Чи допоможе Україні списання свого державного боргу?
Зовнішній борг України склав 27,9 млрд доларів станом на початок цього року, з них 19,3 млрд доларів – це заборгованість по державних облігаціях. І Україна на шляху до того аби отримати у борг іще 15 млрд доларів від МВФ. Чи потрібно уряду спробувати домогтися списання частини цих боргів? І чого буде більше: користі чи шкоди?
Приклад близького сусіда – Польща
Один з наших найближчих наших сусідів, Польща, мала найбільшу зовнішню заборгованість серед колишніх соціалістичних країн: у 1990 р. вона дорівнювала 49 млрд. дол. Однак, країні вдалося укласти угоди про реструктуризацію зовнішнього боргу як з офіційними кредиторами, так і з комерційними банками. А згодом, у 1991 р. Польща уклала угоду з Паризьким клубом, яка дозволила досягнути 50% скорочення самої заборгованості та її реструктуризації до 2009 р. Так, наприкінці 1993 р. зовнішня заборгованість Польщі дорівнювала вже 47,1 млрд. дол. Частина залишеного боргу була пролонгована на 19 – 23 роки з пільговим періодом у 4 – 12 років із прогресивною шкалою амортизації, що забезпечує лише поступове зростання навантаження з обслуговування боргу. Причому польський борг знижувався в два етапи під наглядом МВФ за дотриманням Польщею прийнятих на себе зобов’язань стосовно здійснення ринкових реформ.
Однак, з 2007 року борги країни знову поповзли вгору і на початку 2014 року держборг країни вже становив 51,6% від ВВП – 276,1 млрд. дол.
Греція – мінус 107 мільярдів євро боргу
У лютому 2012 року країни єврозони і власники грецьких держпаперів домовились про списання 50% боргу Греції, аби понизити фінансові зобов’язання країни до “підйомного” рівня. Крім того за підсумками саміту зони євро, стабілізаційний фонд країн єврозони було збільшено до 1 трлн євро (1,4 трлн доларів).
Держборг країни становив близько 350 млрд євро, або близько 160% ВВП.
Якби не списання 50-60% боргів, сумарні потреби Греції в зовнішньому фінансуванні до кінця цього десятиліття могли б досягнути понад 250 млрд євро. Водночас із списанням частини боргу, парламент Греції ухвалив пакет заходів жорсткої економії бюджетних коштів, який передбачає подальше скорочення пенсій і зарплат.
Удар по репутації
Держборг України у порівнянні з іншими не дуже великий – всього-на-всього 40% ВВП, і просити списати такий держборг просто непристойно, вважає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень “CASE-Україна” Дмитро Боярчук.
“У Греції боргів було за 100%ВВП і в них не було іншого виходу. І потім, що значить – списувати борги? Ці гроші комусь належать. Це вкладники, західні інвестори, які вкладають не свої кошти, а гроші якихось інших людей. Крім того, у нас борг майже наполовину внутрішній. І як його списувати – зовнішній чи внутрішній? Якщо внутрішній – тоді хто відмовиться від свого депозиту?”, – міркує Боярчук.
Списування боргів – це вже останній крок, переконаний експерт. “Після цього з країною дуже довго ніхто не буде мати справ. Це не питання для нашого рівня боргу, це питання навіть не буде розглядатися. 40% ВВП – вважається, що такий борг можна виплатити і обслуговувати. А якщо країна в якийсь момент оголошує дефолт – це не списання боргів, а їх реструктуризація на якийсь довший період, за умови, що країна виконає ті чи інші умови. А списання боргів – це безпрецедентні такі речі, вони дуже рідко відбуваються. І це не наша ситуація”, – підсумував він.
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко також мало вірить у доцільність подібних ініціатив. “Я думаю, що пробувати взагалі можна все, що завгодно, але вірити в успіх того, що Україні спишуть зовнішні борги, я б не став. Більше того, я вважаю, що це взагалі неправильна стратегія – вважати, що борги спишуть. Правильно чи неправильно використовувались гроші, розкрадали їх чи не розкрадали, – це зовсім інше питання. Але проблема у тому, що ніхто з кредиторів не хотів би давати свої гроші в кредит, знаючи, що вони потім не будуть повернені, – це раз. А друге – це явно зіграє абсолютно негативну роль для України в плані того, що в даному випадку для кредиторів все одно, хто був на чолі уряду і під які програми позичались гроші. І якщо пригадати, Україна позичала гроші досить тривалий проміжок часу, тобто, це був не один уряд. І теж важливий момент полягає в тому, що рівень боргу України все ще відповідає стійкому стану по Маастрихтським критеріям у співвідношенні обсягу боргу і обсягу ВВП”, – переконаний він.
