11562
Що принесе українцям нова курсова революція від НБУ?
— Валюта
Національний банк здійснив приведення методики розрахунку відкритої валютної позиції у відповідність до міжнародних стандартів. Це означає, що відтепер офіційний курс гривні до долара США буде розраховуватися як середньозважений курс на Міжбанку. Він визначатиметься на поточний робочий день і діятиме з моменту встановлення до наступного перегляду.
Усі зміни Національний банк України привів у дію двома постановами: № 180 “Про внесення змін до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют і курсу банківських металів” та № 182 “Про приведення лімітів відкритої валютної позиції банківської системи України до міжнародних стандартів”. На думку експертів, з одного боку це було зумовлено рекомендаціями МВФ та Світового банку, а з іншого – внутрішніми потребами всередині самої країни.
“Останніми роками відбувається досить чітка тенденція переходу до плаваючого курсу в переважній більшості країн, в тому числі і внаслідок кризи, великих фіскальних дефіцитів, що ускладнює роботу системи монетарної політики. В умовах, коли центральний уряд по суті не може проводити політику курсу більш-менш близького до фіксованого, коли валютні резерви обмежені і практично немає ресурсів на інтервенції, це вимушений захід”, – вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. “Можливо потрібно було раніше все таки відпускати курс, робити менш жорстку фіксацію. І потрібно було робити це ще в минулому році, але звичайно, що це стосується вже попередньої влади, тому що вже про це говорити?”, – додав експерт.
Нацбанк не має достатньо резервів для того, щоб стримувати курс інтервенціями, переконаний голова Комітету економістів України Андрій Новак. Цим і продиктовані новації: “У нього (НБУ – ред.) просто немає іншого виходу, як відпустити курс. Поки країна не отримає перші більш-менш серйозні грошові транші обіцяних кредитів, не поповнить свої золотовалютні резерви, доти вона не зможе працювати з інтервенціями, аби стримувати знецінення гривні”, – підкреслив Новак.
Виходячи із динаміки нинішньої ситуації, ключовим фактором, який впливає на валютний ринок, є військово-політичний. І чим сильнішою буде агресія зі сторони Російської Федерації – тим більшим буде попит на тверді валюти як серед населення, так і серед бізнесменів, банкірів. “Це природна реакція – захистити свої вільні гривневі кошти і миттєво їх обмінювати на тверді валюти. Якщо ситуація і далі буде погіршуватись, то боюсь, що населення і підприємці просто кинуться знімати свої гривневі депозити, а це вже ризик обвалу всієї банківської системи”, – розповів експерт.
Переведення гривневих депозитів у валютні почалось іще взимку. За даними центру FOREX CLUB в Україні якщо в кінці грудня 2013 року доля депозитів у іноземних валютах становила 42% серед фізичних осіб, то на кінець лютого 2014 року ця цифра збільшилась до 47,5%.
“Хочеться вірити, що нижче 12 грн/$ курс не впаде. Якщо кошти від кредиторів надійдуть, то вдасться інтервенціями стримувати девальвацію. Для нашої ситуації проміжки часу від роботи місії МВФ у Києві і до фактичного отримання коштів – занадто великі. Девальвація відбувається фактично в щоденному режимі. І якщо чекати цілий місяць – то до того часу ми вже можемо мати зовсім інший курс”, – вважає Новак. На думку експерта, варто не лише чекати траншів від МВФ, а шукати інші джерела.
“Треба звертатись до урядів, де рішення приймаються швидше: американського, канадського, японського, китайського. В принципі, багато урядів готові допомагати Україні, але влада має робити запити, просити, стукати, мати наготові усі фінансові документи, доводити, що момент критичний. Тому що для нашої ситуації чекати коштів МВФ – це надто довго”, – ще раз підкреслив експерт.
Окрім того, введені методики утворення курсу не почнуть одразу працювати ефективно. “Це все добре працює в умовах, якщо визначена стійкість і стабільність, оскільки для ведення підприємництва, особливо довгостроково, особливо інвестиційної діяльності, потрібно, щоб кожен бізнесмен, кожен інвестор мав чітке розуміння розвитку основних макроекономічних індикаторів, зокрема – валютного курсу, для того, щоб розраховувати як ризики, так і вигоди, збитки, тощо”, – пояснює Василь Юрчишин.
“Тому впровадження того, що курс буде не фіксованим, як колись, і не коридорний, як казали, а умовно кажучи, чисто ринковий, який буде визначатися за умовами торгів – це не вирішує, на жаль, питання якихось орієнтирів. Щоденний курс може бути підданий впливу як деяких фундаментальних показників, наприклад, постійне погіршення платіжного балансу, різке здорожчання зовнішніх критичних цін, це та ж вартість нафти чи газу, тобто таких довгострокових стратегічних напрямків, так і короткострокових коливань, в тому числі, це може бути пов’язане з спекулятивними чи арбітражними намірами”, – вважає експерт. Тому Національному банку потрібно водночас чітко заявити про те, наскільки буде активною політика центрального банку на валютних ринках.
“Чи центральний банк повністю звільняється від регулювання курсу – за деякими виключеннями, чи все таки центральний банк буде намагатися створити певні умови зменшення валютних коливань. Саме від того, щоб давати чіткі зрозумілі сигнали економічним агентам. В багатьох країнах для цього застосовувалось те, що називається, інфляційним таргетуванням”, – розповів Юрчишин.
Значною мірою для розвинених країн це полягає в наступному: визначається цільовий орієнтир інфляції – 2%, плюс-мінус відсоток – і центральний банк через свої монетарні інструменти намагається спрямувати економічну діяльність так, аби цей рівень інфляції був близький до цільового. Або визначається рівень сприяння підприємництву, для того, аби забезпечити певний рівень зайнятості.
“Це в жодній країні швидко втілити не вийде, а у нас – це тим більше не вийде, тому що для того, аби така монетарна політика була успішною, потрібно щоб не менш успішною була фіскальна політика. Нажаль, ми живемо в умовах постійних фіскальних дефіцитів, які потребують фінансування, в тому числі через фінансування центрального банку. Це буде все вимагати великої кількості додаткової роботи, тому очікувати, що раптом все зміниться – дуже передчасно, м’яко кажучи”, – прогнозує експерт.
“Більше того, потрібно, щоб економічні агенти побачили, що центральний банк дійсно підкріплює такі декларативні тези практичними засобами. Знову ж таки, чи це політика процентної ставки, чи це політика інтервенцій, чи це політика контролю за діяльністю банківської системи, чи контролю за потоком капіталів – тут поле діяльності необмежене. Але потрібно, щоб економічні агенти досить чітко зрозуміли і оцінили напрями діяльності центрального банку, тоді зможемо говорити про те, що система плаваючого курсу відповідає реаліям і не перешкоджає економічним агентам планувати свою як коротко- так і довгострокову діяльність”, – підсумував Юрчишин.
У перший же день дії постанов Нацбанк посеред дня змінив офіційний курс валют – “опустив” гривню на 38 коп. Схоже, що до такої еквілібристики курсу доведеться звикати. І пора б регуляторові дійсно прояснити свою позицію – чи він повністю відмовився від впливу на формування курсу національної валюти, як це зробили США, чи все ж періодичні корективи курсу будуть?
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
