1017
Приватний газовидобуток пішов в "мінус", повернутися не обіцяв.
— Енергетика
На тлі, хоч і мінімальних, успіхів державного сегмента газодобувної галузі України в 2013 році, результати приватних видобувачів черговий рік поспіль знизилися. Поки що підстав як і перспектив для зростання не видно. Нещодавно бізнес видобутку природного газу в Україні став привабливим для приватних інвесторів, а також для незалежних компаній, що працюють на вітчизняних родовищах.
Видобуток газу в динаміці
Враховуючи значну залежність України від імпорту вуглеводнів (раніше за рахунок імпорту країна забезпечувала свої потреби майже на 70%, в т.ч. частка російського газу сягала 90-100%), а також значне подорожчання енергоресурсів внаслідок світової фінансової кризи 2007 р. – значне зростання вітчизняного видобутку газу могло б стати одним з реальних кроків диверсифікації ресурсної бази, зниження залежності від газового імпорту, а з ним і зміцнення енергетичної незалежності країни.
Зважаючи на високий рівень споживання газу промисловими підприємствами та населенням України (в 2011 р. – 59, в 2012 р. – 55, в 2013 р. – 50,4 млрд.куб.м, замість запланованих 48) інвестиції у видобуток вуглеводнів мали привабливу перспективу. А можливість продажу газу вітчизняного видобутку, за сформованою ринковою ціною всередині країни, яка до 2014 р. була порівняно висока, надавали «плюсів» у виборі інвестором найбільш привабливої галузі для чергових інвестицій.
У період 2010-2013 рр., що характеризується високими цінами на енергоресурси, видобуток вуглеводнів на території України став прибутковим бізнесом. Незважаючи на це, багаторічні плани збільшення вітчизняного видобутку газу з 20 до 25-30 млрд.куб.м, насамперед за рахунок державного сектора, – залишалися лише в гаслах і на папері. У той час як, наприклад, в 2011 р. зростання стало можливе лише за рахунок приватного сектора видобутку. Здавалося б, значення приватних (незалежних) компаній в українській газовидобутку пішло на зростання, але події періоду 2012 -2014 рр. внесли корективи.
Саме компанії з приватною власністю мали забезпечити зростання видобутку газу в Україні в 2012 р., в той час, як державні, який рік поспіль, – забезпечували стабілізацію обсягів. Однак, події розвивалися за песимістичним сценарієм.
У 2012 р. більшість провідних приватних видобувних підприємств, з різних причин, скоротили обсяги видобутку газу: найбільший приватний газодобувач ПрАТ «Нафтогазвидобування», внаслідок тривалого процесу зміни керівництва і власника (восени 2013 р. контроль над підприємством перейшов до ДТЕК) – скоротила видобуток газу на 130 млн.куб.м; підприємства СП «Полтавська ГНК» і ЗАТ «ДК «Укрнафтобуріння» – підконтрольні групі «Приват» – на 74 і 6 млн.куб.м відповідно; підприємства групи «Гео Альянс» (підконтрольні EastOne): «Природні ресурси» і «Східний геологічний союз» – на 38 і 5 млн.куб.м.
У 2012 р. більшість провідних приватних видобувних підприємств, з різних причин, скоротили обсяги видобутку газу: найбільший приватний газодобувач ПрАТ «Нафтогазвидобування», внаслідок тривалого процесу зміни керівництва і власника (восени 2013 р. контроль над підприємством перейшов до ДТЕК) – скоротила видобуток газу на 130 млн.куб.м; підприємства СП «Полтавська ГНК» і ЗАТ «ДК «Укрнафтобуріння» – підконтрольні групі «Приват» – на 74 і 6 млн.куб.м відповідно; підприємства групи «Гео Альянс» (підконтрольні EastOne): «Природні ресурси» і «Східний геологічний союз» – на 38 і 5 млн.куб.м.
Лише деякі компанії, переважно з іноземним менеджментом, були здатні збільшити видобуток українського газу, чим компенсували понад 200 млн.куб.м сумарного падіння обсягів видобутку незалежних компаній України. Зазначений приріст забезпечили: «КУБ-Газ» (+134 млн.куб.м), «Смарт Енерджі» (+35,7 млн.куб.м, переважно за рахунок «Регал Петролеум»), а також підприємства, контроль за якими приписується одному з екс-міністрів Мінприроди (+35,6 млн.куб.м , в т.ч. на 25 млн.куб.м – «Еско-Північ»). Тимчасове призупинення діяльності деяких компаній, зокрема тих, що працюють на родовищах Харківській області (з якими довелося розпрощатися екс-губернатору області), також вплинуло на підсумкові показники галузі в 2012 році.
