8080
Хто винен у катастрофічному знеціненні гривні, і що робити українцям?
— Валюта
За три місяці від початку року офіційна девальвація гривні склала 62%. За розрахунками Держкомстату, базова інфляція в україні за березень 2014 р. прискорилась до 2,1% порівняно з базовою дефляцією 0,2% в лютому 2014 р. Що спричинило таке зниження курсу нашої національної валюти – напружене політичне тло, некомпетентність нового уряду чи навмисні дії?
В Україні вже не повзуча, а галопуюча девальвація. Причин цьому багато, зокрема – зовнішньополітична дестабілізація з боку Росії, відмічає екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко. “Але ми маємо розуміти, що є країни, які постійно живуть в умовах дестабілізації і навіть війни. Це Ізраїль, наприклад. Але це не заважає Ізраїлю тримати в порядку фінанси, банківську систему і відносну курсову стабільність. Це дає привід для оптимізму нам – для цього треба зрозуміти, що навіть в умовах нестабільної політичної ситуації можливо тримати під контролем фінансову і банківську систему. Це важче, але це можливо”, – переконаний він.
Причини
Передумови для девальвації гривні вже були. “Минула влада довела курс до 9 грн/$. Політика Росії по дестабілізації ситуації в Україні – це курс 10 грн/$. Те, що вище 10 – це вже внутрішня некомпетентність. Це помилки гуманітарної та фінансової економічної політики нового уряду. Про це треба прямо говорити, аналізувати, що було зроблено не так і що треба зробити, щоб ці помилки виправити”, – додав Савченко. На його думку безпосередньою причиною стрімкої девальвації гривні став перехід до політики плаваючого курсу без опанування політики інфляційного таргетування. “Ми не контролюємо емісію, не контролюємо курс і ціни. В таких умовах не тільки українська фінансова економічна і банківська система буде дестабілізована, а й будь-яка інша”, – вважає він.
Іще одним фактором послугувало рефінансування комерційних банків. “Деякі комерційні банки зараз отримали велике рефінансування під 6-7% або під 8-10% річних. І ось я, наприклад, комерційний банк. Я отримав у таких умовах мільярд гривень. Пішов на ринок і поміняв по курсу 10 грн/$, отримав таким чином 100 млн. дол. А через місяць – продав цю валюту вже по курсу 13 грн/$. І заробив на цих операціях 30 млн. за один місяць. Це під тисячу відсотків ефективність операції. І коли кажуть “банки спекулюють”, я у відповідь питаю – а ви б не спекулювали, якби вам дозволяли заробити тисячу відсотків річних? Але коли хтось заробляє цю тисячу відсотків, хтось втрачає. І це в основному люди, чесний бізнес, який не має доступу до ресурсів”, – пояснив Савченко.
Наступна причина, яка “опустила” гривню – це відсутність жорсткого контролю над великими валютними контрактами по експорту. “Виручка не повертається в Україну, її дуже мало. А коли якогось товару дуже мало, ціна на нього росте. Валюту не повертають, бо, по-перше, знаючи, що така м’яка політика веде до девальвації, розуміють – чим раніше я поверну гривню, тим більше я втрачу. Якби якийсь директор великого заводу повернув валютну виручку два тижні тому, він би продав 1 долар за 10 гривень, а сьогодні він повертає і отримує 13 гривень. Тому і експортери теж заробляють. Контролю над ними немає. Я не бачив жодної голосної справи по поверненню валютної виручки в Україну. В таких умовах з’являються фіктивні контракти по втечі капіталу, коли міняють валюту для того, щоб вивести її закордон, а потім ввести, коли курс буде на максимумі, і теж заробити”, – розповів він.
На думку Савченка, контролювати всі ці явища має Міністерство фінансів України разом із Національним банком України: “Ситуація критична, але підстав для такого курсу абсолютно немає. Курс рівноваги, за яким експорт став би дорівнювати імпорту біля 10 грн/$, а все, що вище 10 – це чисті втрати і рукотворні ситуації, які ми створили самі”.
”Спритний план”
Ринок має достатні запаси гривні, тому додаткове друкування валюти має свої приховані цілі, вважає екс-міністр економіки, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.
