4264
Банк «Форум»: що сталося насправді
— Фондовий ринок
Історія банку «Форум», в який введена тимчасова адміністрація, говорить про те, що в банківському секторі обдурити можуть навіть, здавалося б, найбільш надійні партнери.
Нацбанк України в березні 2014 року вже надав близько 9 млрд грн банкам шляхом проведення тендера для підтримки ліквідності. Але в деякі банки держава вирішила ввести тимчасову адміністрацію. І якщо питань з приводу таких банків, як «Брокбізнес» або «Реал» не виникало, то передача «Форум Банку» у відання Фонду гарантування вкладів населення стала для багатьох сюрпризом. Це системний банк з розгалуженою мережею відділень по всій Україні та портфелем депозитів фізичних осіб на багато мільярдів гривень. Великою новиною стало також те, що акціонер банку «Смарт-Холдинг» заявив про судові претензії до колишнього власника установи – Commerzbank (Німеччина).
Як виявилося, новий власник банку вже давно намагається його врятувати. Давно, це протягом останніх півтора років – фактично з моменту купівлі фінансової установи. Однак докладених зусиль виявилося недостатньо, і в жовтні 2013 року відбулася зустріч представників «Смарт-Холдингу» з керівництвом Національного банку України, на якій було піднято питання про необхідну допомогу з боку регулятора. За словами Голови Спостережної ради «Форум Банку» Олександра Морозова, на зустрічі обговорювалося питання про надання банку стабілізаційного кредиту, який би покрив розриви в ліквідності, що існували на той момент. Здавалося б, результати переговорів влаштовували обидві сторони. Зокрема було досягнуто домовленості про те, що «Смарт-Холдинг» докапіталізує банк власними 1,3 млрд. грн., а НБУ надасть стабілізаційний кредит у розмірі 2,5 млрд. грн.
«З боку акціонерів це була дуже гарна пропозиція. Вона повністю відповідає і заявленій політиці нового керівництва Національного банку України, який наполягає на тому, що готовий надавати стабілізаційні кредити, у разі якщо хоча б половину необхідних коштів надасть існуючий акціонер», – говорить керуючий партнер Capital Times Ерік Найман.
Тим дивовижніший, на думку експерта, той факт, що нове керівництво НБУ в березні зупинило виділення чергового траншу стабкредиту «Форуму» і обрало варіант введення тимчасової адміністрації – найжорсткіший з усіх існуючих сценаріїв.
Як розвивалася ситуація?
За фактом з грудня 2013 року по лютий 2014 року «Форум» отримав від Нацбанку всього близько 600 млн. грн. Але фінансовий стан банку різко погіршився через складну суспільно-політичну ситуацію. На тлі політичної кризи, що загострюється з кожним днем, відтік грошей з банку з грудня 2013 року становив близько 1 млрд. грн. Значна сума, яку не так просто заповнити.
У березні банк очікував чергового стабілізаційного траншу від регулятора, проте той раптово передумав і передав «Форум» у відання Фонду гарантування вкладів.
«Це дивна ситуація, пояснення якої у мене немає. По ідеї логічніше і краще для всієї банківської системи, для всіх було б рятувати банк і надавати необхідний стабілізаційний кредит», – відзначає голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук.
Втім, на думку директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова пояснення цих дій може лежати не тільки в сфері економіки. Однак це тема для окремої розмови, а поки ж розповімо історію накопичення боргів банком.
Історія однієї афери
Якщо хочеш знайти корінь проблеми – копай глибше. Ми так і зробили. Проблеми у банку «Форум» датуються не 2012 роком, а виникають з далекого 2008 року. Купивши банк напередодні кризи, німці сподівалися на більшу прибутковість, якою «вдень з вогнем» не знайдеш в європейських країнах. Проте криза кардинально змінила все. Всі пам’ятають рівень падіння економіки.
І тут злий жарт з колишніми власниками зіграла жорстка політика головного офісу Commerzbank, який під час кризи категорично відмовлявся проявляти гнучкий підхід по відношенню до позичальників і не бажав реструктуризувати проблемну заборгованість, подаючи на позичальників до суду. Суди, як не дивно, часто ставали на бік боржників, дозволяючи їм ліквідувати юридичні особи або виводити з-під арешту об’єкти застав.
