Фондовий ринок обвалився


Фондовий ринок обвалився

Вчора український фондовий ринок обвалився. Інвестори продовжували жваво розпродавати активи, побоюючись ескалації силового протистояння в країні. Торгівельна сесія закінчилася повним падінням основних індексів. Зокрема, єдиний біржовий індекс індикатор Української біржі (UX) впав на 4,22% до 889,71 пунктів, а ПФТС — на 4,16%, до 309,67 пунктів. Обсяг торгів на UX становив 14,7 мільйона гривень, а ПФТС — 437,3 мільйона гривень. Падіння на біржах показали акції «Укрнафти», «Алчевського меткомбінату», «Райффайзен Банку Аваль», «ДТЕК Дніпроенерго», Полтавського ГЗКу, «Донбасенерго».

Через напружену внутрішню ситуацію паралельно злетіла до рекордного рівня прибутковість короткострокових євробондів України. За даними агентства Bloomberg, ставки за доларовими євробондами з погашенням у червні 2014 року підскочили на 25 базисних пунктів — до рекордних 23,17% річних. Кредитні дефолтні свопи, що відображають вартість страховки від дефолту за держоблігаціями України, подорожчали на 27 базисних пунктів, до 1225 базисних пунктів, що є максимальним значенням з липня 2009 року. Все це викликало різке здешевлення акцій українських компаній на Варшавській фондовій біржі — їхня ціна зменшилася більш як на 8%! Мовою фінансистів це означає, що охочих купити українські активи на цьому міжнародному майданчику набагато менше, ніж продавців. Це удар по фінансовій і інвестиційній політиці таких компаній.

За словами опитаних «Днем» експертів, такий сценарій — дуже поганий сигнал для України. «Фондовий ринок — це один з індикаторів на рівні ціни валюти, ВВП, експорту-імпорту. Це один з індикаторів національного здоров’я, який падає. Це, цілком можливо, переддефолтний стан. Хоча поки що сказати, чи буде це так, не можна. Є шанси, що протестуючі домовляться», — каже виданню керуючий партнер Ernst & Young Олексій Кредісов.

З іншого боку, каже співрозмовник «Дня», у складі крупної міжнародної фінансової організації не виключено, що це спричинить відкликання західними інвесторами своїх коштів з акцій або інших цінних паперів українських компаній.

Ми намагалися отримати коментарі від Світового банку, але в центральному офісі ніхто не відповідає, а мобільний телефон прес-секретаря банку був поза зоною досяжності. Старший радник із зовнішніх зв’язків представництва ЄБРР в Україні Антон Усов повідомив, що наразі жодних коментарів стосовно цієї теми і подальшого кредитування він не може надати, тому що чекають на заяву керівництва головного офісу.

«Потенційно це може бути», — визнає в розмові з «Днем» виконавчий директор «Європейської бізнес асоціації» Ганна ДЕРЕВ’ЯНКО. «Будь-яка нестабільна ситуація (воєнні дії і зіткнення) можуть кваліфікуватися як форс-мажор. Це не сприяє веденню бізнесу… Ми сьогодні розмовляли з деякими бізнесменами стосовно того, що такий сценарій справді можливий… Непередбачуваність у короткостроковій і середньостроковій перспективі стимулюють рішення про відплив грошей з країни», — додала вона. За словами Дерев’янко, більшість іноземних компаній та інвесторів з обережним оптимізмом дивляться на Україну і сподіваються, що скоро всі ці події розв’яжуться. «Має насупити розв’язка, яка буде прийнятною для всіх і допоможе зрозуміти, як розгортатиметься ситуація в Україні. Поки що — стан очікування», — підсумовує вона. На питання «Дня», чи надходили до них заявки від ваших членів про відхід з України, вона сказала, що поки що компанії-учасниці ЄБА (як юрособи) залишаються в Україні, але деякі ухвалили рішення вийти. Сотні мільярдів гривень не прийшли в економіку країни, тому що Україна не демонструє зростання і не зрозуміло, як розвиватиметься ситуація, додала вона. А про можливі втрати і говорити не варто.

