4969
В Україні знову з’явилися «податкові листи щастя»
— Казна та Політика
Валерія Івановича Чорного де-факто можна сьогодні вважати одним із керівників Міністерства доходів і зборів, яке ще довго перебуватиме у стані ліквідації. Його посади важко перелічити. За словами «коменданта» міністерства, а офіційно начальника управління комунікацій Мінфіну Віктора Косянчука, Чорний — не тільки голова комісій з перевірки реалізації державних бюджетів 2013—2014 років та перевірки виконання Закону «Про протидію корупції в органах міністерства доходів і зборів України», а ще й голова так званої громадської кадрової комісії міністерства, яке не тільки працює, а й оновлюється. Відповідно, він бере активну участь у підборі кадрів. А крім того, ставить питання про реформування громадської та інвестиційної рад при міністерстві, наполягає на оновленні та розширенні комунікацій з громадськістю, яка має, на його думку, здійснювати дієвий контроль за високопосадовцями міністерства, за їхніми діями або бездіяльністю, за можливим перешкоджанням бізнесу.
Косянчук розповідає, що окрім цього, Чорний працює на офіційному веб-сайті міністерства, створеному для того, щоб громадськість могла інформувати також і про зловживання «нових» чиновників, не допускати, щоб у одних забирали бізнес, а інших намагалися й далі «кришувати». «Комендант» вважає цю діяльність вкрай необхідною, бо в Україні знову з’явилися «податкові листи щастя». В них повідомляється, що знову діють сумнозвісні «площадки». Платіж — лише 9% вартості товару. До бюджету можна не платити. А ті, хто не захочуть співпрацювати таким чином, будуть покарані, повідомляють автори таких листів.
«Коли міністерством керував пан Клименко, а я був заступником голови комісії з протидії корупції при громадській раді міністерства, корупції в міністерстві начебто не було і про неї не чули й слухати не хотіли, — розповідає Чорний. — Говорили — у нас все чисто і чесно. А інформація, яка надходила від нас і до прокуратури, і до Служби безпеки та до внутрішньої безпеки відомства, залишалася без відповіді. Про неї просто забували… Ми були змушені захищати бізнес через суди, коли на нього неправомірно заводилися карні податкові справи, а потім його просто відбирали. Це був державний рейдерський інструмент, який працював на тих, хто був при владі. Сьогодні ми це все перевіряємо і повертаємо». «Але, незважаючи на ейфорію щодо перемоги Майдану, насправді «система» вчиняє нам могутній супротив, — продовжує правозахисник. — Сьогодні на поліграфкомбінаті вилучили більше ніж на 25 мільйонів гривень акцизних марок, що призначалися для фальсифікату. Згідно з документами, їх було замовлено більш ніж на 300 мільйонів. Слідчі звертаються до суду, щоб зробити обшук на підприємствах-замовниках, але у Шевченківському суді відмовляють у дозволі — вимагають спершу акт експертизи, протоколи допиту свідків тощо. Система себе захищає. Хтось із можновладців підняв трубку і забезпечив таке рішення суду. Бо ніхто від горілчаного заводу до суду не приходив».
Те саме відбувається й при перевірках деяких порушених раніше карних справ. «Слідче управління порушувало кримінальну справу проти бізнесу, а потім її й закрило. Бізнесмен свідчить: за це я дав 30 тисяч доларів хабара. Акт перевірки, який ми перевірили, не зафіксував жодних реальних порушень. Лише надумані. Та справу порушили. Але, зрозуміло, факт отримання хабара недоведений — заднім числом цього не зробиш. І система відбивається: хабар недоведений, це тільки слова. Але ж акт був фіктивний, і справу потім самі ж закрили як безпідставну. І ми запитуємо: а чому ви це зробили. Чи не підтверджує це сам факт корупції?»
Чорний стверджує, що вичистити авгієві конюшні, які залишилися після попереднього керівницта Міндоходів і зборів без підтримки бізнесу сьогодні неможливо. Він закликає підприємців не давати хабарів, а при будь-яких порушеннях з боку чиновників повідомляти на сайт. Як наслідок, чимало чиновників міністерства вже позбулися своїх посад. Особливий «клондайк» порушень, за словами громадського активіста, сьогодні на митниці. Бувають випадки, коли підприємцю просто вигідніше дати хабара, ніж проводити операції за законом. «Бізнес, з одного боку, починає думати, що давати хабарі не треба, але ще не наважується сигналізувати про вимоги хабарників», — наголошує Чорний. Він стверджує, що митниця й на сьогодні підлегла Калетнику, «вся система і його колишні підлеглі, яких зловили за руки, підтверджують: йде вказівка від нього, і вони виконують його розпорядження». «Система ще не зломлена, робота ще на стадії початку», констатує Чорний.
Він порівнює схему, за якою колись працювала компанія «Лівела» з сьогоднішніми оборудками на митниці й приходить до висновку, що нині все робиться набагато масштабніше: «Нафта завозиться не тисячами, а мільйонами тонн як давальницька сировина на переробку і без переоформлення йде на український ринок, — розповідає Чорний. — І жодного платежу в державу нема. Коли провели ревізію, я навіть думав, що там помилка в цифрах. На складах залишків у десятки разів менше, ніж мало б бути за документами. Причому все ввезено в Україну через митний пост. Питаємо у його керівника: а як ви випускали ці сотні цистерн без оформлення? Відповідає: така була вказівка. І наш ринок виповнений таким паливом».
«Це я перевіряв зараз, — розповідає фахівець із боротьби з корупцією, -і перевірка триває. Її матеріали я нещодавно віддав у внутрішню безпеку та прокуратуру для вживання відповідних рішень. Пояснень жодний митник не дав. Вони посилаються на те, що керівництва немає. І дійсно, керівник Одеської митниці Григор’єв спокійно виїхав до Росії». «Ця схема, — вказує Чорний, — завдала десятки мільярдів збитків». «Сьогодні Григор’єва вже немає, — продовжує голова комісій, — але контейнери з усіляким китайським крамом, як і раніше, без будь-якого оформлення проходять митницю. І на території України їх просто немає. Я впевнений, не буде й крайнього, який за це відповідатиме. Хоча відомі керівники, так звані куратори, які розвозили, скажімо, Києвом записочки з попередженням для правоохоронців: туди лізти не можна».
Чорний розповідає, що після втечі минулого керівництва Міндоходів і зборів у одному з «Лексусів», що його обслуговував, під купою паперів було знайдено печатку із золота й платини (вагою 300 грамів), якою бюрократи міністерства засвідчували певні документи. «Це справжній художньо-мистецький виріб, — сказав Чорний. — Зараз він знаходиться в музеї податкової служби».
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
