994
Поневольте роботів і звільніть бідних
— Світ
У 1955 році Уолтер Рейтер, голова профспілки робітників автомобільної промисловості, розповів про свої відвідини нового заводу автоматичної дії Ford. Вказуючи на всі автоматичні верстати, приймаюча сторона поставила запитання: “Як ви плануєте збирати профспілкові внески з цих хлопців”? Рейтер парирував: “А як ви збираєтеся змусити їх купувати форди”? Автоматизація не нова. Як і спори, що стосуються її наслідків. Тоді наскільки сильно те, що Ерік Бріньолфссон і Ендрю Макафі називають другим століттям машин, змінює питання або відповіді? Минулого тижня я звернув увагу, що зростання інформаційних технологій збігається із збільшенням нерівності в доходах. Лоуренс Мішел з Інституту економічної політики у Вашингтоні заперечує думку про те, що перше безпосередньо випливає з другого. Мішел зазначає: “Зростаюча зарплата співробітників і збільшення, і зростання зарплат, фінансового сектора може становити дві третини збільшеного доходу на самій верхівці”. Зміна соціальних норм, зростання виплат за акціями і неймовірне збільшення фінансового сектора також внесло свою лепту. Так, це відіграло певну роль, але технології не визначали економічні перспективи.
Економічний вплив нових технологій значний і різноманітний. Зокрема: нові сервіси, наприклад, Facebook; відмова від старих систем розповсюдження товарів і послуг завдяки таким сервісам, як iTunes або Amazon; нові товари, наприклад, смартфони; і нові машини, наприклад, роботи. Останнє пробудило страхи того, що інтелектуальні машини приведуть до звільнення великої кількості людей. У своєму дослідженні Карл Фрей і Майкл Осборн з Оксфордського університету дійшли висновку, що 47% робочих місць в США знаходяться під великою загрозою, зважаючи на автоматизацію. У 19 столітті, стверджують вони, машини замінили кваліфікованих робітників і мали перевагу в сегменті некваліфікованої праці. У 20 столітті комп’ютери замінили людей на робочих місцях з середнім доходом, створивши пролом на ринку праці. Однак через кілька десятиліть “на заміну більшості працівників, зайнятих у сфері транспорту і логістики і великій кількості офісних та адміністративних працівників, а також працівників виробничої сфери, ймовірно, прийде клас комп’ютерів”. Крім того, в найближчому майбутньому комп’ютеризація значним чином замінить людей на низькокваліфікованих і низькооплачуваних робочих місцях. Тим часом висококваліфіковані та високооплачувані робочі місця набагато менш чутливі до класу комп’ютерів”. Таким чином, нерівність посилиться. Проте, технології можуть набути ще більшого значення. Професор Бріньолфссон і Макафі також стверджують, що це сприятиме зростанню нашого добробуту і перерозподілить можливості серед працівників і між працівниками та власниками капіталу.
Джеффрі Сакс з Колумбійського університету і Лоуренс Котлікофф з Бостонського університету вважають, що зростання продуктивності може поставити майбутні покоління у ще більш скрутну ситуацію в цілому. Заміна працівників роботами може перерозподілити дохід від працівників до власників цих роботів, велика частина яких буде на пенсії і, відповідно, буде зберігати менше коштів, ніж молодь. Це призведе до зниження інвестицій в людський капітал, оскільки молодь вже не зможе за нього платити, а також в машини, оскільки рівень заощаджень в цій економіці впаде. Думка про те, що зростання потенційної продуктивності назавжди поставить нас у скрутне становище, неординарна. Більш правдоподібні, принаймні, для мене, інші перспективи: можливий масштабний коригувальний шок, оскільки працівники залишаться без роботи; ринкові зарплати некваліфікованих людей можуть впасти нижче допустимого мінімуму; і в поєднанні з іншими новими технологіями роботи можуть зробити розподіл доходів ще більш нерівним, ніж зараз.
Тож що слід робити?
По-перше, нові технології принесуть і хороше, і погане. Ми можемо пристосуватися до хорошого і впоратися з поганим. По-друге, освіта – не чарівна паличка. Перша причина полягає в тому, що ми не знаємо, які навички будуть затребувані через три десятки років. Крім того, якщо Фрей і професор Осборн праві, то під загрозою знаходиться така кількість низько- і середньокваліфікованих робочих місць, що, можливо, для людей значно старших 18 років і для багатьох дітей вже пізно щось змінювати. І нарешті, навіть якби попит на творчі, комерційні послуги та послуги, для яких потрібен високий рівень знань, збільшився у необхідному розмірі, що малоймовірно, перетворення усіх нас на щасливу меншість залишається тільки фантазією. По-третє, ми повинні переглянути свій відпочинок. Протягом довгого часу найбагатші люди насолоджувалися святковим життям за рахунок трудящих. Поява інтелектуальних машин дає можливість набагато більшій кількості людей насолоджуватися таким життям, не експлуатуючи інших. Сучасне пануюче пуританство вважає таке неробство за ганебне. Що ж, дайте людям можливість безперервно отримувати задоволення. Хіба це не єдина справжня мета збільшення добробуту, яку ми поставили?
По-четверте, нам буде потрібно розподілити доходи і добробут. Подібний перерозподіл може статися у формі базового доходу для кожного дорослого в поєднанні з оплатою освіти і підготовки на будь-якій стадії життя людини. У цьому випадку можливість домогтися більш приємною життя може стати реальністю. Прибуток може надходити від податків на антиблаго (наприклад, забруднення навколишнього середовища) або від оренди (включаючи землю , а головне, інтелектуальну власність). Право власності створено суспільством. Необхідно переглянути думку про те, що витягувати непомірну вигоду з нових технологій повинні лише дехто. Наприклад, можливо зробити так, щоб держава автоматично отримувала частку в доході від інтелектуальної власності, яку вона захищає. І нарешті, якщо темпи скорочення робочих місць виростуть, вкрай необхідно буде переконатися в тому, що попит зростає одночасно зі збільшенням потенційної пропозиції. Якщо ми досягнемо успіху, то багато хвилювань щодо відсутності робочих місць зникнуть. Враховуючи, що ми не змогли цього добитися протягом останніх семи років, цього може і не статися. Але ми могли б домогтися більшого, якби захотіли.
Поява інтелектуальних машин – історична подія. Вона змінить багато чого, в тому числі і нашу економіку. Але їх потенціал очевидний: вони дозволять людям жити набагато краще. Чи зроблять вони це, залежить від того, як створюється і розподіляється прибуток. Можливо, що в кінцевому підсумку залишиться невелика група людей, що зірвали куш, і величезне число переможених. Але подібний результат буде зумовлений людьми, а не долею. Форма технічного феодалізму необов’язкова. Крім того, сама по собі технологія не визначає наслідки. Цим займаються економічні та політичні інститути. Якщо вони не призводять нас до того, що ми хочемо отримати, їх потрібно змінити.
Мартін Вулф, The Financial Times
За матеріалами: forexpf.ru
Поділитися новиною