В результаті німецький менеджмент банку не придумав нічого кращого, ніж почати приховувати справжній стан справ. Зараз складно зрозуміти, чим керувалися управлінці українського банку. Можливо, боялися втрати своїх теплих насиджених місць під час кризи. Поки що це питання без відповіді. А можливо, це було невигідно і головному офісу у Франкфурті, оскільки вже тоді було прийнято рішення про пошук покупця. З 2012 року банк перестав відображати реальний розмір проблемної заборгованості, і відповідно, не формував резерви в потрібному обсязі. «Форум» – єдиний з банків України не підготував вчасно звітність за національними стандартами за 2012 рік.
Того ж року був знайдений покупець на банк. Ним виступив «Смарт-Холдинг». Сума угоди не розголошувалася. Однак за умовами договору сума мала виплачуватися частинами протягом узгодженого продавцем і покупцем проміжку часу. Due diligence, тобто попередній передпродажний аудит банку, був проведений авторитетною компанією – PWC. Судячи за фактом угоди, що відбулася, його результати всіх влаштували.
Помінявши менеджмент, новий власник почав свою роботу з проведення глибокого аудиту фінансового становища активу. Його результати спочатку вразили самих ревізорів, а згодом і правління із Спостережною радою банку. Аудитори виявили невідповідності у звіті PWC на великі суми. Після цього, новий менеджмент банку в квітні 2013 року відправив лист Commerzbank із зазначенням виявлених невідповідностей. Основною вимогою з боку «Смарт-холдингу» було створення робочої групи з розгляду виниклого питання, проведення незалежного аудиту банку будь-якою компанією, крім PWC і «дорезервування» у разі потреби. Новий власник посилався на договір про купівлю банку, в якому серед іншого зафіксовано, що «при виявленні проблем, продавець повинен привести банк у належний стан». Commerzbank пропозицію відкинув.
«Смарт-Холдинг» в свою чергу призупинив платежі за акції банку. Компанія запропонувала реституцію та повернення банку його колишньому акціонеру. Одночасно з цим новий власник прийняв самостійне рішення про залучення незалежного аудитора – компанії KPMG. Результати незалежного аудиту були практично ідентичні звітам внутрішніх ревізорів. Вони підтвердили, що банк має суттєві проблеми. На 1 липня 2012 року сума таких проблем у вигляді прихованої від українського регулятора проблемної заборгованості становила 2,5 млрд. грн. Не дивно, що Commerzbank результати цього аудиту не визнав. Адже це означало б, що за взятими на себе в рамках договору купівлі-продажу зобов’язаннями він повинен був покрити ці суми за рахунок власних коштів. Замість спроби спільно вирішити проблему, німецький банк вказав на попередників, що проблеми у Форумі тягнуться з часів першого акціонера – Леоніда Юрушева, а також заговорив про корупційність українських судів, які дозволяли піти від відповідальності позичальникам банку. Ключовим аргументом з боку Commerzbank, за словами представника «Форум Банку», було те, що німці не брали на себе зобов’язань щодо виконання нормативів НБУ.
«Насправді такий підхід суперечить юридичній практиці, порушує вимоги українського регулятора, і не дозволив би будь-якому банку функціонувати на території України», – говорить партнер юридичної фірми «Правові партнери» Андрій Доманський.
«Неблагонадійні» позичальники банку «Форум» або хто обманював німців?
Чи були дії Commerzbank шахрайством, визначить суд, але ми вирішили з’ясувати, хто ж зумів скористатися «специфікою» нашої судової системи і зміг обдурити німців. Насамперед ми звернулися до банку і «Смарт-Холдингу» з проханням навести приклади махінацій, про які говорили в Commerzbank. Хотілося розібратися, з якими методами захисту недобросовісних вкладників не змогли впоратися німці. Як відповідь ми отримали стандартну відписку: мовляв «згідно із законодавством ми не можемо розкривати інформацію про клієнтів».
