8081
Хто винен у катастрофічному знеціненні гривні, і що робити українцям?
— Валюта
За три місяці від початку року офіційна девальвація гривні склала 62%. За розрахунками Держкомстату, базова інфляція в україні за березень 2014 р. прискорилась до 2,1% порівняно з базовою дефляцією 0,2% в лютому 2014 р. Що спричинило таке зниження курсу нашої національної валюти – напружене політичне тло, некомпетентність нового уряду чи навмисні дії?
В Україні вже не повзуча, а галопуюча девальвація. Причин цьому багато, зокрема – зовнішньополітична дестабілізація з боку Росії, відмічає екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко. “Але ми маємо розуміти, що є країни, які постійно живуть в умовах дестабілізації і навіть війни. Це Ізраїль, наприклад. Але це не заважає Ізраїлю тримати в порядку фінанси, банківську систему і відносну курсову стабільність. Це дає привід для оптимізму нам – для цього треба зрозуміти, що навіть в умовах нестабільної політичної ситуації можливо тримати під контролем фінансову і банківську систему. Це важче, але це можливо”, – переконаний він.
Причини
Передумови для девальвації гривні вже були. “Минула влада довела курс до 9 грн/$. Політика Росії по дестабілізації ситуації в Україні – це курс 10 грн/$. Те, що вище 10 – це вже внутрішня некомпетентність. Це помилки гуманітарної та фінансової економічної політики нового уряду. Про це треба прямо говорити, аналізувати, що було зроблено не так і що треба зробити, щоб ці помилки виправити”, – додав Савченко. На його думку безпосередньою причиною стрімкої девальвації гривні став перехід до політики плаваючого курсу без опанування політики інфляційного таргетування. “Ми не контролюємо емісію, не контролюємо курс і ціни. В таких умовах не тільки українська фінансова економічна і банківська система буде дестабілізована, а й будь-яка інша”, – вважає він.
Іще одним фактором послугувало рефінансування комерційних банків. “Деякі комерційні банки зараз отримали велике рефінансування під 6-7% або під 8-10% річних. І ось я, наприклад, комерційний банк. Я отримав у таких умовах мільярд гривень. Пішов на ринок і поміняв по курсу 10 грн/$, отримав таким чином 100 млн. дол. А через місяць – продав цю валюту вже по курсу 13 грн/$. І заробив на цих операціях 30 млн. за один місяць. Це під тисячу відсотків ефективність операції. І коли кажуть “банки спекулюють”, я у відповідь питаю – а ви б не спекулювали, якби вам дозволяли заробити тисячу відсотків річних? Але коли хтось заробляє цю тисячу відсотків, хтось втрачає. І це в основному люди, чесний бізнес, який не має доступу до ресурсів”, – пояснив Савченко.
Наступна причина, яка “опустила” гривню – це відсутність жорсткого контролю над великими валютними контрактами по експорту. “Виручка не повертається в Україну, її дуже мало. А коли якогось товару дуже мало, ціна на нього росте. Валюту не повертають, бо, по-перше, знаючи, що така м’яка політика веде до девальвації, розуміють – чим раніше я поверну гривню, тим більше я втрачу. Якби якийсь директор великого заводу повернув валютну виручку два тижні тому, він би продав 1 долар за 10 гривень, а сьогодні він повертає і отримує 13 гривень. Тому і експортери теж заробляють. Контролю над ними немає. Я не бачив жодної голосної справи по поверненню валютної виручки в Україну. В таких умовах з’являються фіктивні контракти по втечі капіталу, коли міняють валюту для того, щоб вивести її закордон, а потім ввести, коли курс буде на максимумі, і теж заробити”, – розповів він.
На думку Савченка, контролювати всі ці явища має Міністерство фінансів України разом із Національним банком України: “Ситуація критична, але підстав для такого курсу абсолютно немає. Курс рівноваги, за яким експорт став би дорівнювати імпорту біля 10 грн/$, а все, що вище 10 – це чисті втрати і рукотворні ситуації, які ми створили самі”.
”Спритний план”
Ринок має достатні запаси гривні, тому додаткове друкування валюти має свої приховані цілі, вважає екс-міністр економіки, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.
“Я думаю, що втілюється ось такий фінансовий план: наш бюджет дефіцитний на 500 млрд гривень, і уряд намагається збирати гроші, збільшуючи податки, і пробує зменшити видатки, особливо за рахунок соціальних витрат, утримання дітей наприклад. Але в нього є запасний варіант збільшення доходів бюджету і зменшення видатків. Збільшення доходів відбувається, коли зростають ціни. Інфляція у березні стрибнула дуже серйозно, офіційно на 2,5 – 3%. По окремих позиціях, наприклад, по молочній продукції – на 20% зросли ціни, і це не пов’язано з імпортом. По яйцях – на 22%. Тобто, інфляція збільшується, і ті показники, які заявлені – 12-14%, – будуть перевищені. І я нагадаю, що зростання інфляції збільшує рівень відрахувань до бюджету, зростає ПДВ, акцизи, імпортні мита. І в цих умовах легше набрати більше доходів до бюджету. Якщо інфляція буде 100% – бюджет буде повністю виконано і перевиконано”, – пояснив екс-міністр.