“Я думаю, що втілюється ось такий фінансовий план: наш бюджет дефіцитний на 500 млрд гривень, і уряд намагається збирати гроші, збільшуючи податки, і пробує зменшити видатки, особливо за рахунок соціальних витрат, утримання дітей наприклад. Але в нього є запасний варіант збільшення доходів бюджету і зменшення видатків. Збільшення доходів відбувається, коли зростають ціни. Інфляція у березні стрибнула дуже серйозно, офіційно на 2,5 – 3%. По окремих позиціях, наприклад, по молочній продукції – на 20% зросли ціни, і це не пов’язано з імпортом. По яйцях – на 22%. Тобто, інфляція збільшується, і ті показники, які заявлені – 12-14%, – будуть перевищені. І я нагадаю, що зростання інфляції збільшує рівень відрахувань до бюджету, зростає ПДВ, акцизи, імпортні мита. І в цих умовах легше набрати більше доходів до бюджету. Якщо інфляція буде 100% – бюджет буде повністю виконано і перевиконано”, – пояснив екс-міністр.
З іншого боку знецінення гривні допоможе погасити величезні зобов’язання на внутрішньому ринку. “В першу чергу, це погашення старих боргів, які отримувались облігаційно, по-друге, повернення ПДВ – це величезні мільярдні суми, та інші зобов’язання. На що сподівається уряд? Коли курс 8 грн/$, то скажімо 10 млрд доларів, які будуть отримані з-за кордону, будуть становити 80 млрд. гривень. А якщо курс 14, 15 чи 20 грн/$, то це 200 млрд. гривень для того, аби виконувати свої зобов’язання по видатках з бюджету на погашення боргів, повернення ПДВ, та інше. Тобто, уряд розробив собі такий спритний план, щоб збільшити бюджетний дохід за рахунок інфляції і зменшити видатки за рахунок знецінення гривні відносно долара, отримати долари і конвертувати більшість суми в гривні і виконати зобов’язання по внутрішньому своєму фінансуванню. Зовнішні борги в доларах отримали, в доларах і віддали. По внутрішнім боргам дуже вигідно зараз знизити гривню. І розплатитися не тією гривнею, а зовсім іншою, вдвічі дешевшою”, – вважає він.
“Тобто, ми вийдемо в економічному плані на такі результати: так, буде трохи краще збалансування по доходах і по видатках у бюджеті. Вся економіка при цьому буде летіти в прірву”, – підсумував Лановий.
Що робити українцям?
Зберегти свої гроші від знецінення в таких умовах дуже складно. І для того, аби мінімізувати свої втрати від інфляції та девальвації, кращий вихід – це здійснити ті покупки, які були давно заплановані, але все відкладались. “Якщо залишити гривню лежати вдома – це найгірший варіант. Треба або покласти її в банк, або купувати щось, що ви хотіли купити через два роки, наприклад телевізор. Купуйте його зараз, тому що вашої гривні не вистачить і на пів телевізора через місяць”, – радить Лановий.
Пересічні українці опинились у безвихідній ситуації, погоджується Савченко. “Інфляція – це податок на заощадження українців і на їх зарплату протягом трьох місяців. Тому що зарплату можуть підвищити місяці через три-чотири, тому що грошей немає ні у кого. Це стосується і девальвації – це теж податок на бідних людей. Інфляція, девальвація – це ознаки слабкої влади. Вона вдається до вирішення своїх проблем за рахунок інфляції та девальвації”, – відмітив експерт. Рятувати ж свої гривневі кошти від знецінення радить також за рахунок виважених покупок.
“Якщо є якісь товари, які можуть зберігатися достатньо довго і вони вам потрібні – купуйте. Вірогідні два сценарії – влада дослухається, почне діяти і курс долара відкотиться. Або ж інший – влада не буде звертати уваги, діятиме, як діяла, і долар вже буде 14 гривень, скажімо. І цю вірогідність кожен має оцінювати сам: почекати, чи купувати долар, євро чи якийсь довгостроковий товар, який вам потрібен”, – вважає він.
На його думку, в умовах інфляції люди купують багато непотрібних товарів, витрачають свої і так вже знецінені заощадження нераціонально. “І тому треба сісти, продумати свою політику на один день, на два дні. Варіант для тих, у кого є великі заощадження гривневі: здешевлення квартир. Цінам теж немає куди рости, бо у людей немає грошей. Вони не можуть купувати у два рази дорожче. І наприклад, хтось дешево викидає на ринок квартиру, про яку ви довго думали. Якщо вона вам потрібна – ви можете її купити”, – підсумував він.
Найкращий вихід зараз – це вимагати від уряду адекватної фінансової політики, радять експерти. Однак, мітингувати в таких політичних умовах не варто, це рівносильно розхитуванню човна, який і так пливе по бурхливих водах.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