У 2013 р. вже підприємства державного сектора забезпечили приріст видобутку газу в Україні, що компенсувалося зниженням у приватників. Через низьку ціну імпорту російського газу в Україну, 2014 р. несе ще менше позитивних очікувань для незалежних компаній, оскільки рік почався з перегляду виробничих програм і скорочення запланованих інвестицій.
За період 2011-2013 рр. обсяги видобутку газу в Україні, хоча і з труднощами, але таки зросли з 20,6 до 21 млрд.куб.м. У т.ч. за останні два роки держава, в особі трьох підприємств НАК «Нафтогаз України»: «Укргазвидобування», «Укрнафта» і «Чорноморнафтогаз», – сумарно забезпечила несуттєве збільшення видобутку з 18,2 до 18,7 млрд.куб.м, що становить 89% загальнодержавної газовидобутку. У ті ж періоди незалежні підприємства (більше 40), що належать великим фінансово-промисловим групам (ФПГ), впливовим державним службовцям, їхнім родичам, а також іноземним компаніям і невеликим бізнесменам , – скоротили видобуток газу: спочатку з 2,46 до 2,36 млрд.куб.м, і за підсумками 2013 р. – до 2,335 млрд.куб.м. Цей обсяг, як і раніше, становить ~ 11% загальнодержавного показника. Примітно, що результати окремих приватних видобувних компаній-лідерів ринку, за останній рік як зростали прискореними темпами, так і стрімко знижувалися, сумарно в загальному підсумку року показавши «мінус» з видобутку приватниками.
Компанії – лідери приватної газовидобутку залишилися незмінними, лише трохи перетасувалися.
Разом з обсягами видобутку газу, помітно поменшала і кількість представників приватного капіталу в цій галузі: за 2013 кількість незалежних компаній, статистика про діяльність яких публікувалася в балансі НАКу, скоротилося з 39 до 25, при тому, що реально працюють на родовищах України більше сотні.
Гроші люблять тишу
Навіть незважаючи на постійне впровадження нововведень у сфері регулювання вітчизняного газовидобутку, зміну пріоритетів розвитку і як наслідок – відсутність цілісного бачення державної стратегії галузі, перспективи приватного газовидобутку мали більш-менш передбачуване майбутнє. Це дозволяло приватним інвесторам забезпечувати фінансування проектів. Але 2013 рік підніс «корпоративні» сюрпризи для двох найбільших незалежних газовидобувачів, а 2014 р., після тимчасового отримання політичної ціни на російський газ, за якої значно знижується прибутковість діяльності і коригуються виробничі програми, вносить невизначеність для майже всіх без винятку видобувних компаній приватного сектора.
З провалом в 140 млн.куб.м/рік (порівняно лише з 2012 р., не згадуючи про 774,12 млн.куб.м, добутих в 2011 р.), в приватному секторі вітчизняного видобутку газу і раніше лідирує ПрАТ «Нафтогазвидобування» (1 місце), яка в процесі зміни власника – розгубила кубометри. Однак новий власник планує протягом найближчих 2 років повернути їх. Зниження видобутку газу підприємством СП «Полтавська ГНК», яке раніше традиційно посідало 2 місце, коштувало було йому 3-х позицій в рейтингу приватного видобутку за 2013 рік. Як і в попередньому випадку, корпоративний конфлікт між власниками основного акціонера – компанії JKX явно не пішов на користь.
Тим часом компанії, яких не розбурхували новини про можливу майбутню зміну керівництва та інші, планомірно виконували виробничу програму, отримували фінансування в повному обсязі і як наслідок – домоглися збільшення результатів.
ТОВ «Еско-Північ», що називається «дала газу». З результатом 433,2 млн.куб.м компанія вирвалася на 2-е місце рейтингу приватних компаній (з 5-го місця в 2012 р.), лише за останній рік збільшивши видобуток в 2,3 рази! Помітно зріс видобуток газу компанією ЗАТ «Природні ресурси» (292 млн.куб.м, 3 місце, зростання на 40%) і ТОВ «Куб-газ» (282 млн.куб.м, 4 місце, зростання на 27%).
Виробничі показники українських приватних видобувних підприємств, засновниками яких є публічні іноземні компанії, хоч якось можна відстежити через обов’язкової публікації відомостей на офіційних сайтах та у біржових зведеннях. Що стосується суто вітчизняних, а також підприємств, якими володіють компанії, зареєстровані на Кіпрі (а таких більшість), то їх виробничі досягнення відстежити не представляється можливим. Найчастіше вони навіть не мають свого сайту, створюються переважно у формі ТОВ, а створені у вигляді ЗАТ, всупереч вимогам комісії з цінних паперів, звітують як і коли вважають за потрібне. Загалом, як діяльність, так і плани таких компаній покриті таємницею, іноді приносячи сюрпризи і вітчизняному ринку.
