Бізнес у Криму: заручники ситуації


Бізнес у Криму: заручники ситуації

Російській владі знадобилося рівно п’ять днів після кримського референдуму 16 березня, щоб зробити український півострів 84-м суб’єктом Федерації. Гра йшла за заздалегідь розписаними нотами: визнання результатів, проведення необхідних юридичних процедур і голосувань у Держдумі та Раді Федерації, а потім – підписання президентом Володимиром Путіним указу про включення Криму до складу Росії. Реакція світової громадськості російських чиновників усіх рангів не цікавила.

Україна анексію Криму не визнала, але з реакцією явно запізнювалася. 20 березня 276 депутатів Верховної ради підтримали в першому читанні законопроект, за яким в Криму має бути встановлений «особливий правовий режим на тимчасово окупованих територіях», покликаний врегулювати права і свободи громадян. Депутати підтримали найрадикальніший з чотирьох законопроектів.

Спочатку за основу законопроекту був узятий грузинський варіант. Але він складався зовсім за інших історичних умов, під час військових дій. І статус території, і стан економіки докорінно відрізнялися від того, що ми маємо зараз. Юристи вважають, що механічне перенесення норм не дозволить надалі Україні належним чином відновити статус-кво і захистити себе від незаконних дій спочатку представників Республіки Крим, а потім і агресивної політики Росії.

Законопроект викликав такий собі ступор у вітчизняних юристів, тому що в нинішньому варіанті не вирішує проблем ані самих громадян, ані українського бізнесу, що працює в Криму. Особливо показовою є стаття 8, де перерахована ціла низка обмежень, які будуть вводитися на цій території.

«Наприклад, необхідність здійснення господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню тільки на підставі відповідних ліцензій. Заборона на ввезення товарів військового та подвійного призначення. Обмежується залізничне, автомобільне, морське, річкове, повітряне сполучення. Це, напевно, буде найбільшою проблемою. Досить згадати досвід Північного Кіпру, Абхазії, Придністров’я, Нагірного Карабаху. Виходить, що місцева залізниця, за великим рахунком, носитиме тільки внутрішньокримський характер. Або буде мати сполучення з півднем Росії, коли вони там міст через Керченську протоку побудують», – описує ситуацію Олексій Кот, керуючий партнер ЮФ «Антика».

Кілька десятків українських приватних і державних підприємств опинилися в правовому вакуумі. Мова йде як про великі заводи і підприємства, так і про роздрібні мережі з сотнями точок: рітейл, заправки, банківські та страхові установи.

Керівництво компаній не розуміє, кому платити податки, де підтверджувати право власності, де оформляти нові ліцензії та дозволи, якщо знадобиться, як взагалі визначати свій статус. За законопроектом, будь-яка госпдіяльність, яка здійснюється на території АРК і підлягає регулюванню, забороняється. В іншому випадку власник може бути оголошений зрадником, з усіма витікаючими юридичними наслідками.

«Я не уявляю, яким чином можна зупинити виробничі цикли і економічну діяльність, яка здійснюється на певній території, не евакуювавши потужності і саме виробництво. Мало того, що вона забороняється, встановлюється ще й кримінальна відповідальність. У цьому випадку власники бізнесу змушені будуть або перепродати його росіянам і позбутися від головного болю, або формально порушувати законодавство України», – описує перспективи Олег Малиневський, юрист компанії FCLex.

Загальна позиція юристів і власників кримських підприємств виглядає наступним чином: чекати на більш певні новини. Ось відповідь компанії ДТЕК, яка володіє 50% ВАТ «Крименерго» і підконтрольна Ринату Ахметову: «Зараз юристи компанії намагаються проаналізувати ситуацію і зрозуміти можливі варіанти дій. Як ви здогадуєтеся, ситуація досить нетривіальна, і її розгляд вимагає часу». Подібна тактика багато в чому пояснюється тим, що «Крименерго» тісно пов’язане з економікою материкової України.

Однак в результатах опитувань Forbes вже намітилися певні тенденції – те, що може працювати автономно, готове працювати під більш вигідною юрисдикцією. Так, роздрібні мережі автозаправок ОККО і WOG заявили, що продовжать роботу на Кримському півострові. Залишиться в Криму і роздрібний рітейлер «АТБ». Власник ПрАТ «​​БРОМ» Валерій Кіптик також заявив, що його робота продовжиться за нових умов. ПриватБанк, ПУМБ, «Фінанси і кредит», що мають велику кількість відділень у Криму, сьогодні намагаються обчислити кращі варіанти для бізнесу.

За інформацією вітчизняного Мінфіну, протягом тижня між референдумом і підписанням Путіним указу про приєднання найхитріші українські компанії почали масово перереєструватися в Криму. Очевидно, найбільш ризикові юристи прорахували, що ситуація з оподаткуванням вирішиться не скоро, тому можна буде деякий час працювати і не сплачувати податки взагалі. Але вже в 20-х числах березня Мінфін прийняв рішення блокувати всі подібні спроби перереєстрації.

У Держдумі зареєстрований законопроект про перехідний період, який розглядає Російська Федерація. У його рамках встановлений певний алгоритм дій для переоформлення власності, який відбуватиметься в цей період. Цей закон ще не прийнятий, але бізнес, що працює в Криму, вивчає запропоновані норми і намагається зорієнтуватися за ними. В Україні поки що такого законопроекту з алгоритмами немає.

З критикою українського законопроекту «про окуповані території» вже виступило Управління Верховного комісара ООН з питань біженців (УВКБ ООН). Фахівці управління вважають, що цей документ підсилює ризик під час переміщення з Криму і може обмежити права громадян під час внутрішнього переміщення. Крім того, він тягне за собою обмеження у сфері економічних прав, врегулювання прав власності та свободи переміщення, які суперечать міжнародним правовим нормам.

Для вирішення питань захисту українського бізнесу в Криму вже є ціла низка ідей. Вони пов’язані з міжнародними угодами України, нормами СОТ, в деяких випадках – з нормами угод, укладених в рамках СНД і окремо з РФ, є двосторонні інвестиційні договори.

Крім того, щоб зберегти податкові платежі до бюджету України, необхідно терміново звернути увагу на всі підписані двосторонні та міжнародні угоди про оподаткування, трансферне ціноутворення, визнати поняття «Центр утворення прибутку», який визначає, які підприємства з ланцюжка і де саме сплачують податки.

Проблема полягає в тому, що в такому випадку Україні доведеться фактично визнати анексію Криму і вибудовувати з ним стосунки як з суб’єктом РФ. Але навряд чи сьогодні в Україні знайдеться політик, який зможе зважитися на такий крок.

Forbes пропонує згадати, хто з учасників рейтингу 100 найбагатших українців володіє активами в Криму.

Інна Коваль, Влад Королюк

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Яке майбутнє очікує Крим?
Рейтинг популярності матеріалу «Бізнес у Криму: заручники ситуації» на Finance.ua - 2.1
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua