2426
Як кримський конфлікт руйнує економіку України?
— Казна та Політика
Вчора фондовий ринок Російської Федерації втратив близько 100 мільярдів доларів. Іноземні інвестори, передбачаючи економічні санкції стосовно Росії як агресора в Криму, почали масово позбуватися російських цінних паперів. Разом із акціями рухнув до свого історичного мінімуму і рубль. Але і Україна теж не може похвалитися райдужними перспективами в економіці.
Офіційний курс долара в Україні сьогодні досягнув свого історичного максимуму – 9,99 грн. Попередній максимум був зафіксований 28 лютого цього року і склав 9.98 грн. На минулому тижні Нацбанку вдалось відігнати курс і стабілізувати ситуацію. Що стосується фондового ринку, то в Україні він не розвинений, що зіграло зараз українській економіці на руку.
“Ми пік негативу пройшли минулого тижня, коли фактично перетнулись дві політичні криві – Євромайдан і агресія в Криму. Ми мали пік реакції на валютному ринку, знецінення гривні досягло своїх історичних мінімумів – до 11 гривень. Але відбулась ринкова стабілізація курсу”, – вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
“Якщо не буде якихось екстраординарних дій, наприклад, військових дій в Криму за ініціативою Російської Федерації, то нас чекає принаймні зупинення девальвації гривні. Оскільки у нас на відміну від Російської Федерації фондовий ринок не розвинений, то у нас і немає фактично ніякої реакції на фондовому ринку, і нам це зараз допомогло”, – пояснив він. На думку експерта, російський президент почав розуміти, що робить щось не так, і зараз ситуація в самому Криму і в Україні загалом має великі шанси на виправлення та політичне заспокоєння.
“Національний банк хоч і запізно, але зреагував у п’ятницю і ввів адміністративні обмеження, щоб погасити попит як на валюту, так і на гривню, і заспокоїти цей ринок. Реакція правильна, щоправда запізніла. Але краще пізно, ніж ніколи. Тому зараз вже навіть можливості для реалізації паніки чи ажіотажу є дуже обмеженими адміністративно. Єдиний фактор, який зможе зараз зірвати курс гривні – це безпосередні військові дії. Але загалом найгірше ми вже пройшли, ми вже це все мали і українці вже реалізували максимум своєї паніки”, – підсумував Новак.
Однак, це не єдине поле бою, де кримська криза може датись взнаки. Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь передбачає, що ситуація негативно може вплинути і на функціонування урядових установ, зокрема на збір податків в регіонах, які є під іноземною агресією. “Відповідно, це може скоротити загальні бюджетні доходи, що безумовно негативно вплине на економіку в цілому, зокрема і на економіку Автономної Республіки”, – вважає він.
Від зменшення надходжень до бюджету в першу чергу постраждають ті верстви населення, які залежать від соціальних виплат, що здійснюються з держбюджету. “Значна частина бюджетних витрат на сьогоднішній день – це різноманітні соціальні трансферти. Зокрема, це якраз виплати пенсійного фонду, який зараз дефіцитний. Якщо ми подивимось, на сьогоднішній день не існує жодного регіону, який би не отримував дотацій з центрального бюджету, відповідно, не є виключенням автономна республіка Крим”, – сказав Жолудь. Нагадаємо, що Автономна республіка Крим є фінансово самодостатньою лише на 34 відсотки, а місто Севастополь – на 20 відсотків.
Дестабілізувались і торгові відносини між Росією і Україною. Структура зовнішньої торгівлі україни не є дуже гнучкою і швидко переорієнтовуватись на інші ринки та інших споживачів вона не може. “Тому скорочення експорту до Росії відповідно може зменшити виробництво. А це означатиме менші прибутки, відповідно і менший податок на прибутки. І менший обсяг виробництва, що означатиме меншу додану вартість, відповідно менший податок на додану вартість, який мають сплачувати підприємства. З точки зору імпорту, скорочення призводить до зменшення притоку мит і ПДВ з імпорту, що також негативно вплине на доходи бюджету”, – пояснив аналітик. За даними Росстату та Держкомстату України, частка України в зовнішньоторговельному обороті Росії становить 5,4% за підсумками 2012 р., тоді як в обороті України частка Росії сягає 29,4%.
Переорієнтування на інші ринки вимагатиме інвестицій та модернізації виробництв, аби зробити їх товари конкурентноспроможними. “Наприклад, до Російської Федерації так само як і до інших країн СНД, ми постачаємо продукцію транспортного машинобудування. В першу чергу це стосується рухомого складу залізниць. Через те, що попитом наш рухомий склад в інших країнах не дуже користується, то в таких обсягах постачати цей товар на інші ринки ми на сьогоднішній день не можемо – там немає аналогічного рівня попиту на саме таку продукцію. Для того, аби модернізувати цю продукцію, аби вона була конкурентна, наприклад, на європейському ринку чи на ринках якихось інших країн, нам необхідно було б провести додаткові інвестиції в модернізацію цих виробництв. Але грошей на це одразу не знайти і навіть якщо б ці гроші миттєво були знайдені, модернізаціє теж не відбувається миттєво”, – розповів він.
Окрім того, аналітик передбачає нову можливість для погіршення ситуації в економіці України. На його думку, залишилось ще певні проблеми, які не повністю проявилися. “Якщо ми повернемось до бюджету, то бюджет 14 січня був ухвалений на занадто високій дохідній базі. І якщо ми подивимось на ситуацію з доходами на січень, коли начебто ще значних проблем не було, вони були недовиконані. І недовиконання по дохідній частині скоріш за все лише погіршиться в лютому-березні. Відповідно це негативно впливає на прості поточні можливості економіки і поточні можливості отримати доходи і, відповідно, зробити якісь видатки”. – вважає Жолудь. Отримання Україною кредиту МВФ певною мірою має полегшити ситуацію.
“Це пом’якшення того падіння, яке ми маємо. Але це не означає, що падіння не відбудеться. Нажаль, воно відбудеться. І, наприклад, та ситуація з імпортом, яка на сьогоднішній день складається як через постанову НБУ №49, так і через ослаблення гривні, показує, що в нас відбудеться досить істотне скорочення імпорту”, – зауважив аналітик. “До того ж треба іще врахувати, що в нас є ціла низка підприємств, які працюють на імпортній сировині чи з імпортними складовими. Відповідно, якщо у нас скоротиться імпорт, у нас скоротиться і виробництво в цілій низці галузей, які користувались імпортними складовими чи імпортною сировиною. Що також негативно вплине на економіку в цілому”, – додав він.
“Якщо в нас буде можливість максимально швидко закінчити ці конфлікти, як зовнішні, так і внутрішні, і відновити нормальну роботу усіх установ на всій території України, то в принципі ми зможемо значною мірою погасити негативні впливи цих ефектів, які ми будемо мати принаймні в першому кварталі”, – підсумував Жолудь. Припинення конфліктів, на його думку, дасть змогу економіці нормально розвиватись і вийти на економічне зростання якщо не в цьому році, то в наступному.
Зараз президент РФ Володимир Путін віддав наказ військам і з’єднанням, які брали участь у “військових навчаннях”, повертатися в місця постійної дислокації. При цьому він заявив, що необхідності вводити війська в Україну немає, але можливість така є. При цьому, щонайменше 15 тисяч російського спецназу в Криму залишаються. А судячи з його свіжої заяви про те, що Будапештські угоди про гарантії територіальної цілісності України в обмін на виведення ядерних сил не поширюються на нову владу в Києві, зітхати із полегшенням не варто. І скорочення дохідної частини бюджету, доходів від імпорту та експорту між Росією та Україною, ризики девальвації нацвалюти – все це залишається висіти дамокловим мечем над нашими головами.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
