1506
Спрощення для бізнесу: епохальні зміни чи популізм
— Казна та Політика
Протягом останніх двох тижнів Верховною радою були прийняті два закони, спрямовані на спрощення відкриття і ведення бізнесу в Україні. Як запевняють парламентарії, в країні нарешті почався процес дерегуляції, який полегшить життя підприємцям, а також поліпшить позиції України у міжнародних рейтингах інвестиційної привабливості. А Європейська Бізнес Асоціація вже 16 квітня провела круглий стіл, на якому парламентарії та бізнес-еліта ділилися першими враженнями від прийнятих документів.
Привіт від «папередніків»
Примітно, що обидва законопроекти були ініційовані ще торік одіозними представниками колишньої влади: законопроект №2258а від 07.06.2013 був внесений до парламенту екс-прем’єр-міністром Миколою Азаровим, а законопроект №2436а від 27.06.2013 – екс-президентом Віктором Януковичем.
15 квітня перший з них був проголосований у сесійній залі: 244 народних депутати прийняли в другому читанні проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу», який скасовує обов’язкове використання печатки. Також законом передбачено скасування реєстраційного збору за проведення держреєстрації юридичної та фізичної особи-підприємця. Крім того, тепер для реєстрації юридичних та фізичних осіб достатньо подати документи в електронному вигляді без цифрового підпису. Виготовлення та використання печатки стає необов’язковим. Наразі закон готується до підпису в.о. глави держави.
У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що «прийняття закону дозволить забезпечити перехід України до більш простої, швидкої і менш витратної процедури створення нових суб’єктів господарювання, підвищення надійності обороту у сфері підприємництва, зменшення грошових і часових витрат підприємців, зменшення можливостей для здійснення рейдерства».
За словами Олександри Кужель, голови комітету ВРУ з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики, такий ривок в регуляторному полі дався нелегко. Перешкод для схвалення цих законів у парламентаріїв було достатньо. У процесі прийняття довелося зіткнутися «зі шквалом критики», а одразу після голосування впливові представники дозвільних органів наполегливо шукали зустрічі. «На мене виходили дуже впливові люди з різних інспекцій з питанням «Чи не можна з вами зустрітися?». Я кажу: можна, але тільки за умови, що ви приходите з подальшим скороченням дозволів. І одразу інтерес втрачається», – розповіла вона.
«Складно приймати такі важливі речі, коли все закостеніло в корупції. Ми прибрали дурниці, які накопичувалися завдяки [особовому] інтересу. Коли ці закони читає людина, далека від бізнесу, то вона думає, що ми дрібницю зробили. Але ми зачепили середній і великий бізнес, і у нас є подальше поле [для дерегуляції]», – говорить Кужель.
Непечатна перемога
Одразу після голосування голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський, який активно виступав за ухвалення цього документа, на своїй сторінці в Facebook емоційно написав: «Це можна вважати перемогою! Цю ідею іще 4 роки тому я привіз з Італії, де для ідентифікації достатньо підпису власника. А у нас цей рудимент використовувався не стільки для захисту, скільки для рейдерства».
Сергій Глущенко, юридичний консультант IFC-Ukraine Investment Climate Project, який брав участь у розробці двох законів, також підкреслює, що печатка тільки створює проблеми бізнесу. Наприклад, коли вона фізично потрапляє до рук сторонніх людей, або при банальній її відсутності блокується робота всіх процесів на підприємстві: прийом на роботу, звільнення, виплати, укладення договорів тощо «Обов’язкова наявність печатки стримує розвиток електронного документообігу. Якщо ви в Австралії, а я в Києві, і ми хочемо укласти комерційний договір, то нам потрібно зустрітися, щоб поставити на папірці печатку. При електронній комерції це абсурдно», – говорить він.
При цьому і законодавці, і бізнесмени відзначають, що обладнання для виготовлення печаток перестало бути унікальним, а тому його легко підробити. Відповідно, і сама печатка вже не є гарантією достовірності документів. «Щоб довести, що печатка нічого не захищає, я навіть замовив виготовлення печатки в Білорусії. Це коштувало $40 з доставкою в Україну», – ділиться на сторінці в Facebook результатами експерименту Бродський.
Сергій Глущенко, виступаючи на круглому столі, також звернув увагу на витрати при використанні печатки. Законодавство України раніше вимагало, крім електронного цифрового підпису (якого має бути достатньо для підтвердження автентичності документа), в електронний вигляд переводити і печатку. «Один підпис коштує $100, його супровід купується на рік. Якщо вам ще потрібний і цифровий підпис, який замінює печатку, це вже подвоює суму. Відповідно, здорожчує всі операції», – підсумовує він.
Щодо скасування реєстраційного збору, то не всі підприємці вважають це значним кроком. Наприклад, Леонід Антоненко, голова практики M&A юридичної фірми Sayenko Kharenko, ставиться до цього скептично. На його думку, плата за реєстрацію у розмірі 34 гривень – «дрібниця», і для бізнесу абсолютно не є проблемою. «З моєї точки зору, це – пропаганда. Було б набагато простіше, щоб бізнес платив ці гроші, а Держреєстр таки отримував ці гроші і рухався далі», – вважає він.
