1449
Укол від жадібності, і чим глибше
— Казна та Політика
Економічні та фінансові кризи тісно пов’язані з утворенням «бульбашок» – спекулятивним зростанням цін на який-небудь актив. Рано чи пізно котирування різко спрямовуються вниз, «бульбашка» лопається і ввергає економіку в тривалу депресію. Сили, які керують цими механізмами, досі не виявлені. Неврологи запропонували свою інтерпретацію: на думку вчених, утворення і вибух бульбашок може залежати від рівня тестостерону і кортизолу в крові учасників фінансового ринку.
«Бульбашки» у світовій економіці відомі з Середньовіччя. Перший значущий випадок необгрунтованого зростання цін і подальшого обвалу був зареєстрований в Нідерландах і отримав назву «тюльпаноманії». Наприкінці XVI століття в Республіці Сполучених провінцій (тодішня назва нинішнього королівства) почали активно вирощувати тюльпани, які швидко завоювали нечувану популярність. Ціни на них зростали швидкими темпами, з часом тюльпани увійшли до п’ятірки найпопулярніших експортних товарів Голландії. «Тюльпаноманія» досягла піку взимку 1636-1637 років, коли ціни раптом різко обвалилися.
У сучасній історії популярність здобули «бульбашка доткомів» і обвал цін на ринку американської нерухомості. У першому випадку спекулянти накрутили ціни на акції інтернет-компаній (що також називалися доткомами, термін виник від домену верхнього рівня. Com). Ця «більбашка» лопнула в березні 2000 року, розоривши кілька великих гравців. Капіталізація компаній, що торгуються на біржі Nasdaq, за кілька років знизилася на п’ять трильйонів доларів.
Іпотечна «бульбашка» в США проявила себе до середини 2000-х років. На початку XXI століття компанії почали видавати все більше позик незабезпеченим жителям США і продавати ці кредити іншим інститутам. Така модель отримала назву «видавай і продавай» (originate and sell). Вона дозволяла кредиторам не піклуватися про якість позичальників. Нові власники кредитів випускали облігації, забезпечені грошовими потоками, які надходили від позичальників. Банки скуповували іпотечні бонди з найнижчими кредитними рейтингами, “упаковували” їх в папери під назвою CDO (сollateralized debt obligations – забезпечені боргові зобов’язання) і продавали останні як облігації з вищим кредитним рейтингом. Оцінку CDO проводили найбільші рейтингові агентства, які, як стверджує влада, боялися втратити бізнес, тому ставили потенційно збитковим активам високі рейтинги.
Коли ціни на нерухомість в США перестали зростати, «бульбашка» лопнула і почалися дефолти за іпотечними кредитами. Облігації, забезпечені «поганими» позиками, почали знецінюватися, а компанії, що володіють цими паперами, – розорятися. На додаток до всього, інвесторам було дозволено робити ставки на можливість дефолтів за іпотечними кредитами, що посилило збитки. Результатом стала глобальна фінансова криза, рівної якій не було з часів Великої депресії.
Визначити «бульбашку», як правило, можна тільки тоді, коли вона вже лопнула. До цього моменту більшість інвесторів не підозрюють про те, що найближчим часом ціни можуть впасти. Вони сміливо вкладають величезні кошти в перспективні активи, а після обвалу котирувань, побачивши розмір збитків, хапаються за голови. Після схлопування “бульбашки” у сторонніх спостерігачів виникає питання: «Про що ви думали і чи думали взагалі?». Цим самим питанням задався Джон Коутс (John Coates), колишній трейдер Goldman Sachs і Deutsche Bank, який після кількох років успішної роботи у фінансовому секторі вирішив перекваліфікуватися в невролога. Коутс разом з командою однодумців провів низку досліджень, і вчені з’ясували, що утворення «бульбашок» тісно пов’язане з концентрацією тестостерону і кортизолу в крові.
Тестостерон
Вчені давно помітили, що у тварин спостерігається так званий «ефект переможця»: якщо особина кілька разів поспіль здобуває перемогу в боротьбі за територію, у неї підвищується рівень агресії та активності: самець готовий йти на більший ризик. Сміливість і впевненість збільшуються за рахунок додаткових порцій тестостерону, які викидаються в кров після попередніх успіхів.
Коутс вирішив перевірити, чи впливає «ефект переможця» на фінансові ринки. Своє перше дослідження про роль ендокринної системи в прийнятті ризикованих рішень він провів ще в 2007 році. Для досвіду були відібрані 17 лондонських трейдерів чоловічої статі. Протягом восьми днів у них брали проби слини і заміряли рівень тестостерону.
Дослідники з’ясували в результаті, що в дні, коли у трейдерів підвищується рівень тестостерону, зростає і ймовірність, що вони зароблять більше грошей. Коутс пояснив цю закономірність «ефектом переможця». На думку вчених, коли у трейдерів на підставі їх недавніх перемог (тобто отримання прибутку) різко підвищувався рівень тестостерону, мав місце той самий механізм, що й у тварин: підвищувалися апетит до ризику і наполегливість у досягненні мети, а також знижувався рівень страху перед невдачею. У результаті трейдери грали по-крупному і часто вигравали.
На цьому дослідження, здавалося б, можна було завершити і прописати всім трейдерам ін’єкції тестостерону, але не тут-то було. Виявилося, що якщо рівень гормону підвищується довго і до певного рівня, це призводить до зворотного ефекту: проявляються підвищена імпульсивність, ейфорія, манія, а також схильність до прийняття надмірно ризикованих рішень.
Висновки, до речі, збігаються з більш ранніми дослідженнями, в яких брали участь жінки. Вони, як відомо, менш схильні ризикувати, ніж чоловіки. Але в 2005 році вчені з Університету Мічигану з’ясували, що жінки стають не менш сміливі, ніж чоловіки, коли у них знижується концентрація жіночих гормонів естрогену і прогестерону.
Результати дослідження Коутса непогано вписуються в механізм утворення “бульбашок”: спершу, до певного рівня, ціни підвищуються в розумних межах, а потім дійсно починається ейфорія. Інвестори, засліплені попередніми успіхами, скуповують папери, не надто піклуючись про ризик. Залишилося тільки з’ясувати, що ж викликає схлопування бульбашки.
Кортизол
Ще в 2007 році Коутс припустив, що підвищення рівня кортизолу, який також називають «гормоном стресу», впливає на прийняття рішень інвесторами та трейдерами. Зазвичай кортизол виділяється, коли людина відчуває невизначеність і знаходиться в новій, неконтрольованої ситуації. Підвищення концентрації «гормону стресу» готує організм до дій в недружніх обставинах.
Спочатку дослідники вважали, що рівень кортизолу підвищується, коли продавець заробляє менше звичайного, але з’ясувалося, що це не так. Виявилося, що концентрація цього гормону в крові трейдера залежить від очікуваної невизначеності в економіці. Такі ситуації виникають на фінансовому ринку напередодні важливих подій, наприклад, публікації економічної статистики. Тоді ж, в 2007 році, Коутс висунув гіпотезу, за якою рівень кортизолу також здатний впливати на схильність трейдерів приймати ризиковані рішення.
У 2014 році Коутс спільно з іншими вченими підтвердив цю гіпотезу на практиці. У другому дослідженні вчені відібрали 36 добровольців, яким штучно завищували рівень кортизолу протягом восьми днів на 68 відсотків (на стільки ж концентрація цього гормону підвищувалася у трейдерів в першому досвіді). Потім учасникам експерименту запропонували зіграти в гру, яка імітує лотерею. У результаті з’ясувалося, що постійне підвищення концентрації кортизолу призводить до зайвої обережності: людина починає шукати загрози там, де її немає. Крім того, «гормон стресу» знижує бажання пробувати нове.
Висновок учених дуже важливий, адже в економічній теорії прийнято вважати, що тяга до ризику у окремо взятої людини не змінюється з плином часу. Підсумки досвіду говорять про інше: вона змінюється, причому суттєво, і ця особливість залежить від ендокринної системи. Цілком можливо, припускають дослідники, що саме підвищення рівня кортизолу провокує так званий ірраціональний песимізм, який призводить до різкого обвалу цін, тобто схлопуванню «бульбашки». Каталізатором в даному випадку може стати навіть не дуже важлива новина, яка лише трохи знижує ціни. Але далі зниження переходить в лавиноподібний спад: спершу інвестори виявляють розумну обережність, а потім починають «дути на воду». Причому відбувається це саме в той момент, коли схильність до ризику як раз необхідна: під час спаду ринку інвестори і трейдери можуть його врятувати, якщо не будуть піддаватися паніці і почнуть скуповувати активи, що дешевшають.
Можливості визначити «небезпечний» рівень гормонів в крові трейдерів сьогодні не існує. Як же тоді використовувати результати досліджень? Коутс раніше запропонував нетривіальне рішення завдання: слід збільшити кількість жінок у торгових залах банків. У них, як відомо, рівень тестостерону становить 10-20 відсотків від концентрації цього гормону в крові чоловіків. Крім того, як вважає трейдер-науковець, банкам слід набирати більше чоловіків старшого віку, оскільки рівень тестостерону у них нижчий, ніж у більш молодих співробітників. Але ці поради Коутса орієнтовані на менш ризиковану торгівлю активами у всьому світі, тоді як керівники банків, швидше за все, віддадуть перевагу зворотній стратегії.
Сергій Козловський
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