Але нам вдалося поспілкуватися з кількома колишніми співробітниками і з джерелами, близькими до тимчасової адміністрації банку. У підсумку ми знайшли кілька дуже цікавих прикладів, як зростала проблемна заборгованість «Форуму». У боржниках банку виявилася велика кількість відомих людей, політиків, яких можна побачити в політичних ток-шоу на ключових телеканалах країни. Наприклад, «свободівець» Ігор Мірошниченко, зірка не тільки національної, але останнім часом і міжнародної величини. Так ось цей народний депутат України не хоче повертати банку 255 тис. доларів, які взяв для розвитку бізнесу в далекому 2006 році. Можливо, бізнес його йде не дуже добре? Поспілкувавшись з адміністрацією готелю NyvkyPlaza, з’ясували, що номери практично зайняті, в ресторані з відвідувачами жодних проблем. Тим часом у квартирі, яка виступає в якості застави за кредитом, завбачливо прописана маленька дитина. Тому і ймовірність повернення кредиту банку дуже мізерна.
Це класичний приклад неповернення кредитів з боку фізичних осіб.
А от з юридичними особами все набагато цікавіше. Так, наприклад, така собі ПФГ «Спарта» в особі Олега Левіна, Мирона Сосновського, Тетяни Сосновської і вже покійного Геннадія Аксельрода далекого 2006 року взяла в «Форумі» 20 млн. доларів для рефінансування своєї кредитної заборгованості перед іншим банком. У 2008 році фірма попросила збільшити кредитний ліміт до 34 млн. дол. І ось з листопада того ж року, після настання кризи, почала запитувати кредитні кошти вже для погашення відсотків за кредитом. А з березня 2009 року «Спарта» зовсім перестала виконувати зобов’язання по кредитах.
Безумовно, для 2009 року це абсолютно типовий випадок. Таке відбувалося часто-густо. Якби не одне «але». Вищевказані позичальники тихо, спокійно спочатку вийшли з числа засновників «Спарти», призначили нового генерального директора, перереєстрували підприємство за іншою адресою, змінили адресу іпотеки, яка перебувала в заставі банку. І після цього вже спокійно продали заставне майно і ліквідували підприємство.
«Форуму» тепер навряд чи щось вдасться довести в судах.
Можна припустити, що не одні «спартанці» виявилися такими догадливими. Приблизно за такою ж схемою виводилися з-під застави й інші об’єкти.
Серйозно заборгувала банку і група компаній «УЛГ», бенефіціаром якої є Денис Дзензерський. Він успадкував бізнес від свого батька, Віктора Дзензерського, вченого, який розвинув акумуляторне виробництво з невеликої фабрики. Загальна заборгованість групи перед банком становить 72,2 млн грн.
Прикладів можна наводити багато, але висновок можна зробити один: якби всі ці гроші повернулися в банк, фінансова установа уникнула б кризи ліквідності.
Що далі?
Розгляд з колишніми акціонерами все ще не завершений. «Смарт-холдинг» подав позов до International Chamber of Commerce про визнання угоди нікчемною у зв’язку з шахрайськими діями продавця. Суть позову – Commerzbank приховав справжню суму проблемної заборгованості в процесі продажу банку. У свою чергу Commerzbank подав зустрічний позов про стягнення грошей з гарантії, оскільки перерахування платежів за акції банку було призупинено.
Таким чином, німецька сторона намагалася розвести питання платежів за угодою і шахрайську продаж неякісного активу. Проте суд об’єднав ці справи в одне провадження. У жовтні 2013 року Commerzbank намагався через суд накласти арешт на майно покупця, але йому було відмовлено, оскільки німецька сторона надала необ’єктивну інформацію.
Бажання все знати.
Поганою новиною для Commerzbank є те, що «Смарт-холдинг», за словами Голови Спостережної ради «Форум Банку» Олександра Морозова має серйозну доказову базу, в тому числі аудіозаписи засідань правління і Спостережної ради, які доводять, що німецький менеджмент знав про проблеми банку, відсутність резервів і розробляв план приховування цієї інформації як від регулятора, так і від потенційних покупців.
Голова Спостережної ради «Форуму» Олександр Морозов сподівається, що держава не залишиться осторонь від судових претензій до Commerzbank:
«Ми сподіваємося, що Нацбанк зі своїми можливостями підключиться до судових розглядів. І готові надавати юридичну підтримку вкладникам банку і будемо щільно співпрацювати з тимчасовою адміністрацією, щоб вийти зі складної ситуації з найменшими втратами для клієнтів», – говорить пан Морозов.
Наостанок додам: переконаний, що держава повинна підключитися і до судових позовів проти недобросовісних позичальників «Форум Банку». Або хоча б зробити все, щоб правоохоронна система виконувала свої функції щодо викладеної вище історії з банком.
Ігор Петренко
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
