Потроїти ВВП
— Казна та Політика
1632
Минулого тижня міністр економічного розвитку і торгівлі Павло Шеремета заявив про амбітний план. Протягом десяти років він планує потроїти ВВП України. Але чи вдасться це міністру?
За словами Шеремети, його плани – реальні. “Зараз у нас ВВП – 3,6 тисяч доларів на душу населення. Це мало. Я говорив, що за 5 років можемо вийти на 10 тисяч. Тобто, фактично, йдеться про зростання в 2,7 рази. І це не фантастика”, – упевнений міністр. За його словами, ВВП на рівні 10 тисяч доларів на душу населення у найближчих сусідів України. Домогтися успіху, за словами міністра, допоможе “детінізація”. Шеремета зазначив – зараз “в тіні” 50% української економіки.
Шеремета – не перший політик на пострадянському просторі, що дає такі обіцянки. Одним з найвідоміших подібних обіцянок були слова нинішнього президента Російської Федерації Володимира Путіна, сказані ним в 2003 році під час свого першого президентського терміну. Тоді Путін поставив завдання: за десятиліття, як мінімум, подвоїти валовий внутрішній продукт країни. Пізніше термін у десять років змінили на термін у сім років. Справедливості заради варто відзначити – мета виявилася настільки амбітною, що досягти її не вдалося – номінальний ВВП до цього терміну збільшився на 60%. Своє слово сказала світова фінансова криза. Втім, в 2013 році Вища школа економіки зазначила, що вдалося подвоїти “індекс інтенсивності випуску товарів і послуг за базовими видами економічної діяльності”, який максимально наближений до ВВП. Що характерно, у 2010 році Україна вирішила піти “путінським шляхом”. Старий-новий прем’єр-міністр Микола Азаров тоді заявив: “Через 10 років Україна подвоїть ВВП, а доходи громадян сягнуть рівня європейських сусідів”. Проте вже через три роки той же Азаров на 2014 рік давав прогноз нульового приросту ВВП. Лише одна з пострадянських держав, яка заявила про подвоєння ВВП і то – до кризи 2008 року – Казахстан, досягла бажаного, при тому достроково.
Що ж до потроєння ВВП, то і тут на пострадянських просторах є вдалі приклади. Ці країни не заявляли про амбітні плани. Однак таким державам, як Азербайджан і Туркменістан досягти такого показника допомогли природні ресурси. Азербайджан – експортер нафти і газу. Туркменістан – газу. По суті, завдяки цим ресурсам, світовій кон’юнктурі цін на енергоносії і зваженої державної політики ці країни змогли досягти таких показників.
Повертаючись до України, слід зазначити, що для розрахунку часу, необхідного країні для досягнення того чи іншого ВВП зазвичай використовується “правило 70”, яке свідчить: якщо якась змінна зростає темпом х% на рік, то її величина подвоїться приблизно через 70/х років. У 2013 році зростання ВВП було нульовим. Щоб через 10 років подвоїти, а не потроїти ВВП, необхідно, щоб кожного року ВВП зростав на 7%. В історії України таке було в 2001 (9,2%), 2003 (9,6%), 2004 (12%), 2006 (7,3%) і 2007 (8,1%) роках.

Так, за словами Шеремети, нині в тіні 50% української економіки. Але для того, щоб вона вийшла з тіні, необхідно, щоб у країні встановилися чіткі правила гри, були податкові пільги (а в проекті Мінфіну вже говориться про збільшення низки податків і зборів), і були збудовані відносини з інвесторами (зараз же деякі “гарячі голови” закликають націоналізувати бізнес опальних олігархів і низку російських компаній, що навряд чи буде позитивно сприйнято потенційними експертами, а на деякі підприємства, в т.ч. і європейських інвесторів вже були здійснені спроби нападу). Крім того, необхідно терміново врегулювати системну кризу, що охопила країну. Якщо цього не зробити найближчими днями, мрії про триразове зростання ВВП так і залишаться мріями.
Варто також відзначити і такий факт: глава Верховної ради Олександр Турчинов, представляючи нинішній Кабмін, назвав його “приреченим урядом”. “Цей уряд приречений. Три-чотири місяці – і вони не зможуть далі працювати, тому що вони приречені виконати непопулярні рішення. Їх критикуватимуть, поносити, але вони повинні виконати свої обов’язки і згоріти заради України”, – заявив Турчинов. У цьому випадку виникає питання: звідки у Шеремети впевненість у тому, що наступник (та й новий Кабмін загалом) буде продовжувати його політику?
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
