Які з банків не переживуть?.. — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Які з банків не переживуть?..

Фондовий ринок
10119
Українська банківська система перебуває в напруженому стані. Ринок розбурхало відразу кілька неприємних новин. Перша стосується рекордних темпів падіння депозитів. За даними НБУ, в лютому 2014 року населення зняло 7,6% гривневих і 6,3% валютних вкладів. У грошовому еквіваленті це становить відповідно понад 19 мільярдів гривень і 1,4 мільярда доларів. Друга погана новина — в чотирьох банках ввели тимчасових адміністраторів: 3 березня — в Брокбізнесбанку і Реал Банку, 14 березня — в банках «Форум» та «Меркурій». Крім того в парламенті з’явився законопроект про націоналізацію проблемного Брокбізнесбанку. Посилаючись на затримання українського бізнесмена Дмитра Фірташа, фінансисти побоюються, чи не відіб’ється це на роботі Надра Банку, який вже рятували нещодавно. До всього треба додати відсутність кредиту МВФ, зменшення припливу інвестицій і девальвація. Чи вистоїть банківська система під тиском усіх цих чинників? Про це «День» запитав експертів, фінансистів і керівників проблемних фінустанов.
«У нас не було 2008 року такої ситуації, коли протягом 30 днів відразу до 4 банків поспіль вводили тимчасову адміністрацію. Причому 2 з них («Форум» і Брокбізнесбанк) виявилися досить великими», — описує проблеми, що виникли в секторі, в бесіді з «Днем» головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій ШАПРАН.
Чому виникли проблеми в «Брокбізнесбанку» — вже знають усі. А що ж поставило в ряд проблемних іншого великого гравця? Ринком пройшли чутки, мовляв, головний акціонер, бізнесмен Вадим Новинський не поспішає рятувати банк у світлі останніх подій в країні. «День» звернувся до прес-служби компанії за коментарем. Як розповів нам голова наглядової ради банку «Форум» Олександр МОРОЗОВ, фінансові проблеми були викликані більшою мірою через дії попереднього власника — німецького Commerzbankа. За його словами, на момент підписання угоди продавець не відобразив у звітності реальну суму проблемної заборгованості банку «Форум». «Факт шахрайства підтвердив і зовнішній аудит однієї з компаній «Великої четвірки». Цю інформацію було приховано і від регулятора, і в процесі купівлі банку. Зараз йде судовий процес, в якому відповідачем виступає Commerzbankа», — розповів він «Дню». Крім того, під впливом політичної нестабільності в країні з 1 грудня 2013 року в банку спостерігається відплив депозитів — близько 1 мільярда гривень. Щоб попередити проблеми в банку, каже Морозов, керівництво «Форуму» раніше досягло з керівництвом НБУ згоди про виділення стабілізаційного кредиту і про збільшення акціонером у цьому випадку капіталу банку. Частину стабкредиту отримали в грудні — січні, акціонер вклав власні кошти, перевів основні підприємства холдингу на обслуговування в банк, пояснює Морозов, але кризові явища в економіці змінили рішення регулятора і НБУ прийняв рішення вводити тимчасового адміністратора, а не виділяти далі кредит.
На думку опитаних «Днем» експертів, поки не зрозуміло, чи будуть проблеми з банком Фірташа. «Надра» є платоспроможним і технічно немає потреби його рекапіталізувати коштом держави», — запевняє головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг».
Чи можуть виявлені проблеми в чотирьох вище перерахованих банків поховати всю систему країни чи ні? І як держава може уникнути негативного сценарію розвитку ситуації?
«Ці процеси виникли не сьогодні і не вчора. Фактично попереднє керівництво країни і НБУ зробили неможливим отримання кредитів реальним сектором економіки. Ті відсоткові ставки, які існують на ринку, можуть влаштовувати лише торговців, що беруть кредити на короткий термін. Проте виробництву такі ставки подужати неможливо. Якщо ситуація з процентними ставками залишиться на колишньому рівні, то економіка зупиниться остаточно, а сподіватися на розвиток малого і середнього бізнесу з допомогою кредитування банків не доведеться», — прогнозує адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери» Ростислав КРАВЕЦЬ.