Так, наприклад, «темною конячкою» 2013 року стала компанія ТОВ «Еско-Північ». Потужні позиції компанії закладалися засновниками не один рік. Останні 2-3 роки вона стабільно входила до десятки найбільших приватних газовидобувальників України. Але в 2013 р. компанія «рвонула», збільшивши видобуток газу в 2,3 рази, що дозволило їй наблизиться до лідера. На рівні чуток відомо, що це стало можливим внаслідок завершення буріння і підготовки до роботи двох вдалих свердловин в Харківській області.
Здебільшого таємницею покрита діяльність малих компаній, які на початку року з’явилися в газовому балансі НАКу, а в кінці року від них і їх показників не залишилося сліду. З урахуванням того, що таких компаній не один десяток, підсумкові результати 2013 року з видобутку газу (як приватної, так і з урахуванням показників державних газовидобувних підприємств) можуть мати сумнівну достовірність.
У розрізі груп, що видобувають газ в Україні, глобальних змін за 2013 р. не відбулося. Тепер «ДТЕК Нафтогаз», який видобуває не менше 506 млн.куб.м газу (~645 млн.куб.м – в 2012 р.), – лідер приватної добувної галузі. Група «Приват» (без урахування обсягів контрольованої нею «Укрнафти») видобула 403,2 млн.куб.м (425). На третє місце, з результатом 460 млн.куб.м (212), «вскочила» група компаній одного з екс-міністрів Мінприроди, а підприємства «Гео Альянсу» із добутими 308 млн.куб.м (220), відповідно, – опустилися на 4 місце. На «п’ятірку» впоралися підприємства групи «Смарт», які за рік сумарно лише несуттєво збільшили видобуток газу з 173 до 187 млн.куб.м, зберігши за собою торішню позицію.
Рейтинги приватних газовидобувальників
До 2013 р. приватний сектор видобутку газу демонстрував ефективність недержавного менеджменту з використанням приватного капіталу.
У 2012 р. промисловий видобуток і розробку нафтогазових родовищ в Україні, за балансом НАКу, здійснювали 39 приватних компаній (у 2002 р. ~15-ти). Лише в 2012 р. з’явилося ~10 нових гравців ринку. У 2013 р. кількість компаній зменшилася, а їхні показники пішли вниз.
У 2012 р. промисловий видобуток і розробку нафтогазових родовищ в Україні, за балансом НАКу, здійснювали 39 приватних компаній (у 2002 р. ~15-ти). Лише в 2012 р. з’явилося ~10 нових гравців ринку. У 2013 р. кількість компаній зменшилася, а їхні показники пішли вниз.
Про зниження фінансових показників приватних видобувних підприємств також свідчило ослаблення позицій в рейтингах ЗМІ, яке стало помітне вже за результатами 2012 року. Оскільки оновлені дані цих рейтингів за 2013 будуть доступні лише у 2-й половині 2014 р., пропонується розглянути позиції компаній за минулий період.
Ранжування компанії за показником «чистий дохід» дозволило встановити, що НАК «Нафтогаз України», на відміну від своїх «сателітів», без яких його життєздатність дорівнює нулю, є однією з дохідних компаній. Водночас видобувні підприємства НАКу були далекі від лавр першості в рейтингу.
Незважаючи на дорожнечу енергоресурсів на зовнішніх ринках і як наслідок – високий попит і сприятливу кон’юнктуру всередині країни, лідера державної видобутку газу та газового конденсату – ПАТ «Укргазвидобування», за показником чистого доходу, а також за ліквідністю, обійшли 3 десятка компаній металургії, енергетики, рітейлу, а також велика частина залізниць (Південно-західна, Донецька, Одеська та Придніпровська залізниця). Проте чистий прибуток «Укргазвидобування» в 2012 р. оцінений в 1342 млн.грн (проти 4239 млн.грн. – в 2011 році).
«Чорноморнафтогаз», завдяки якому в 2013 р. було забезпечено зростання державного видобутку і на 2014-2015 рр. має найбільш реальні плани його подальшого збільшення – в рейтингу «Інвестгазети» 2013 р. виявився далеко за межами першої сотні найбільш дохідних компаній: чисті збитки компанії в 2012 р. оцінені в 1138 млн.грн (у 2011 р. – збиток становив 514 млн. грн).
Серед українських приватних видобувних компаній «КУБ-газ» – посів вищу позицію рейтингу «Інвестгазети»: чистий прибуток компанії в 2012 р. – 370 млн.грн. (у 2011 – 80 млн.грн.). На другому місці закріпилися «Природні ресурси», з показниками: чистий прибуток в 2012 р. – 409 млн.грн (у 2011 – 338 млн.грн). Третю позицію зі скромними, що не надають оптимізму показниками, посіла «Еско-Північ»: чисті збитки в 2012 р. оцінені в 6 млн.грн (у 2011 – збиток 39 млн.грн), і найнижчим показником ліквідності 0,54.
