4359
Ринок нерухомості України зупинився після політичної бурі: що буде далі?
— Нерухомість
Ринок нерухомості не обійшов невпинний шквал різноманітних політичних та економічних подій, які нагадують снігову кулю – чим далі котиться, тим більшою стає. А покупка житла вимагає довгострокового планування та акуратності, і доступна далеко не усім. Не дивно, що зараз більшість учасників ринку зайняли вичікувальну позицію.
Що зараз відбувається на ринку
Фахівці вже давно відмічають, що ринок нерухомості в Україні зайняв вичікувальну позицію і завмер. “Це відбулось тому, що сьогодні ринок нерухомості є сегментом, який населення використовує для збереження капіталу і це на сьогодні є альтернативою депозитам. Також ринок нерухомості дуже сильно інтегрований у фінансову систему і залежить від коливань національної валюти. Тому сьогодні ця нестабільність, яка відбувається у країні, відповідно напряму впливає на ринок нерухомості. Але ми не відмічаємо ніякої паніки на ринку нерухомості. Всі операції, які сьогодні проходять на ринку – це абсолютно заплановані операції”, – пояснює президент Асоціації фахівців з нерухомості України Сергій Злидень.
В Криму фахівець відмітив підготовчий етап до операцій купівлі-продажу. “Частина українців хочуть продати нерухомість з перенесенням капіталу на материкову частину. Частина росіян хочуть там купувати нерухомість. Але враховуючи, що провести там угоди юридично неможливо, тому це така пуста трата часу. Інший сегмент в Криму – це оренда. Дехто з ріелторів кажуть прямо, деякі неохоче і з обережністю, але дійсно ранній літній сезон однозначно де-факто зірваний. Немає того руху, того бронювання, готелі стоять пусті. Усі сподіваються на те, що сезон буде пізнім. Однак, враховуючи кліматичні умови Криму, говорити про пізній сезон – це говорити, що сезон там не відбудеться”, – розповів експерт. Поки що ж на кримському ринку нічого не відбувається.
Ринок нерухомості на сході країни буквально два-три дні тому був стабільним, проте сьогодні там з політичних причин ситуація дуже складна. “Говорити про операції на ринку нерухомості в останні тижні не доводиться. А такий південний регіон, як Одеса, непогано себе почуває. Незважаючи на всю негативну агітаційну істерію, яка ведеться відносно України, ринок там не падає. Зараз можна зробити такий акцент, що Одеса готується прийняти сезон відпочивальників. І скоріше за все, так воно і буде”, – відмічає Злидень.
Непогано йдуть справи і західних та центральних регіонів. “Західні регіони зараз знаходяться у стані стабілізації та збільшення транзакцій на території цих регіонів. Особливо це стосується Львова – там відбувається певне пожвавлення, інтерес до цього міста з боку найближчих інвесторів: Польщі, Чехії, Словаччини”, – аналізує він. “Якщо політична обстановка буде стабільною, то ми думаємо, що десь восени, в листопаді, ми вже відчуємо вплив прямого інвестиційного попиту, в першу чергу на первинному ринку, в столиці та в містах-мільйонниках”.
Проблеми столиці
Життя киянам ускладнює такий собі монстр, якого породило Міністерство юстиції України, розповідає Дмитро Корчев, керівник Київського регіонального відділення АФНУ. За його словами є п’ять китів, які тримають ринок нерухомості: нотаріат, Державна реєстраційна служба, Державне агентство земельних ресурсів, технічна інвентаризація і Державна архітектурно-будівельна інспекція України (ДАБК).
“При міністрі юстиції Лавриновичу до роботи було допущено масу непідготованих нотаріусів. Ці нотаріуси не можуть проконсультувати людей, вони дилетанти. До того ж, в нотаріаті божевільні завищені розцінки. Зверну увагу: в Державній реєстраційній службі подати документи на реєстрацію коштує 350 грн (на одну людину, один запис у держреєстрі – ред.), у нотаріуса – 800-1600 грн за один запис. Тобто, якщо це сім’я з чотирьох осіб – потрібно викласти близько п’яти тисяч гривень для того, аби ці прізвища з’явились у держреєстрі. Це несерйозні цифри – це грабунок серед білого дня”, – розповів Корчев.
“Далі – у Державній реєстраційній службі люди по кілька діб сидять, ночують на місці для того, аби подати документи на реєстрацію. Це породило ринок тіньових послуг – за 200$ можна увійти в цю систему без черги. По закону отримати документи можна через 14 днів, а реально – через місяць чи навіть два. Добитись пояснень немає від кого, усі двері броньовані, на все одна відповідь – ідіть дивіться в Інтернеті. А якщо це бабуся семидесяти років – що тоді?”, – каже експерт.
Не кращим чином йдуть справи і у Державному агентстві земельних ресурсів: тут чергу треба займати з 5 ранку, і можливо в 12 є шанс потрапити у потрібний кабінет. “Документи здаються безплатно, але термін виконання – півтора місяці. Хоча декларують – через місяць. Потім знову черга з шостої ранку до іншого віконця із додатковими папірцями, які ти здав – і потім можливо отримав. І ця механіка незрозуміла для нормальної людини. Спеціалісти ще якось розбираються, а звичайний рядовий громадянин – він стає в глухий кут. Для чого це так зроблено? Бо знову є “рішали”, які за гроші і хабарі усе роблять. Для порівняння, коли ліквідували БТІ за те, що вони хабарники, там за 200 гривень можна було усе зробити. А сьогодні – 200$, і це ти лише пройдеш без черги. Мінюст просто породив монстра, який на усіх цих етапах збирає гроші і люди не можуть нормально отримати послуги”, – резюмує Корчев.
“Для прикладу, одна моя клієнтка потрапила в лікарню, і вирішила поки не пізно оформити дарування квартири на доньку. Ми порахували – це по мінімуму 16 тис. грн. А жінка – пенсіонерка із пенсією 1200 грн., їй потрібно два роки збирати, аби оформити дарування на свою ж доньку”, – розповідає фахівець. Що примітно, із цих 16 тис. лише 2 тис. підуть державі. Все решта – це дохід нотаріату.
Українець із зарплатою 3 тис. гривень – не покупець на ринку нерухомості
За підсумками 2013 року ціни на нерухомість не змінилися і залишилась на тому ж самому рівні – тобто, залишилися недоступними більшості українців. “Що б не говорили, що ціни завищені, усе погано, середній українець із зарплатою 3000 гривень не може собі дозволити покупку. Але він ніколи і не міг собі дозволити купити нерухомість. І у найближчому майбутньому і не зможе дозволити собі щось купити, тому що людина із зарплатою 3 тис. гривень не є покупцем на ринку нерухомості, нажаль”, – відмічає керівник комітету з інформаційних технологій і аналітики АФНУ Едуард Бразас.
“Річ у тому, що навіть середньостатистичний європеєць не може взяти і купити собі будинок. І середній американець також не може взяти сто тисяч доларів і купити собі якесь житло. Але там є все необхідне для того, аби отримати ці кошти для покупки будинку. Там є діючі програми, які дозволяють людині буквально за два-три дні вирішити свою житлову проблему. І наша проблема не в тому, щоб грубо кажучи накачати наш народ грошима, аби вони могли купувати по кілька квартир. Ні, потрібно створити усі ті умови і програми для того, аби українець міг на прийнятних умовах вирішити питання з фінансами для придбання того чи іншого житла”, – додає Сергій Злидень.
В Україні з наближенням виборів одразу спливають два популістських закони: “Соціальне житло” та “Доступне житло”. “Сьогодні ці два закони не працюють з однієї простої причини – тому що немає грошей у бюджеті. Ці програми – капіталомісткі. Якщо будуть кошти – тоді будуть працювати і ці програми. А коли коштів немає, і коли здається лише один будинок в квартал – тоді це чиста корупційна схема, не більше того. Тому дані програми мають працювати лише в тому випадку, якщо туди буде направлено приватний капітал, буде створена інвестиційна привабливість даних програм. Однак, цього не відбувається, інвестиційна привабливість у нас в країні важка, та і чи є сенс розвивати ці програми з прямими приватними інвестиціями? Оскільки приватні інвестиції – це отримання в першу чергу прибутку, і ні про яке покращення соціальної сфери мова не йде”, – пояснив він.
Вихід із ситуації експерт бачить у розвитку фінансової системи. “Потрібно дати людям доступні гроші через систему іпотеки. Аби людина могла отримати гроші і сама ними розпорядитися, вирішити, що купувати і де. Головне – оживити фінансову систему. Ринок нерухомості оживе автоматично. До речі, у всіх цивілізованих країнах працює саме ця схема – фінансова”, – підсумував Злидень.
Сценарій “усе пропало”
У наступному році експерти очікують зменшення кількості угод у два рази та падіння цін на 10-15%. . “Зазвичай кажуть, що є оптимістичний сценарій і сценарій “усе пропало”. І зараз ми рухаємось до ось цього другого сценарію, тому що песимістичний прогноз починає виглядати оптимістичним”, – жартує Едуард Бразас.
За словами фахівця, песимістичний сценарій такий – і до виборів, і після виборів ринок нерухомості буде штормити, і житло буде третьою чи п’ятою річчю, про яку люди будуть думати. Ситуація буде схожою із нинішньою: коли мова йде про виживання, ніхто не розпиляє увагу на планування на роки вперед.
Ринок нерухомості можна назвати таким собі “клубом для вибраних”. За дослідженнями Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, в 2013 році майже чверть українців – 25,6% -за рівнем своїх доходів є бідними. Іще 2,9% українців живуть за межею бідності. Тому сміливо можна сказати, що задоволення купити власні квадратні метри третині населення України недоступне. І підсумовуючи усі перелічені вище фактори, сценарій “усе пропало” – цілком реалістичний.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