“Тим не менш, це не означає, що не треба спробувати, але і не означає, що треба розраховувати на те, що просто хтось спише борги і ми почнемо жити з нової сторінки і будемо формувати нові борги. Зрозуміло, що хотілось би це зробити, але я слабо вірю в успіх такого напрямку руху”, – іще раз підкреслив Устенко.
До тогож, на думку експерта, в даному випадку іміджева складова теж дуже важлива. “У фінансовому світі це буде сприйнято як негативна річ. І краще не ламати дрів і намагатися самим робити наше домашнє завдання. Ніхто нам не допоможе, окрім нас самих – і в плані боргів, і в плані зростання”, – вважає він. “Дуже багато боргів, які є в України – це борги приватних кредиторів, які купували наші євробонди. І навіщо тоді брали в борг? Навіщо зараз беремо в борг? От питання, яке у них може виникнути. Я не бачу аргументів “за” у даному випадку”, – додав експерт.
Загроза інтервенції може служити для укріплення української позиції з точки зору пошуку політичної чи військової підтримки, кредитних ресурсів, які потрібні для негайного реформування української економіки, послугувати прискоренням для отримання кредитних коштів, але не вплинути на приватних кредиторів, вважає Устенко.
Але є одне “але”
Однак, на думку голови Комітету економістів України Андрія Новака, клопотати про списання частини держборгу варто. “Є два світових об’єднання – Паризький клуб, це об’єднання урядів-кредиторів і Лондонський клуб – об’єднання банків-кредиторів, і те, що ми називаємо “приватним кредитуванням” робиться через банки. І прохання про списання державного боргу подається у обидва ці клуби. Наприклад, за історію Паризького клубу з 56-го року було укладено 400 угод на реструктуризацію і списання державного боргу абсолютно різним країнам на загальну суму списаних боргів біля 700 млрд. дол”, – розповів Новак.
Так, рівень боргу України за критеріями низький, але договірні бази цих організацій не є статичними, їх можна змінювати, вносити нові положення, розглядати питання у зв’язку з особливими обставинами, які зараз, наприклад, є в Україні, переконаний експерт. “Це і численні жертви внаслідок політичної кризи і загроза інтервенції з боку сусідньої держави”, – пояснив Новак.
“У спокійний час – так, це нанесло б великий удар по іміджу. Але в тих обставинах, які є, коли вже 5 місяців Україна – тема №1 у світі, і на політичному рівні Україні у всьому світі допомагають і співчувають, коли весь світ сприймає Україну як миролюбивий і свободолюбивий народ, який висловлює бажання належати до демократичної спільноти, і ще одним окремим фактором стала агресія РФ, яка здійснила анексію території, – світом ці обставини сприймаються як об’єктивні і в цьому контексті списання Україні частини боргу виглядає логічним і не може викликати якихось негативних іміджевих змін. Я думаю, весь світ розуміє, що українські обставини дуже важкі. До того ж є і присутність величезних російських армій на українських кордонах – в таких умовах виконувати фінансові забов’язання складно”, – вважає він.
Якщо Україні спишуть навіть половину держборгу, її кредитні рейтинги піднімуться. Відповідно, надалі кредити можна буде залучати під набагато менші відсотки. Другий ефект – більшу частину нових кредитів можна буде спрямувати на економічний розвиток, а не на обслуговування існуючого держборгу. Якщо зараз нічого не змінювати, більша частина нових кредитів піде на обслуговування попередніх кредитів. І по-третє – з’явиться можливість формувати бездефіцитний бюджет. І не буде потреби скорочувати соціальні статті в бюджеті.
На думку Новака, влада не хоче іти на такий крок через внутрішні борги: якщо просити про списання зовнішніх, тоді треба “скосити” і внутрішні. А сваритись із крупними бізнес-структурами, у яких ці кошти були позичені, ніхто не хоче. Американський політолог Збігнєв Бжезінський раніше писав, що олігархам треба “скинутися” по мільярду на відновлення економіки України. Чим зараз не підходящий для цього момент?
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною