3695
Скільки коштує Чорноморський флот Росії
— Світ
Роль Чорноморського флоту Росії, якому раніше погрожували списанням, актуалізувалася на тлі загострення політичної кризи на Україні. При цьому питання про адекватність “ціни” ЧМФ в Москві, Києві та Севастополі, де базується флот, трактується по-різному.
На тлі останніх потрясінь на Україні увага до Чорноморського флоту Росії, який базується в Криму, неминуче посилилася. При цьому представники української опозиції, що прийшла до влади в Києві в результаті держперевороту, виступають за негайне виведення ЧМФ.
Днями до них приєдналася і лідер партії “Батьківщина”, екс-прем’єр України Юлія Тимошенко. Закликавши “прибрати” Чорноморський флот, що став, за її визначенням, вогнищем військової нестабільності на території України, Тимошенко висловилася за денонсацію харківських угод. Цими угодами, підписаними в 2010 р., передбачалося продовження терміну оренди Севастопольської бази ЧМФ з 2017 р. до 2042 р. з можливою подальшою пролонгацією ще на п’ять років.
Тим часом, як заявив “Вести Економіка” депутат Севастопольської міськради Сергій Смольянінов (він отримав популярність у грудні минулого року після заклику до президента РФ Володимиру Путіна ввести російські війська на Україну – тоді подібна заява ще виглядала новиною), подальше перебування ЧМФ на півострові служить для тутешнього населення запорукою політичної та економічної стабільності. “Я громадянин України, живу в Криму, і як багато його жителів думаю і говорю російською мовою. І, звичайно, мене турбує те, що до влади в Києві прийшли радикали, які активно просувають націоналістичні гасла. Поки ЧМФ залишається в Севастополі, ми можемо спати спокійно”, – визнав Смольянінов. Як він попутно зауважив, присутність ЧМФ також важлива, з точки зору глобальної безпеки, оскільки відомо, що українські ВМС значно поступаються російським в боєготовності.
Зрозуміло, все відносно. Порівняно з іншими російськими флотами, Чорноморський, мабуть, укомплектований на сьогодні найстарішими судами. І до того ж, він знаходиться в Чорному морі, вихід з якого через протоку Босфор може бути заблокований Туреччиною, уточнив заступник гендиректора Центру аналізу стратегій і технологій Костянтин Макієнко. Втім, констатував він, останнім часом ситуація з оснащенням флоту стала поліпшуватися.
У лютому на Адміралтейських верфях у Санкт-Петербурзі був закладений четвертий, “з чорноморської серії”, дизель- електричний підводний човен “Краснодар” проекту 636,3. Підводні човни цього проекту за свою безшумність отримали на ринку прізвисько “чорна діра”. Підводний човен “Новоросійськ” перший з четвірки, призначеної для ЧМФ, був спущений на воду в кінці минулого року і зараз проходить випробування. А в лютому 2012 р. на “Прибалтійському суднобудівному заводі “Янтар” відбулося закладення фрегата “Адмірал Макаров” проекту 11356, якому, поряд з “Адміралом Григоровичем” і “Адміралом Ессеном”, також належить поповнити корабельний склад ЧМФ. Серед нових надходжень в 2013-2014 рр. значаться і три новітніх протидиверсійних катери проекту 21980 типу “Грачонок”, активно задіяних для забезпечення безпеки зимової Олімпіади в Сочі.
Однак, вік переважної більшості з більш, ніж трьох десятків суден перевищує 20 років. А великий десантний корабель “Саратов”, який днями повернувся з середземноморського походу, і зовсім став до ладу в 1966 р. Тож, може, і для Росії було б розумніше “прибрати” і перестати витрачати гроші на утримання застарілого і вже декоративного, по думку деяких аналітиків, флоту? Або, хоча б перебазувати його в Новоросійськ, виключивши, тим самим, необхідність щорічних платежів Україні за оренду Севастопольської бази в сумі до 98 млн доларів США?
Але Новоросійський порт є торговим, тож він досить завантажений, відповів перший заступник голови комітету з оборони Держдуми РФ Сергій Жигарєв. Історично, вказав він, домом для російського Чорноморського флоту служить Севастополь. Тоді як сам ЧМФ, поряд з іншим, представляється значущим елементом позначення російської державності як у зовнішній, так і у внутрішній політиці. І якщо київські політики задумають переглянути харківські угоди, які були підписані президентами і ратифіковані парламентами Росії та України, це може спровокувати хвилю денонсації низки інших домовленостей, в тому числі Будапештських 1994 р., що гарантували суверенітет і територіальну цілісність України, не виключив Жигарєв.
Останні рішучі дії Москви на українському напрямку, очевидно, і були орієнтовані на те, щоб в зародку присікти думку про дестабілізацію ситуації навколо ЧМФ і яких-небудь наступних змін у його долі, всупереч чинним домовленостям, підкреслив голова президії Ради з зовнішньої та оборонної політики РФ, головний редактор журналу “Росія в глобальній політиці” Федір Лук’янов. Причому, вважає він, у Росії достатньо можливостей для недопущення небажаного сценарію.
До речі, саме через відсутність впевненості у стабільних перспективах флоту, значною мірою, гальмувався його розвиток. Хоча роль ЧМФ актуалізувалася останнім часом, в умовах зростаючої геополітичної значущості даного регіону, в цілому. “Якщо ми маємо намір і надалі зберегти тут традиційний вплив Росії, то повинні замислитися, в тому числі над посиленням флоту. Як показує досвід останніх більш, ніж 20 років новітньої російської історії: якщо ви не хочете займатися зовнішньою політикою, вона займеться вами”, – сформулював голова президії Ради з зовнішньої та оборонної політики РФ.
Що ж до вартості оренди Севастопольської бази для ЧМФ, то, за його оцінкою, вона досить не велика. Щоправда, і тут все відносно. Наприклад, спорудження тих же фрегатів для ЧМФ, за даними головного редактора журналу “Експорт озброєння” Андрія Фролова, коштує 15 млрд руб (більше 410 млн доларів США). І, отже, близько однієї четвертої частини цієї суми можна прирівняти до згаданих орендних платежів. Тоді як для України, чий борг перед “Газпромом” наближається до 2 млрд доларів США, позначена цифра, начебто, невисока. Але, з іншого боку, в лютому Київ зумів сплатити з січневої заборгованості за газ лише 191 млн. доларів США (Нагадаємо, оплата за оренду Севастопольської бази ЧМФ проводиться в рамках розрахунків за поставлене Росією “блакитне паливо”).
У півострова ж свої мірки. Звичайно, хотілося б, щоб місто Севастополь і автономна республіка Крим, де, власне, і базується ЧМФ, отримували б велику частку від платежів Москви – поки що їм від Києва дістаються копійки, розповів Смольянінов. Напевно, що кошти, які надходять, варто було б поділити більш справедливо, погодився Сергій Жигарєв. Так, наприклад, в Росії, нагадав він, гроші, що надходили за поховання радіоактивних відходів у Красноярську-24, ділилися пропорційно між названим закритим містом, Красноярським краєм і РФ.
В оперативному режимі раптом взяти й змінити відповідну схему оплати, регламентовану двосторонніми домовленостями, не можна, заперечив Федір Лук’янов. Але надалі, додав він, у разі, якщо нинішні українські колізії призведуть до утвердження федеративного або конфедеративного устрою країни, до цього питання можна буде повернутися.
Крим завжди домагався розширення фінансування, підтвердила заступник міністра економіки автономної республіки Ірина Прохоренкова. За її визначенням, для півострова 98 млн доларів США (близько 1 млрд грн.) вагома величина, яка становить одну четверту частину від загальної суми, що потрібна на відновлення тутешньої інфраструктури.
Наталія Приходко
За матеріалами: Вєсті Економіка
Поділитися новиною
