2837
Чи поставить на ноги український бізнес підписання угоди з ЄС?
Українське підприємництво зараз схоже на людину із затяжною депресією, яка намагається вилікувати свою безпросвітну хандру то антидепресантами, то алкоголем, а то і обома відразу. Але зараз для бізнесу назріває ряд таких подій, які можуть в корені переломити хід хвороби.
Підписання економічної частини УА між Україною і ЄС
Втрата російських торгових ринків у короткостроковій перспективі нанесла по українському бізнесу значний удар. Але зараз перед Україною відкривається нова перспектива: через місяць після президентських виборів планується підписати економічну частину асоціації з ЄС.
“Я дуже сподіваюся, що підписання політичної частини допоможе нам зосередитися на підготовці не лише до підписання, але і до тимчасового застосування всієї угоди, включаючи секторальне співробітництво і економічну інтеграцію, що додасть позитиву до односторонніх торговим заходів, які ЄС схвалить дуже скоро, допомагаючи українським підприємствам і, зокрема, малому та середньому бізнесу експортувати товари в ЄС без імпортних мит”, – зявив комісар ЄС з питань розширення і політики добросусідства Штефан Фюле. За його словами, це заощадить українським експортерам близько 500 мільйонів євро в рік.
Угода, яка була підписана 21 березня, дає можливість українським товарам без перешкод вийти на європейські ринки, і поки що це одностороннє відкриття кордонів. За словами глави уряду Арсенія Яценюка, можливість входження на європейський ринок і несплата відповідних імпортних мит надасть українській економіці можливість отримати понад 400 млн доларів за перший рік. Загалом же підписання економічної частини УА за ідеєю обох сторін має усунути торговельні бар’єри і сприяти інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, а відповідно – приносити вигоду. Однак, на переорієнтацію із одних ринків на інші потрібні будуть час та інвестиції. Як не крути, а українські товари поки що залишаються неконкурентоспроможними на європейських ринках.
Спрощення ведення бізнесу та дерегуляція
Великі кроки планується зробити і всередині самої країни. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України заявило, що планує переглянути 24 чинних законів, аби спростити ведення бізнесу та здійснити дерегуляцію. Міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета підкреслив, що особливу увагу при перегляді буде приділено тому, щоб прибрати корупційну складову із законодавства.
“Наступний великий блок – це дерегуляція. Там 24 закони, на які ми зараз дивимося достатньо пильно і які створюють регуляторні перепони, в першу чергу для бізнесу, і створюють можливості для корупції. Це буде наступний крок, який абсолютно необхідний зараз”, – сказав Шеремета.
Долучитися до поліпшення бізнес-умов в Україні вирішив і Світовий банк. Директор представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Чімяо Фан заявив, що експерти банку готові разом з представниками Мінекономрозвитку підготувати перелік заходів з дерегуляції ведення бізнесу, реалізація яких дозволить Україні значно поліпшити свої позиції в рейтингу “Doing Business”.
“Ми будемо дуже раді допомогти. У нас багато спеціалістів, які мають значний досвід такої роботи у європейських країнах”, – сказав директор Чімяо Фан. “Ці реформи впливатимуть не лише на здешевлення ведення бізнесу, а й стануть серйозним сигналом для суспільства про те, що Україна готова до змін”, – додав він. Представникам Світового банку запропоновано ознайомитися з напрацюваннями уряду в сфері спрощення законодавства та дерегуляції і підготувати свої пропозиції.
Думка експерта
В короткостроковому аспекті для українського бізнесу важливішим є те, що дійсно погіршились можливості ведення бізнесу з Росією. “Погіршення, звичайно, сталося не зараз, згадаймо хоча б фактичне ембарго, яке було в серпні-вересні минулого року та інші епізоди торговельних воєн у попередні періоди. Але звичайно зараз ситуація носить довгостроковий конфронтаційний характер, і це, звичайно, на найближчий період суттєво погіршить можливості розвитку бізнесу. В такій ситуації невизначеностей це перешкоджає не лише виробничим процесам, але і інвестиційним”, – вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
А входження на європейські ринки потребуватиме суттєвих інвестицій, що є проблемним, адже в в країну з постійними ризиками воєнного вторгнення інвестиції йтимуть неохоче. “Разом з тим, покращення бізнес-клімату, дерегуляція, відкритість економіки – це як чинники, які можуть суттєво покращити привабливість України, навіть попри те, що є політичні ускладнення”, – відмітив експерт.
Найважливішим у даних умовах він вважає перехід від усних декларацій до конкретних дій. “Потрібно аби чинники, які націлені на покращення бізнес-клімату, умов ведення бізнесу, на дерегуляцію, якнайшвидше запрацювали в Україні. Тоді можна говорити про компенсацію втрати східних ринків за рахунок входження на західні. Важко сподіватись на те, що відбудеться повноцінна переорієнтація на інші ринки поки бізнес не побачить нові, більш зрозумілі і більш прозорі правила гри, і що це не епізод, а серйозні довгострокові плани”, – пояснив Юрчишин. На думку експерта, після років пустих обіцянок теперішнім деклараціям мало віри. І тепер послідовне, швидке і дієве покращення умов для бізнесу буде більш важливим чинником у його розвитку, ніж навіть зовнішньополітичні негаразди.
Отже, для повного одужання нашому умовному пацієнту потрібні інвестиції, покращення конкурентних показників, бізнес-клімату та дерегуляція законодавства, і непогано б подіяв також і зовнішньополітичний спокій. Тепер черга за лікарем – чи перейде він до безпосереднього зцілення, чи знову обмежиться обговоренням діагнозу.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
