3686
10 друзів Путіна
— Світ
27 березня Генеральна асамблея ООН більшістю голосів схвалила резолюцію, що визнає результати референдуму щодо відділення Криму і Севастополя від України нелегітимними. «Референдум, не маючи законної сили, не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної республіки Крим або міста Севастополя», – йдеться в одному з її пунктів. Документ підтверджує також цілісність України і закликає всі держави утриматися від спроб зміни її кордонів. «За» ухвалення резолюції проголосували 100 учасників, «проти» – 11 (включаючи Росію), ще 58 утрималися, а представники 24 країн взагалі не прийшли на засідання. Разом з тим, результати голосування в рівній мірі влаштували обидві конфліктуючі сторони: Київ залишився задоволений тим, що заручився підтримкою половини світу, а Москва – можливістю цю думку проігнорувати.
Засідання Генасамблеї тривало без малого три години. І ще до його початку було ясно, що ООН має намір засудити приєднання Криму до Росії – таке відверте перекроювання кордонів в XXI столітті не могло знайти позитивного відгуку у міжнародного співтовариства.
Розуміючи всю передбачуваність підсумків і не маючи можливості змінити загальний результат голосування, Москва і Київ зосередили свої зусилля на деталях, прагнучи максимально схилити чашу терезів на свою сторону. Київ постарався самим категоричним чином продемонструвати Москві її повну ізоляцію. Російський же постпред Віталій Чуркін, за даними дипломатичних джерел, напередодні голосування доклав всіх зусиль, щоб максимальна кількість членів ООН якщо не підтримала Москву, то хоча б не прийшла на пленарну сесію.
Перед голосуванням до учасників звернувся виконуючий обов’язки глави МЗС України Андрій Дещиця, який звинуватив Росію у військовому вторгненні, анексії Криму і порушенні гарантій суверенітету та територіальної цілісності країни, передбачених Будапештською угодою 1994 року.
«Протягом останнього місяця всі можливі і неможливі межі міжнародного права, які так ретельно вирощувало людство – і особливо ця організація, – були безжально розтоптані. Те, що сталося в моїй країні, є прямим порушенням Статуту ООН», – охарактеризував ситуацію глава українського зовнішньополітичного відомства.
Незважаючи на те, резолюція Ради Безпеки ООН, що засуджує відділення Криму, була раніше заблокована Москвою, Дещиця висловив задоволення тим, що Росії не вдалося «за допомогою напівправди і неприкритої брехні» схилити членів Радбезу на свою сторону. На його думку, це наочно демонструє ізоляцію, в якій опинилася Росія після кримських подій.
У свою чергу Віталій Чуркін назвав включення Криму до складу РФ «возз’єднанням», що повністю відповідає волі жителів півострова. «Закликаємо всіх поважати цей добровільний вибір – як зробила це Росія, яка не могла відмовити кримчанам у підтримці їхнього права на самовизначення, у реалізації їхніх давніх сподівань», – заявив він.
Російський постпред розкритикував запропоновану резолюцію, і недвозначно дав зрозуміти, що референдум уже зіграв свою історичну роль, а оскаржувати його підсумки вже пізно.
Після низки інших виступів Генеральна Асамблея нарешті приступила до голосування.
Кількість союзників Москви, як і очікувалося, виявилася невеликою і передбачуваною за складом. Відділення Криму підтримали практично всі члени «осі зла» (КНДР, Білорусія, Куба, Зімбабве і Сирія), а також Венесуела, Болівія, Судан, Нікарагуа і Вірменія.
Список прихильників територіальної цілісності України виглядав переконливіше. На її захист висловилася «велика сімка» (G7), Євросоюз (у повному складі), низка великих країн Азії, Латинської Америки і Африки (такі як Індонезія, Мексика і Нігерія).
Серед тих, що утрималися, окремо можна виділити партнерів Москви по блоку БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР). Традиційно від голосування з гострих територіальних суперечок утрималися і багато країн Африки та Азії, які зазвичай побоюються виступати в таких конфліктах на чийомусь боці.
Серед країн СНД голосування закінчилося з нічийним рахунком 2:2 – відкрито заперечити діям Москви зважилися тільки Баку і Кишинів, а не менш відкрито погодитися – вже згадані Мінськ та Єреван. Мотиви обох сторін очевидні: Азербайджан і Молдова мають на своїй території неврегульовані територіальні конфлікти (в Нагірному Карабасі і Придністров’ї), і не мають наміру заохочувати власних сепаратистів. Білорусія і Вірменія, в свою чергу, тісно пов’язані з Росією Митним союзом й іншими інтересами.
Решта країн колишнього СРСР, що входять до СНД, або утрималися від голосування (Казахстан і Узбекистан), або проігнорували засідання в цілому (Таджикистан, Киргизія і Туркменія).
Трактувати результати засідання вчорашньої Генасамблеї можна по-різному – залежно від того, як рахувати. Можна сказати, що думки розділилися практично порівну: кількість супротивників відділення Криму від України ледь перевалила за половину – підтримали Київ лише 100 з 197 учасників. З іншого боку, якщо врахувати, що 24 члени взагалі не прийшли на засідання, а 58 вважали за краще утриматися від підтримки тієї чи іншої сторони, перемога Києва виглядає набагато більш переконливою. Нарешті, якщо порівнювати тільки голоси «за» і «проти», то виходить, що кількість активних прихильників дій Росії (тих, хто голосував проти резолюції) без малого в 10 разів менша їх опонентів.
«Я дуже задоволений підсумками голосування. 100 членів «за», лише 11 «проти» – це означає, що переважна більшість країн-учасниць підтримує цю резолюцію», – заявив після голосування Андрій Дещиця. За його словами, тепер Київ має намір домагатися від міжнародного співтовариства більш явних і конкретних дій щодо Росії. також українська влада сподівається, що резолюція зіграє роль стримуючого фактора і змусить Москву утриматися від військової інтервенції на схід України.
З іншого боку, перемога Києва носить більше іміджевий характер – резолюція Генасамблеї (на відміну від аналогічних рішень Ради Безпеки) є, по суті, лише рекомендацією. А значить, Москва має право (і обов’язково ним скористається) проігнорувати положення документа.
Постпред РФ при ООН Віталій Чуркін залишився задоволений результатами. Або, принаймні, зробив вигляд, що задоволений. Він, зокрема, поспішив заявити, що чутки про ізоляцію Москви виявилися дещо перебільшені, і звинуватив західні країни в тиску на учасників голосування.
«Ймовірно, тактика тиску, якою користуються наші західні колеги, мала подібний вплив, і деякі країни голосували, що називається, згнітивши серце, про що вони нам говорили і скаржилися на той великий тиск, який на них чинився. Але тим не менше, мені здається, результат цілком для нас хороший. Загалом-то, певну моральну і політичну перемогу ми здобули», – підкреслив російський дипломат.
У свою чергу, в МЗС РФ визнали резолюцію «контрпродуктивною ініціативою». «Широкий розкид позицій держав – членів ООН, велика кількість тих, що утрималися і не присутніх на голосуванні стали красномовним свідченням неприйняття однобокого трактування подій, що відбуваються в Україні», – заявили у зовнішньополітичному відомстві.
Семен Орлов
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