У тому, що скасування реєстраційного збору може бути сприйнято неоднозначно навіть урядом, зізналася і Олександра Кужель: «Мін’юст і мені оголосив бойкот, [за те] що я позбавила їх цих грошей».
Разом з тим скасування реєстраційного збору як однієї з «перепон на шляху ведення бізнесу» може допомогти Україні зміцнити свої позиції у відповідних міжнародних рейтингах, вважають юристи. «Заплатити ці гроші не проблема, але скасовуючи ці 34 гривні, ми підвищимо [статус] в [міжнародному] рейтингу, і це добре», – зазначив Антоненко.
Паперове скорочення
Шістьма днями раніше, з дещо меншим фурором, отримав парламентське «добро» і другий документ. 8 квітня Рада проголосувала законопроект № 2436а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру». На сьогодні закон ще не набув чинності – найближчим часом очікується його підписання в.о. президента Олександром Турчиновим.
Цей закон скасовує значну кількість дозвільних документів. Більше того, він вносить зміни у всю концепцію дозвільної системи України. За словами Леоніда Антоненка, законом передбачається скасувати більше третини наявних на даний момент дозвільних документів. «Щоб ви зрозуміли масштаби заходів в рамках другого пакета… У 2011 році був прийнятий закон, яким всі документи дозвільного характеру були кодифіковані (пронумеровані). І зараз [в переліку] знаходиться 142 дозволи. [Новим законом] пропонується вилучити звідти 58 позицій», – роз’яснив експерт.
Примітно, що значна кількість скасованих документів має відношення більше до підприємців, які здійснюють свою діяльність у вузькоспеціалізованих сферах господарювання. Основні зміни стосуватимуться харчового, зернового, агрохімічного секторів, а також енергетичної, транспортної сфери та переробки відходів. Поправки до відповідних підзаконних актів повинні бути прийняті протягом найближчих трьох місяців.
Під час круглого столу Олександра Кужель, коментуючи цей законопроект, зазначила, що скорочення дозвільних документів і закон про спрощення відкриття бізнесу нададуть можливість одному тільки агробізнесу заощадити до $380 млн на хабарах.
Тамара Мельничайко, гендиректор ТОВ «Самміт-Агро Юкрейн», зазначила, що були внесені зміни, за які агрохімічний комітет довго боровся. «Зміни, які внесли щодо пестицидів і агрохімікатів, дуже важливі. Раніше необхідно було робити фізичний аналіз кожної партії. Тобто, кожна партія товару повинна була бути фізично перевірена в наших лабораторіях. Ми, члени агрохімічного комітету, і всі постачальники виступили з ініціативою цю норму скасувати, оскільки вона неробоча і ускладнює життя імпортерам», – пояснює вона.
Ефект з відкладеним стартом
Як вже зазначалося раніше, основною метою цих законопроектів, крім поліпшення бізнес-клімату, є можливість підвищення позиції України в міжнародних рейтингах з інвестиційної привабливості економіки і легкості ведення бізнесу. На сьогодні Україна в рейтингу Doing Business, який визначає, наскільки просто вести бізнес у тій чи іншій країні, перебуває на 112-й позиції зі 189 країн. Її місце – між Ліваном і Папуа-Новою Гвінеєю.
У пояснювальній записці до закону № 2258а позначені амбітні плани, за якими в рейтингу Doing Business за показником «легкості відкриття бізнесу» Україна може піднятися на 21 пункт. Щоправда, із застереженням: це стане можливим «за умови, якщо інші країни не проведуть реформи, які дозволять їм випередити Україну».
«У методології складання рейтингу є кількість дозвільних документів, причому за секторами. Вони чітко розуміють, в яких питаннях які документи потрібні, а в яких – ні. Точково за секторами ставлять таке запитання. І якщо ти відповідаєш: «так, потрібні» – то тобі мінус один бал», – констатує Леонід Антоненко.
У свою чергу, Сергій Глущенко впевнений, що всі внесені зміни неодмінно позначаться на міжнародному рейтингу України. «Якщо порівнювати Україну з іншими країнами, у нас не найкращі показники. В основному завдяки тому, що в багатьох країнах більшості процедур немає, які є в Україні», – говорить він.
Тамара Мельничайко впевнена, що подібні «дрібниці» цікавлять колег за кордоном і впливають на ведення бізнесу: «Навіть з боку наших японських колег є інтерес. Вони завжди цікавляться, як у нас йдуть справи, наскільки держава відкрита до діалогу. Коли ми говоримо, що у нас з тим і тим проблеми, це потім доноситься на самий вищий рівень». При цьому вказує, що спрощення ведення бізнесу «дає додатковий [стимул] іміджу нашої країни і відкриває перспективи на міжнародних ринках».
Антоненко зазначає, що занадто швидких результатів від прийняття цих кроків Україні чекати не варто. «Я думаю, результати цих законів ми зможемо дізнатися точно не в цьому, але в наступному році», – резюмує він.
Катерина Шумило
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