«До нас зверталися інвестори. Ми ведемо декілька проектів із закриття бізнесу…», — коментує «Дню» ситуацію щодо бізнес-настроїв керуючий партнер Ernst&Young Олексій Кредісов. За його словами, їх вихід з українського ринку викликано низкою причин: «Це певна сукупність: ведення бізнесу, демократія, те, що відбувається на вулиці, відсутність квоти компромісу. Це моє розуміння ситуації. Але ніхто з інвесторів конкретно не сказав «Закриваємо, тому що горять шини». За його словами, зараз на ринку не спостерігається тенденція повернення міжнародними компаніями своїх грошей. Дуже мало часу прошло, вважає він. Бізнесу для ухвалення рішення потрібно не два дні, а тижні, місяці, інколи півроку. «Західний бізнес більш переляканий. Український має щеплення щодо таких подій. До того ж йому бігти нікуди. Західний менеджмент перебуває у стані шоку. Декілька топ-менеджерів вилетіли з країни», — ділиться своїми спостереженнями Кредісов.

Не вірить у виникнення масштабних проблем з поверненням грошей за цінними паперами українських компаній голова Комітету економістів України Андрій Новак: «Я не думаю, що будуть вимоги про дострокове повернення грошей від міжнародних утримувачів акцій, як компаній, так і держави. Всі розуміють, що політичний процес (навіть такий гострий) все одно тимчасовий. А виробничі потужності перебувають за межами політичних протистоянь», — кажу він. Ось чого можна чекати, так це валютної турбулентності. «У всіх українців (починаючи з банкірів і закінчуючи простими громадянами) єдина реакція захисту своїх активів — поміняти на тверду валюту. Тому буде підвищений попит на валюту», — додає Новак. У зв’язку з цим НБУ потрібно було б закрити на декілька днів міжбанківський ринок, як свого часу зробили США під час терактів 11 вересня, щоб уникнути валютної паніки.

Враховуючи той факт, що дефолт можливий, каже президент Центру економічних реформ Олександр Пасхавер, ніхто з міжнародників не побіжить вкладати гроші в нашу країну. «Не будуть і наші власники завозити інвестиції через Кіпр та інші офшори. Чекатимуть якогось порядку. А для цього потрібно виконати дві умови. По-перше, дати ринку заспокоєння або у формі ліберально-демократичній, або ж — у диктаторській. А по-друге, принципове перезавантаження інститутів влади», — додає Пасхавер.

«Фінансової потужності в економіці вистачить на один місяць. Ця безтурботність і дозволяє опозиції та регіоналам воювати за портфелі, жертвуючи стабільністю в країні», — так пояснив «Дню» один з нардепів у парламенті, що побажав залишитися невідомим.

Доки верстався номер, Reuters поширило інформацію, що Європейський інвестиційний банк тимчасово припиняє свою діяльність на території України. «До тих пір, поки ситуація не покращиться, ми призупиняємо бізнес в Україні», — заявив президент банку Вернер Хойер.

ДО ТЕМИ!

Ризик дефолту України перевищив 60%

Масові протести в Києві підняли вартість страховки від дефолту (кредитно-дефолтних свопів) за державними облігаціями України з погашенням у червні на 27 базисних пунктів — до 1225 базисних пунктів.

Така оцінка стандартних кредитно-дефолтних свопів передбачає, що за п’ять років інвесторам, які володіють українськими держпаперами на 10 млн доларів, доведеться заплатити за кредитно-дефолтні свопи понад 6,1 млн доларів (за 1,225 млн доларів щорічно).

Відповідно, ризик дефолту України по червневим бондам перевищив 61%.

Прибутковість держоблігацій України на тлі кровопролиття в Києві піднялася на 25 базисних пунктів — до 23,17% річних.

Це рекордна вартість запозичень для країни, свідчить статистика Bloomberg.

Наталія Білоусова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua