова). Через борги можливе відключення у Криму і води.
Який підсумок?
За прогнозами учасників ринку, туристичний потік в Криму в сезоні-2014 впаде на 90%. “На сьогодні у нас немає бронювань путівок до Криму, навіть немає дзвінків від тих, хто цікавиться таким відпочинком”, – говорить директор туркомпанії “Пан Укрейн” Ольга Юденко.
І якщо в 2013 році туризм приніс до бюджету півострова близько 12 млн грн, то цього року на півострові можуть розраховувати в кращому випадку на 1,5 млн грн.
Єдине, що може врятувати ситуацію – примусове відправлення на відпочинок до Криму російських бюджетників. Про перспективу цього шляху свідчить заборона для всіх співробітників силових відомств Росії (близько 1,1 млн людей) виїжджати на відпочинок за кордон. “Вони всі в примусовому порядку їдуть в Крим”, – вважає депутат Держдуми Росії Ілля Пономарьов.
Якщо ж цього не відбудеться і курортний сезон у Криму буде повністю провалений, Володимиру Путіну потрібно готуватися до “голодних бунтів” кримчан, для яких туризм завжди був основним рядком доходів.
Ольга Сороколєтова
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
