486
Фінансові результати українського АПК у 2013 році
— Аграрний ринок
Держстат відзвітував про фінансові результати аграрного комплексу за 2013 рік. Вони в два рази гірші, ніж роком раніше. За попередніми даними відомства, прибуток сільгосппідприємств від профільної діяльності становить 12,5 млрд гривень проти 24,1 млрд в 2012 році. Рентабельність скоротилася з 20,2% роком раніше до 11,5% (цей показник не враховує бюджетні дотації та суми держпідтримки).
“У плюсі” за підсумками року залишилися 66,9% сільгосппідприємств, тоді як в 2012 р. прибутковими були 74,6%. Рентабельність виробництва зернових і зернобобових культур – всього 1,7% мінімальний за всю новітню історію країни показник.
Олександр Одосій, начальник відділу АПК «Держзовнішінформ», коментуючи офіційні аграрні результати-2013 називає серед причин, що зумовили негативний фінансовий тренд галузі в тому числі і погодні умови. Затяжні дощі у вересні – початку жовтня призвели до значного зростання вологості кукурудзи – в середньому від 20% до 28%, соняшнику – від 12% до 20% і соєвих бобів – в середньому від 14% до 24%. Цим скористалися власники елеваторів, які підняли ціни на сушку цих культур від 22 до 30 грн/т, а в деяких регіонах зростання тарифів становило 60-70 грн/т.
«За таких витрат виробництво кукурудзи стало або низькорентабельним, або нерентабельним і частина аграріїв отримала збитки», – говорить Одос. – Саме тому такий низький показник із зернових культур – 1,7%».
При цьому він підкреслює, що під час звітності підприємства можуть занижувати результати господарювання. «Офіційно показувати великий прибуток готові тільки 100% фанати або зацікавлені особи – наприклад, агрохолдинги, які вийшли на IPO або SPO», – говорить він.
Представники аграрних компаній – як найбільшого в країні холдингу, так і рядових фермерів – в один голос стверджують, що реальні показники мають мало спільного з «середнім по палаті». «Ясна річ, в 2013 році рентабельність впала, але дуже багато чого залежало від того, хто яку культуру сіяв, – каже Ігор Петрашко, заступник генерального директора холдингу Ukrlandfarming. – У нас є маса підприємств, які ледве зводять кінці з кінцями, а є підприємства, які дуже успішні».
За його словами, рентабельність Ukrlandfarming також знизилася, але не катастрофічно. Точні показники рентабельності будуть опубліковані у звіті через кілька місяців. «Але зрозуміло, це двозначна цифра», – говорить він. За словами Петрашка, навіть з найбільш проблемної культури сезону – кукурудзі – холдинг був у відчутному плюсі. За врожайності приблизно 8,5 тонн з гектара за ціною $200, і витрат близько $700, маржинальність культури була високою.
Не нарікає на фінрезультати і кримський аграрій Сергій Тур, голова кримської асоціації фермерів і приватних землевласників, хоча обмовляється, що в цілому по регіону показники могли значно коливатися. «Якщо інформація для банку, то рентабельність зазвичай завищують. Іноді як справжні показники занижуються, щоб ніхто не знав їх і не зазіхав на господарства цих людей. Але за великим рахунком, цього року мова про рентабельність не повинна була йти», – каже він. За його суб’єктивною оцінкою, реальний показник рентабельності на півострові був значно нижчий за 12%, про які говорить Держстат. «У моїй компанії – близько 20%», – уточнює він.
Хто в цілому погоджується з офіційною статистикою – так це тваринники. На думку Миколи Бабенка, генерального директора «Центру підвищення ефективності в тваринництві», дані Держстату повністю відображають реальний стан справ у галузі.
«Скажу навіть більше – у поточному році ситуація може стати ще гіршою. Адже до сьогодні практично ніхто не займається системною модернізацією та організацією виробництва з максимальною ефективністю (прибутком), – говорить він. – В Україні тваринництво було і залишається неконкурентоспроможним в плані собівартості та ефективності порівняно з іншими країнами, в першу чергу, з ЄС». На тлі куди більш маржинального експорту сировини, кількість бажаючих займатися тваринництвом скорочується. «Подорожчання кормів і збільшення витрат на реконструкцію роблять цей бізнес взагалі інвестиційно непривабливим. Адже в 1 кілограмі свинини 1/3 вартості займають витрати на модернізацію обладнання і основні кошти, – каже він.
Жан-Жак Ерве, радник правління з сільськогосподарських питань «Креді Агріколь банк» відзначає, що частка проблемних агрокредитів в 2013 році збільшилася. «Це був цікавий рік, оскільки врожайність зросла. Однак у липні ціни сильно впали і потім лише незначно зросли наприкінці року», – говорить він. Він запевняє, що банк не знизив активності на агроринку через кон’юнктуру: «Для більшості фермерів існує дефіцит можливостей залучити аграрний кредит. Це завжди – щороку – дуже складно. Ми враховуємо ситуацію, що склалася, проте не приймали рішення знижувати свою активність», – говорить він.
Анна Ковальчук, Богдан Хлимоненко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