З іншого боку знецінення гривні допоможе погасити величезні зобов’язання на внутрішньому ринку. “В першу чергу, це погашення старих боргів, які отримувались облігаційно, по-друге, повернення ПДВ – це величезні мільярдні суми, та інші зобов’язання. На що сподівається уряд? Коли курс 8 грн/$, то скажімо 10 млрд доларів, які будуть отримані з-за кордону, будуть становити 80 млрд. гривень. А якщо курс 14, 15 чи 20 грн/$, то це 200 млрд. гривень для того, аби виконувати свої зобов’язання по видатках з бюджету на погашення боргів, повернення ПДВ, та інше. Тобто, уряд розробив собі такий спритний план, щоб збільшити бюджетний дохід за рахунок інфляції і зменшити видатки за рахунок знецінення гривні відносно долара, отримати долари і конвертувати більшість суми в гривні і виконати зобов’язання по внутрішньому своєму фінансуванню. Зовнішні борги в доларах отримали, в доларах і віддали. По внутрішнім боргам дуже вигідно зараз знизити гривню. І розплатитися не тією гривнею, а зовсім іншою, вдвічі дешевшою”, – вважає він.
“Тобто, ми вийдемо в економічному плані на такі результати: так, буде трохи краще збалансування по доходах і по видатках у бюджеті. Вся економіка при цьому буде летіти в прірву”, – підсумував Лановий.
Що робити українцям?
Зберегти свої гроші від знецінення в таких умовах дуже складно. І для того, аби мінімізувати свої втрати від інфляції та девальвації, кращий вихід – це здійснити ті покупки, які були давно заплановані, але все відкладались. “Якщо залишити гривню лежати вдома – це найгірший варіант. Треба або покласти її в банк, або купувати щось, що ви хотіли купити через два роки, наприклад телевізор. Купуйте його зараз, тому що вашої гривні не вистачить і на пів телевізора через місяць”, – радить Лановий.
Пересічні українці опинились у безвихідній ситуації, погоджується Савченко. “Інфляція – це податок на заощадження українців і на їх зарплату протягом трьох місяців. Тому що зарплату можуть підвищити місяці через три-чотири, тому що грошей немає ні у кого. Це стосується і девальвації – це теж податок на бідних людей. Інфляція, девальвація – це ознаки слабкої влади. Вона вдається до вирішення своїх проблем за рахунок інфляції та девальвації”, – відмітив експерт. Рятувати ж свої гривневі кошти від знецінення радить також за рахунок виважених покупок.
“Якщо є якісь товари, які можуть зберігатися достатньо довго і вони вам потрібні – купуйте. Вірогідні два сценарії – влада дослухається, почне діяти і курс долара відкотиться. Або ж інший – влада не буде звертати уваги, діятиме, як діяла, і долар вже буде 14 гривень, скажімо. І цю вірогідність кожен має оцінювати сам: почекати, чи купувати долар, євро чи якийсь довгостроковий товар, який вам потрібен”, – вважає він.
На його думку, в умовах інфляції люди купують багато непотрібних товарів, витрачають свої і так вже знецінені заощадження нераціонально. “І тому треба сісти, продумати свою політику на один день, на два дні. Варіант для тих, у кого є великі заощадження гривневі: здешевлення квартир. Цінам теж немає куди рости, бо у людей немає грошей. Вони не можуть купувати у два рази дорожче. І наприклад, хтось дешево викидає на ринок квартиру, про яку ви довго думали. Якщо вона вам потрібна – ви можете її купити”, – підсумував він.
Найкращий вихід зараз – це вимагати від уряду адекватної фінансової політики, радять експерти. Однак, мітингувати в таких політичних умовах не варто, це рівносильно розхитуванню човна, який і так пливе по бурхливих водах.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
НБУ пом’якшив валютні обмеження для малого бізнесу та українців за кордоном
Іноземні інвестори масово страхують ризики від падіння долара
Євро зріс до чотирирічного максимуму відносно долара — Reuters
Скільки коштуватимуть 100 доларів в Україні: прогноз до 21 вересня
Який прогноз курсу долара та євро на 2025 — 2026 роки (проєкт бюджету)
Чого очікувати від курсу цього тижня — думка банкірки