Опускаючи питання: «як» і «чому», позиції приватних газовидобувальників України також просіли і в рейтингу української версії журналу «Форбс». Причому до рейтингу Форбс «200 найбільших компаній України 2012 року» увійшло лише три незалежні газовидобувні компанії, позиції яких протягом останніх 2-3 років послабилися.
Опускаючи питання: «як» і «чому», позиції приватних газовидобувальників України також просіли і в рейтингу української версії журналу «Форбс». Причому до рейтингу Форбс «200 найбільших компаній України 2012 року» увійшло лише три незалежні газовидобувні компанії, позиції яких протягом останніх 2-3 років послабилися.
Верхні рядки рейтингу «Форбс» також посідають підприємства металургії, рітейлу, торговці газом і нафтопродуктами. Незалежні видобувачі газу – на «гальорці». За 2012 р. ПГНК погіршила свої позиції в рейтингу на 102 позиції, «Нафтогазвидобування» – лише на 44, а «Природні ресурси» і зовсім «випали» зі списку, але судячи з динаміки обсягів видобутку в 2013 р. є єдиною компанією, яка все ще зберігає високі шанси до нього повернутися.
Це не наш метод
2012 рік і події 2013 року показали, що рівень підтримки і стимулювання державою приватного видобутку, яка повинна зростати відповідно до Енергетичної стратегії України (в будь-якій редакції за останні 7 років), далекі від оптимального.
Незалежні газовидобувні компанії, займаючи мізерну частку в структурі загальнодержавного видобутку газу в Україні (~11%), і від яких мало що залежить, першими потрапляють в умови, за яких змушені переглядати свої інвестпрограми в бік зниження.
Одним із приводів в червні 2013 р. був проект рішення КМУ про обов’язкове закачуванні в сховища в період з 1 липня по 15 жовтня 2013 не менше 50% обсягу природного газу, який видобувається в Україні приватними компаніями для його відбору під час опалювального сезону. Очікувалося, що такий захід дозволить додатково накопичити ~1 млрд.куб.м. Незважаючи на стійкі наміри і бажання влади реалізувати рішення, і з іншого боку – сумнівні переваги для приватних газовидобувальників, його резонансність не дозволила остаточно затвердити цю ініціативу.
Одним із приводів в червні 2013 р. був проект рішення КМУ про обов’язкове закачуванні в сховища в період з 1 липня по 15 жовтня 2013 не менше 50% обсягу природного газу, який видобувається в Україні приватними компаніями для його відбору під час опалювального сезону. Очікувалося, що такий захід дозволить додатково накопичити ~1 млрд.куб.м. Незважаючи на стійкі наміри і бажання влади реалізувати рішення, і з іншого боку – сумнівні переваги для приватних газовидобувальників, його резонансність не дозволила остаточно затвердити цю ініціативу.
Тепер, після отримання тимчасової політичної ціни на російський газ, підтримка «приватників» і зовсім втрачає сенс, а ставка робиться лише на мейджорів (Chevron, Shell, Eni, EDF), які в умовах низької ціни на газ також вимагатимуть додаткової аргументації доцільності повномасштабної реалізації проектів на Олеській, Юзівській, Скіфській та ін площах.
Україна потала перед вибором: розвивати власний видобуток (державний і приватний) або ж реалізовувати плани його зростання лише руками компаній-мейджорів, балансуючи на межі інтересів і зобов’язань, прийнятих в грудні 2013 р. перед Росією. Іншими словами: інвестувати (в т.ч. залучати інвестиції) у свє енергонезалежне майбутнє або ж загрузнути в боргах перед РФ (і як наслідок – поплатитися ключовими активами нафтогазового комплексу країни) і судових розглядах. Друга альтернатива – явно не є далекоглядною і стратегічною, тому питання вибору все ще залишається актуальним.
Олександр Лактіонов, кандидат наук
_Головний фахівець з дослідження енергетичних ринків компанії “Смарт Енерджі” _
_Головний фахівець з дослідження енергетичних ринків компанії “Смарт Енерджі” _
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Поставки російської нафти до Індії впали до найнижчого рівня за 3 роки
Світло в новорічну ніч: яких відключень очікувати
Деяких українців можуть тимчасово виключати з графіків відключення — умови
В Міненерго повідомили, скільки часу треба для відновлення енергетики без ударів рф
Скільки українці будуть платити за електроенергію у 2026 році
Імпорт електроенергії із Європи зріс майже удвічі