Введення ж тимчасових адміністрацій (ТА) негативно позначиться на розмірі Фонду гарантування вкладів, ділиться своїми думками з читачами «Дня» Віталій Шапран. «Якщо всім чотирьом не знайдуть інвесторів, можна буде говорити, що Фонд уже вичерпав свій потенціал», — припустив він. Тому аналітик вважає, що Фонду і НБУ далі не слід рубати з плеча, і так швидко вводити тимчасові адміністрації», а треба прагнути вибудовувати діалог з банками й їх акціонерами.
З другого боку, стверджують аналітики, державі також не варто особливо захоплюватися ідеєю націоналізації. Адже досвід 2009 року це вже довів: гроші, вкладені державою в націоналізовані банки «Київ», Укргазбанк і «Родовід», навряд чи повернуться будь-коли. Тому, говорить Шапран, перш ніж віддавати Брокбізнесбанк державі, треба розібратися з тим, а чи є підстави для цього. «Банк має хорошу філіальну мережу, у нього є працюючі кредити, і нагадаю, що напередодні введення ТА НБУ приймав рішення про виділення рефінансування. Так от і прямі і непрямі ознаки засвідчують, що банк має майбутнє. А наскільки законною є його націоналізація — це питання до судової влади, НБУ і інших контролюючих і регулюючих органів», — говорить він.
Тим часом фінансисти зазначають, що ситуація в секторі скоро почне проявлятися. «Уже в п’ятницю банківська система демонструвала уповільнення відпливу ліквідності й навіть незначне проростання — на 0,5%. Тому пікова фаза можливої кризи всієї системи позаду. Хоча ми ще побачимо банкротства і введення адміністрації в ряді банків», — коментуючи ситуацію, говорить «Дню» перший заступник Промінвестбанку В’ячеслав ЮТКІН. За його словами, загроза існує, у першу чергу, для низки дрібних банків і тих, акціонери яких не підтримують їх фінансово або ж у цих банках заводили клієнтів за принципом партійної приналежності. «Це більше 20—30 банків», — зазначає Юткін.
«Особлива загроза «нависає» над фінустановами, які, по суті, використовувалися виключно для переведення в готівку коштів. Таких, за різними оцінками, від 30 до 50 банків. В основному, це регіональні банки, але серед них 5—6 київських, добре відомих ринку. Для великих системних банків і системи в цілому прямої загрози немає», — підсумовує банкір.
Впадуть чи ні банки з групи ризику — буде зрозуміло в найближчі 1—2 місяці, коли політична ситуація почне затихати і акціонери визначаться зі своїми ризиками. «Вирішальний перелом буде з 18 по 22 березня, коли визначиться ситуація щодо Криму і в Україні в цілому», — говорить Юткін.
Тим часом, як розповіло «Дню» джерело, близьке до керівництва НБУ, нацрегулятор вже надіслав листи до комерційних банків з проханням роз’яснити ситуацію, хто з акціонерів банків зможе фінансово підтримати свої фінустанови, в яких обсягах, чи буде збільшення грошей в системі, коли і за рахунок яких коштів. «Таким чином НБУ виважує всі можливі чинники, які можуть вплинути на становище банків, які потребують такої екстреної підтримки. Йде вибірковий аналіз з метою реальної підтримки тих банків, яким треба пережити цю кризу і спокійно відновити свою діяльність», — говорить джерело «Дня».
На думку рейтингового агентства Fitch, загальний відплив депозитів сьогодні керований. Завдяки введенню НБУ ліміту на зняття грошових коштів з роздрібних і корпоративних валютних рахунків (еквівалентний $1515 на день) і істотному обмеженню банками зняття коштів через банкомати, ситуацію вдалося стабілізувати. І показники ліквідності (наявність грошей) банків залишаються прийнятними, зазначає агентство. Проте цього «запасу» не вистачить для того, щоб утримати систему.
Для стабілізації ситуації потрібно 20—25 мільярдів гривень, підрахував досвідчений банкір В’ячеслав Юткін. Де їх брати? Частина — від НБУ у вигляді рефінансування. Ми пам’ятаємо, що регулятор вже оцінює масштаби реальних проблем. За оцінками Юткіна, з початку року для рефінансування банкам НБУ виділив 7—10 мільярдів гривень. Запити банків задовольнялися на 10—15% від поданих заявок, каже він. Решту необхідних коштів мають дати акціонери, упевнений він, у вигляді прямого нарощування капіталу і через відновлення кредитних ліній, що існують в окремих банків.
Чи знайдуть гроші? Юткін упевнений — так, адже на карту поставлено багато — стабільність усієї банківської системи і спокій у суспільстві.
Наталія Білоусова
За матеріалами:
День
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас